Рішення № 83129183, 09.07.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7630/18

н/п 2/766/4577/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 ,Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», який змінив своє найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(далі АТ КБ «Приватбанк»), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову посилалась на те, що 26.01.2007 року між нею та ЗАТ КБ «Приватбанк», який змінив своє найменування на ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договорів № HEH2GK00000064 за умовами якого, банк надав їй кредитні кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 35 282,00 доларів США, з яких 29 900,00 доларів США на купівлі житла та 5382,00 доларів США на сплату страхових платежів на строк з 26.01.2007 року по 26.01.2027 рік.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 26.01.2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки.

Предметом договору іпотеки є - належна їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 26.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Новіковою Л.В., квартира АДРЕСА_1 .

На підставі п.27 іпотечного договору іпотекодержателем АТ КБ «Приватбанк» було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку визначеному ст.37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на квартиру.

02.12.2016 року Рилєєвим ОСОБА_4 .О. Херсонська ФДП «Державний інститут судових економічно - правових та технічних експертних досліджень», як державним реєстратором на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Новікою Л.В., і зареєстрованого в державному реєстрі та вимоги про усунення порушення, серія та номер: Е.НЕ.0.0.0.0/2-870, виданої 09.08.2016 року представником ПАТ КБ «Приватбанк», прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) і зроблено запис №32696680 від 02.12.2016 року про державну реєстрацію прав власності, згідно якого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк» код ЄРДПОУ 14360570 та здійснено запис про право власності за № 17787575.

Вважає вказане рішення протиправним, винесеним з порушенням прав дитини, з порушення Законів України, і у період дії мораторію на примусове відчуження житла.

На момент реєстрації прав власності предмета іпотеки за ПАТ КБ «Приватбанк» діяв і діє по теперішній час Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Квартира АДРЕСА_3 , корус 6, яка є предметом іпотеки, передавалась банку в забезпечення виконання умов кредитного договору, виданого в доларах США, квартира була придбана за кредитні кошти та використовується нею та малолітнім сином як єдине і постійне місце їх проживання, має загальну площе менше 140 к.м. та вона не надавала згоди на її відчуження..

За таких обставин, ПАТ КБ «Приватбанк» в силу Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не міг звертатись до неї із вимогою про усунення порушень та до державного реєстратора Рилєєва ОСОБА_5 , а останній не мав права вчиняти дії щодо відчуження майна, яке виступало як забезпечення зобов`язання за споживчим кредитом наданим банком в іноземній валюті, шляхом проведення 02.12.2016 року державної реєстрації прав власності.

З огляду на викладене, наведені норми матеріального права позивачі просили: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Рилєєва О.О. Херсонська філія ДП «Державний інститут судових економічно-правових та технічних експертних досліджень» про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 32696680 від 02.12.2016 року, яким за ПАТ КБ «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570 зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно, а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , стягнути на її користь із відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві представник АТ КБ «Приватбанк», за дорученням Логвіновська А.А. заперечувала проти позову, зазначаючи, що статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації прав власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 27 договору іпотеки від 26.01.2007 року передбачено, що іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 29346,96 доларів США. станом на 16.11.2015 року, тому у ПАТ КБ «Приватбанк» виникло право на задоволення своїх вимог як іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки шляхом його прийняття у свою власність згідно до п. 27 договору іпотеки від 26.01.2007 року .

Звернення стягнення на квартиру ОСОБА_1 як предмет іпотеки шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено не у примусовому порядку, оскільки ОСОБА_1 надала іпотекодержателю свою згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, тому дія Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не поширюється на позасудове вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 10-11,18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З огляду на закріплені положення ст.ст. 10,18 Закону про порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних документів та їх відповідності вимогам законодавства.

ОСОБА_1 неодноразово отримувала повідомлення іпотекодержавтеля про намір останнього звернути стягнення на предмет іпотеки та не вчиняв дій щодо погашення заборгованості, а ПАТ КБ «Приватбанк» надав реєстратору для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Відповідь на відзив до суду не надходив

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 04.06.2014року протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про іпотеку» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв. метрів для квартири та 250кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.01.2007 року ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк», який змінив своє найменування на ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договорів № HEH2GK00000064 за умовами якого, банк надав їй кредитні кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 35 282,00 доларів США, з яких 29 900,00 доларів США на купівлі житла та 5382,00 доларів США на сплату страхових платежів на строк з 26.01.2007 року по 26.01.2027 рік.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 26.01.2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є належна іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 26.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Новіковою Л.В., квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 54,7 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м.

Пунктом 27 укладеного договору іпотеки від 26.01.2007 року передбачено, що іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно до акту від 02.03.2018 року затвердженого керівником ОСББ «Перлина» у квартирі АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, матеріалами справи підтверджено, що спірна квартира підпадає під дію мораторію, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом наданим в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника її неповнолітнього сина і не перевищує 140,0кв.м.

Доказів, того що банк направляв на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень, відповідно до якої попередив, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов`язання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, ПАТ КБ «Приватбанк» зі спливом цього строку має намір продати предмет іпотеки, уклавши відповідний договір купівлі – продажу з будь-якою особою – покупцем, або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь - який інший спосіб, передбачений законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно до статті 37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.

Отже, дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке є забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №465/1310/17/

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що державний реєстратор не може перереєстровувати іпотечну квартиру за валютним кредитом протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» .

Отже, державна реєстрація права власності на іпотечну квартиру підлягає скасуванню, оскільки державний реєстратор фактично примусово стягнув майно на користь кредитора без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України від 04.06.2014року, спірна квартира підпадає під дію мораторію, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та її неповнолітнього сина та не перевищує 140,0кв.м., інше житло у іпотекодавця відсутнє.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивач підлягають стягнення понесенні нею та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. тобто по 352,40 грн. з кожного.

На підставі викладеного, ст.ст. 15,526-530, 1054 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів в іноземній валюті», Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 5-13, 133,141,259,263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Рилєєва Олександра Олександровича Херсонської філії державного підприємства «Державний інститут судових економічно-правових та технічних експертних досліджень» про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 32696680 від 02.12.2016 року, яким за ПАТ КБ «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570 зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно, а саме на квартиру, загальною площею 54,7кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 352,40 грн. з кожного.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В. Прохоренко