Вирок № 83128307, 19.07.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1645/19

Провадження № 1-кп/552/160/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - Шияна В.М.,

при секретарі - Кулинич Ю.С.,

за участю прокурора - Петруні В.С.,

потерпілих та цивільних позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і її представника - адвоката Литвишко І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Балабанова Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження №12018170020002577 від 14.10.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, освіта незакінчена вища, студент ННТІБ, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

встановив:

14 жовтня 2018 року близько 19 години ОСОБА_3 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «ВАЗ-21099» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Майдан Незалежності в м. Полтаві зі сторони вул. Театральна у напрямку вул. Соборності, та на перехресті вулиць Майдан Незалежності та Покровська, не вибрав безпечної швидкості, не дав дорогу та здійснив наїзд на чотирьох пішоходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які переходили проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по напрямку руху автомобіля, внаслідок чого: ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 15 від 23.01.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів верхньої третини правої малогомілкової кістки та зовнішнього краю правої ключиці зі зміщенням, набряку м`яких тканин правого колінного суглобу, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я;

ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 14 від 23.01.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: переломів лобкової та сідничної кісток тазу без зміщення, з частковим розривом зони росту між клубовою та лобковою кістками зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом та саден шкіри обличчя, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я;

ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 16 від 24.01.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: саден шкіри голови та лівого колінного суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 59 від 30.01.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійні рани м`яких тканин лівої кисті та забоїв, саден шкіри обох верхніх та нижніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 18 від 16.01.2019, стало порушення водієм автомобіля марки «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Дії ОСОБА_3 судом кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та розповів, що 14.10.2018 року близько 19 години він рухався зі швидкістю близько 50 км/год. за кермом автомобіля «ВАЗ-21099» по вул. Майдан Незалежності в напрямку вул. Сінної в м. Полтаві. На вулиці було вже темно та вуличне освітлення було вимкнено. Коли він наблизився до перехрестя з вул. Покровська, його засліпило світло автомобіля, що рухався на зустріч, і він не побачив пішоходів на пішохідному переході. Лише коли він наблизився до пішохідного переходу ближче, то побачив чотирьох пішоходів, які переходили дорогу зліва на право по ходу руху його автомобіля та перебували посередині смуги руху його автомобіля. Він почав гальмувати, але через малу відстань не зміг своєчасно зупинитися та передньою частиною автомобіля наїхав на пішоходів. Зупинившись, він вийшов з автомобіля та почав викликати швидку допомогу. На місце події збіглося багато людей, які почали надавати першу необхідну допомогу постраждалим. Після чого він сів до свого автомобіля, де чекав на працівників поліції. Розкаюється у вчиненому. Позов прокурора щодо відшкодування витрат дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави на лікування неповнолітньої ОСОБА_4 визнає в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах дочки ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 в її інтересах та інтересах дочки ОСОБА_5 визнає частково, а саме в частині відшкодування завданої потерпілим моральної шкоди, яку вважає занадто завищеною. В частині відшкодування матеріальних збитків потерпілим позовні вимоги не визнає, оскільки вважає що вони повинні відшкодовуватися страховою компанією.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді розповіла, що 14.10.2018 року ввечері вона разом із своєю донькою ОСОБА_4 , подругою ОСОБА_1 та донькою останньої ОСОБА_5 відпочивали у парку біля стадіону «Ворскла». Близько 19 години вони вирішили іти додому. Коли вони підійшли до пішохідного переходу, що навпроти стадіону «Ворскла» по вул. Майдан Незалежності, транспортні засоби, що рухались ліворуч від них, зупинилися, надаючи їм можливість перейти дорогу. З правої сторони проїжджої частини на великій швидкості повз них проїхав автомобіль і більше праворуч автомобілів не було. При цьому дорога добре освітлювалася. Вони всі вчотирьох почали переходити проїжджу частину дороги по пішохідному переходу і коли вони вже пройшли її більшу частину, то вона повернула голову праворуч і побачила як прямо на них на великій швидкості їде автомобіль. Вона відчула сильний удар та втратила свідомість. Через кілька хвилин вона прийшла до тями та відчула сильний біль. Потім неподалік побачила ОСОБА_1 та її дочку, яка сильно кричали. І лише потім побачила свою дочку, яка лежала нерухомо в кількох метрах від неї без взуття. Незнайомі люди її почали заспокоювати та казати, що її дочка жива і лише знепритомніла. Водій автомобіля, який здійснив на них наїзд, і не намагався надати будь-яку допомогу, а лише трохи постоявши, закрився у себе в машині. Потім приїхала швидка допомога, яка забрала її з донькою до лікарні. Під час досудового слідства батьком обвинуваченого дійсно придбавалися ліки для її дочки на суму близько 4000 грн. Але вважає, що ця обставина не є підставою вважати, що обвинувачений розкаявся у вчиненому. Наполягає на суворому покаранні винного. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_1 дала покази аналогічні показам потерпілої ОСОБА_2 . Також наполягає на суворому покаранні обвинуваченого. Просила задовольнити її позов в повному обсязі.

Відповідно до ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

У силу ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

У силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відсутні.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому, частково відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_2 шкоду, злочин за ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості вчинений з необережності, до кримінальної відповідальності притягається вперше та навчається у ВУНЗ, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

За таких обставин суд вважає за можливе визначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі. При цьому, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання. В той же час суд вважає за необхідне застосовувати до нього додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Позов прокурора в інтересах Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо вартості витрат на стаціонарне лікування малолітньої потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі.

В суді потерпіла ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах дочки неповнолітньої ОСОБА_4 заявила позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків в сумі 70339,68 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Потерпілою ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах дочки неповнолітньої ОСОБА_5 заявлений позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків в сумі 6121,35 грн та відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Відповідно до змісту ст. 128 КПК України, потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тобто, вказані вимоги закону передбачають можливість залучення співвідповідача у справі лише за клопотанням позивача.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися з цивільними позовами про відшкодування шкоди до обвинуваченого ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 10.04.2019 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта».

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Про що також зазначено у Постанові від 04.07.2019 року справа № 274/2983/17 колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суд.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» дано визначення страхової виплати, та вказано, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до полісу № АК 8996519 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_6 застрахував свій автомобіль марки «ВАЗ-21099» державний номерний знак НОМЕР_1 , з страховим лімітом за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 200000 грн., і відповідно майну 100000 грн.

Розмір завданої шкоди потерпілим не перевищує ліміт відповідальності страховика.

З урахуванням наведеного позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки пред`явлені до неналежного відповідача.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині відшкодування завданої моральної шкоди з врахування характеру, ступені, обсягу та тривалості фізичних і моральних страждань, підлягають задоволенню в повному обсязі.

З метою забезпечення виконання вироку суду до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого та стягнути на користь держави витрати пов`язані з проведенням судових експертиз.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст..100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.

Зобов`язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.

Позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради - 2709,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 20000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 20000 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 завданої матеріальної шкоди відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 за проведення експертиз судові витрати на користь держави в розмірі 2002 грн.

Речовий доказ у вигляді автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Шиян В.М.