Рішення № 83125131, 18.07.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3233/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2019 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,

встановив:

21 травня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.02.2019 року по 22.04.2019 року у розмірі 15055 грн. 70 коп. Свої вимоги мотивує тим, що він працював начальником технологічного бюро цеху 020 ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та був звільнений 17.08.2018 року. У день звільнення з ним не був проведений розрахунок. Фактичний розрахунок відповідач здійснив лише 23.04.2019 року шляхом безготівкового перерахунку боргу на спец рахунок Залізничного ВДВС. 23.04.2019 року на його картковий рахунок зараховано 53197 грн. 71 коп. Відповідно до рішення суду від 01.02.2019 року середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні було стягнуто за період з 17.08.2018 року по 01.02.2019 року. Відповідач повинен сплатити середній заробіток за весь період затримки виплати належних коштів, починаючи з 02.02.2019 року по 22.04.2019 року у розмірі 15055 грн. 70 коп. У зв`язку із наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.06.2019 року вказана справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, поважних причин такого суду не повідомив.

Разом з тим, відповідач подав суду заяву у якій зазначив, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» повністю погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати за період з 02.02.2019 року по 23.04.2019 року у розмірі 15055,70 грн.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01.02.2019 року по справі № 462/7698/18 встановлено, що ОСОБА_1 17.08.2018 року звільнено за власним бажанням з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» /а.с.5/. Даним рішенням ухвалено стягнути з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» 21433,87 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та 52728 грн. 30 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Крім цього зазначеним рішенням встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 297 грн. 90 коп. або 273 грн. 74 коп. без врахувань із цієї суми податків та обов`язкових зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до виписки по контракту ПАТ «Укрексімбанк» від 17 травня 2019 року, на картковий рахунок ОСОБА_1 23.04.2019 року зараховано 53197 грн. 71 коп. заборгованості відповідно до рішення суду від 01.02.2019 року /а.с.6/.

Відтак суд приходить до переконання, що відповідач не сплатив позивачеві середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з часу ухвалення рішення суду по справі № 462/7698/18, тобто з 02.02.2019 року по день фактичного розрахунку – 22 квітня 2019 року.

Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" було роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 02.02.2019 року по 22.04.2019 року /день фактичного розрахунку/ складає 15055 грн. 70 коп. (273 грн. 74 коп. середньоденної заробітної плати ?55 днів).

Представник відповідача погодився із розрахунком, наданим позивачем, а відтак суд приходить до висновку, що вищевказана сума підлягає до стягнення.

Беручи до уваги, що позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, то судові витрати слід покласти на відповідача в силу вимог п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,109,141,259,265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод» «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 15055 /сто п`ятдесят тисяч п`ятдесят п`ять/ грн. 70 коп. середнього заробітку за весь період затримки виплати позивачу належних йому сум, без врахування з цих сум стягнення податків та обов`язкових зборів.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод» «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 768 гривні 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА» (79040, м. Львів, вул. Патона,1 ЄДРПОУ 30162618).

Суддя:

Оригінал рішення.