Рішення № 83124829, 17.07.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10199/18

Провадження № 2/369/353/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання природного газу, посилаючись на те, що з 01.07.2015 позивач виступає постачальником природного газу для споживачів, розташованих в Київській області.

Між сторонами було укладено публічний договір №0800624065 постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався відповідачу постачати природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідачем не проведена оплата за спожитий природний газ, внаслідок чого за період з 01.09.2015 по 31.07.2018 утворилася заборгованість в розмірі 15092, 30 грн.

Заборгованість за постачання природного газу утворилась станом на 31.07.2018 на показник 13690,00 м. куб. Обсяг спожитого природного газу за період з 01.09.2015 по 31.07.2018 обліковується 7401 м. куб., що становить 47654,95 грн.

За період з 01.09.2015 по 31.07.2018 відповідачем проведена часткова оплата за використаний природний газ в розмірі 32562,65 грн.

Загальна заборгованість за постачання природного газу становить 15092,30 грн.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 15 092 грн. 30 коп. - заборгованості за послуги з постачання природного газу, та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2018 року відкрито позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.02.2019 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості, за якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з газопостачання в розмірі 9 092, 30 грн. та судовий збір.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи представник повідомлений належним чином.

У судове засідання відповідач не з`явилась, згідно пояснень, наданих в судових засіданнях, проти позову заперечувала, оскільки заборгованість та судовий збір сплачений нею у повному обсязі, в зв`язку з чим, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. В підтвердження своїх заперечень надала суду квитанції про сплату послуг за постачання природного газу та сплату судового збору.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.07.2015 постановою НКРЕКП № 1588 від 21.05.2015 для ТОВ «Київоблгаз Збут» видано ліцензію на постачання природного газу. Позивач з 01.07.2015 виступає постачальником природного газу для споживачів, розташованих в Київській області.

Відповідно до п. 17 ч.3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою затвердила Правила постачання природного газу, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Згідно розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. 533, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб - сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.

Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.

Між сторонами було укладено публічний договір №0800624065 постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався відповідачу постачати природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати позивачу вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Досліджуючи обставини справи у частині виникнення спору про місце проживання дитини суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини 1 статті 80 ЦПК України закріплено, що поняття достатності доказів визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також, вирішуючи вказаний спір, суд враховує положення частини 2 статті 77 ЦПК України, де закріплено визначення предмету доказування й зазначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а також судом враховуються положення частини 1 статті 80 ЦПК України, де вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем було надано суду квитанції про оплату спожитого газу: квитанція від 06.12.2018 на суму 2000 грн., квитанцію №28 від 20.12.2018, квитанцію №28 від 01.10.2018 на суму 1000 грн., квитанцію №77 від 19.02.2019 на суму 2000 грн., квитанцію №68 від 01.04.2019 на суму 3000 грн., квитанцію №37 від 29.03.2019 на суму 4000 грн., квитанцію №35 від 17.07.2019 на суму 92, 30 грн. Загальна вартість сплачених послуг за постачання природного газу склала 15 092, 30 грн. Крім того, відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн., який було сплачено позивачем при подачі позову.

Аналізуючи норми чинного законодавства суд зазначає, що предметом розгляду справи про стягнення заборгованості за постачання природного газу є розгляд спору між сторонами щодо невиконання відповідачем умов договору з постачання природного газу, що призвело до виникнення заборгованості, тому саме на позивача в силу приписів частини 1 статті 81 ЦПК України покладений обов`язок довести наявність такої заборгованості, однак жодних належних та допустимих доказів в розумінні частини 1 статті 80 ЦПК України, котрі би доводили наявність порушеного права позивача не надано, а тому суд приходить до висновку про відсутність предмету спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 319,322, 520, 526,625, 633, 634, 641, 642 ЦК України, ЗУ«Про житлово-комунальні послуги», суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання природного газу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Дубас Т.В.