Рішення № 83124680, 15.07.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3984/19>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Львської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, повернення сплаченого штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 30 травня 2019 року звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 30 жовтня 2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зобов`язати відповідача повернути сплачений штраф. Свої вимоги мотивував тим, що 31 березня 2018 року він ввіз на митну територію України автомобіль SKODA OKTAVIA, який перебував в митному режимі транзит. У визначений законом строк транспортний засіб позивачем вивезений не був. 13 жовтня 2018 року під час наступного перетину державного кордону України відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил, а 30 жовтня 2018 року винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України до стягнення – штрафу в розмірі 8500,00 грн. Зазначає, що штраф ним був сплачений, проте у зв`язку із набранням чинності змін до Митного кодексу України 25 листопада 2018 року та введенням спрощеного режиму розмитнення автомобілів, він скористався пільговим періодом та здійсни всі необхідні дії щодо оформлення транспортного засобу. Дані обставини, на думку позивача, є підставами для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Крім того, до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. У заяві зазначено, що строк звернення до суду позивач безпосередньо пов`язує з набранням чинності 25 листопада 2018 року Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Оскільки даний Закон скасовує відповідальність за порушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 був визнаний винним, просить суд поновити строк звернення.

Ухвалою суду від 06 червня 2019 року було відкрите спрощене позовне провадження по справі з викликом (повідомленням) осіб.

Позивач в судове засідання не з`явився, у письмовому клопотанні просив розгляд справи проводити за його відсутності та врахувати його позицію щодо підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Суд вважає, що у справі наявні всі необхідні матеріали, які б надали можливість ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Львівська митниця ДФС свого представника до суду не направила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. На адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду. Такі свої вимоги представник мотивував тим, що з моменту винесення постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і до дня його звернення в суд сплили строки звернення, що передбачені 289 КАС України.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення позивача з даним позовом, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. Рівень доступу має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відтак, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, відмовивши у задоволенні клопотання Львівської митниці ДФС про залишення позову без розгляду.

Вирішуючи спір по суті, дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Я.І. було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 6296/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, накладено стягнення у виді 8500,00 грн штрафу.

Відповідно до постанови, 13 жовтня 2018 року, близько 08 години 27 хв., ОСОБА_1 , слідуючи в приватну поїздку з України в Республіку Польща через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС, в якості пасажира легкового автомобіля марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в`їхав в зону митного контролю, обравши для проходження митного контролю канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»). Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про пасажирів, які у ньому переміщуються через митний кордон України, було виявлено, що ОСОБА_1 31 березня 2018 року ввіз на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортний засіб марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації - Республіка Польща. Враховуючи строки транзитних перевезень, встановлені ст. 95 МК України, транспортний засіб марки «Skoda Octavia» підлягав вивезенню з митної території України в термін до 05 квітня 2018 року.

Відповідно до частини третьої статті 470 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами частини другої цієї ж статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення) та 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08 листопада 2018 р. (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон), що набув чинності 25 листопада 2018 р., були внесені зміни до МК, а саме до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК, який було доповнено пунктами 9-2 та 9-3 такого змісту: «Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 01 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

До набрання чинності тимчасовим порядком, визначеним абзацом першим цього пункту, митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством».

Пунктом 9-3 «Прикінцеві та перехідні положення» МК встановлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Таким чином, оскільки Законом було передбачено спеціальну підставу звільнення від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 470 МК за порушення митних правил стосовно транспортного засобу щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, вказаний Закон у розумінні статті 58 Конституції України скасовує або іншим чином пом`якшує відповідальність особи, а тому має зворотну силу в часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини провадження у справах про адміністративні правопорушення (а відтак і про порушення митних правил) є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року).

Тому, судом застосовуються також норму ч. 1 ст. 5 Кримінального кодексу України, якою встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відтак, щодо юридичної відповідальності в даному випадку судом застосовується новий закон, що скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення.

Згідно пункту 11 «Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України» затвердженою постановою КМУ від 12 грудня 2018 року №1077 (далі - Тимчасовий порядок), сплата належних митних платежів, а також коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених пунктом 9-3 «Прикінцевих та перехідних положень» МК під час здійснення митного оформлення транспортного засобу, покладається на декларанта або на особу, уповноважену на це декларантом. Зазначені митні платежі та кошти сплачуються згідно з електронною митною декларацією, за якою здійснюється декларування такого транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу).

Митне оформлення транспортного засобу, щодо якого не порушені строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється без сплати до державного бюджету коштів, передбачених пунктом 9-3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до пункту 16 зазначеного Тимчасового порядку завершення у встановленому порядку митного оформлення транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу) та добровільна сплата декларантом до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 Митного кодексу України, за порушення митних правил стосовно випущеного для вільного обігу транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Відтак, чинним законодавством передбачена можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у випадку, якщо вони вчинили правопорушення, передбачене статті 470 МК, тобто прострочили режим вивезення транспортного засобу за межі митної території України та у встановлений на той час 180 днів завершать у встановленому порядку митне оформлення транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу) та добровільно сплатять до державного бюджету кошти у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з копією митної декларації форми МД2 № UA209190/000/2019/010269 від 28 січня 2019 року ОСОБА_1 здійснив митне оформлення автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а 13 лютого 2019 року зареєстровано право власності на транспортний засіб, що підтверджується доданою копією свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 13 лютого 2019 року.

В процесі здійснення митного оформлення транспортного засобу позивачем були оплачені всі необхідні митні платежі, а також здійснено добровільну сплату до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн) в порядку пункту 9-3 частини 13 закону.

З огляду на викладене та враховуючи положення пункту 9-3 «Прикінцевих та перехідних положення» МК, пункту 16 Тимчасового порядку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності за вчинення перевищення встановленого статтею 95 МК строку доставки автомобіля, а разом з тим за прострочення вивезення за межі митної території вказаного автомобіля, оскільки поніс відповідальність у виді добровільної сплати до бюджету коштів за фактичне вчинення тих самих дій, які кваліфіковані відповідачем за частиною третьою статті 470 МК.

У відповідності до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відтак, суд вважає за необхідне скасувати постанову посадової особи Львівської митниці ДФС від 30 жовтня 2018 року та закрити провадження у справі про порушення митних правил.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 296 КУпАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

22 листопада 2018 року ОСОБА_1 сплатив суму штрафу 8500,00 грн за постановою Львівської митниці ДФС від 30 жовтня 2018 року.

Отже, згідно з вимогами ст. 296 КУпАП, необхідно повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 255, 293, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. від 30 жовтня 2018 року у справі про порушення митних правил № 6296/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, накладено стягнення у виді 8500,00 грн штрафу.

Повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) суму сплаченого штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 хв., згідно з квитанцією № 1 від 22 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Д. Фролова