Рішення № 83124264, 03.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4325/16-ц

Провадження №2/359/34/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю відповідача ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_3 ,

за участю представника третьої особи Корніяки Л.Г.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу:

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Бориспільська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей;

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Бориспільська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей, а також визначення способу участі матері у вихованні дітей та у спілкуванні з ними,

встановив:

І. Зміст вимог пред`явлених позовів.

1. В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним первісним позовом та посилається на те, що в період часу з 2 липня 2012 року до 4 березня 2016 року сторони пере-бували в шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Вони не можуть дійти згоди щодо того, з ким із них будуть проживати діти. ОСОБА_1 працює в КП «Київський метрополітен» та має регулярний, постійний дохід. Крім того, вона має декілька місць проживання в м. Києві та с. Кірове Бориспільського району, придатних для проживання малолітніх дітей. Позивач не зловживає спиртними напоями, не перебуває на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не має хронічних захворювань та не притягувався до адміністративної і кримінальної відповідальності. Тому ОСОБА_1 просить суд визначити місце проживання дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю.

2. В липні 2016 року ОСОБА_2 пред`явив зустрічний позов та посилається на те, що дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають з ним в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Цей будинок має п`ять житлових кімнат, облаштований газовим та твердим опаленням. Кімнати, в яких проживають малолітні діти, забезпечені меблями, спальними місцями та місцями для навчання та ігор. ОСОБА_2 працює в ТОВ «ДЕ-ФАКТО» на посаді охоронника. Крім того, він здійснює підприємницьку діяльність. Обидві дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 віддають перевагу проживанню в сім`ї батька. Старша дочка ОСОБА_4 дистанціювалась від матері та іноді навіть не бажає спілкуватись з нею. Тому ОСОБА_2 просить суд визначити місце проживання дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком, а також визначити такий спосіб участі матері у вихованні малолітніх дітей та у спілкуванні з ними: щодня з понеділка до п`ятниці – з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин та кожні вихідні – з п`ятниці 18 години 00 хвилин до неділі 14 години 00 хвилин.

ІІ. Процесуальні дії у цивільній справі.

3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 14 червня 2016 року (а.с.30 т.1) було відкрито провадження у цивільній справі.

4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 13 липня 2016 року (а.с.37-38 т.1), було задоволено клопотання ОСОБА_1 про допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

5. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 7 грудня 2016 року (а.с.144-145 т.1) вимоги зустрічного позову були об`єднані в одне провадження з первісним позовом.

6. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 грудня 2016 року (а.с.149-150 т.1) було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення медичної та психіатричної експертиз.

7. Іншою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 30 грудня 2016 року (а.с.182-183 т.1), було задоволено клопотання ОСОБА_2 про допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

8. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 6 грудня 2018 року (а.с.123-124 т.3), було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_12 про допит експерта Ткаченко А.В.

9. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 2 січня 2019 року (а.с.132-133 т.3) клопотання представника відповідача Бачигіна К.В ОСОБА_13 про призначення судово-психіатричної експертизи було залишено без розгляду.

10. Іншою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 2 січня 2019 року (а.с.135-136 т.3) було зобов`язано Бориспільську РДА скласти висновок про рекомендований порядок участі ОСОБА_1 у вихованні дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також у спілку-ванні з ними у випадку, якщо їх місце проживання буде визначено з ОСОБА_2

11. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 травня 2019 року було повторно зобов`язано Бориспільську РДА скласти висновок про рекомендований порядок участі матері у вихованні малолітніх дітей та у спілкуванні з ними у випадку, якщо їх місце проживання буде визначено з батьком.

ІІІ. Позиції учасників цивільного процесу з приводу пред`явлених позовів.

12. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує первісний позов та наполягає на його задоволенні. Водночас, вона не визнає зустрічний позов та просить суд відмовити в його задоволенні.

13. ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не визнають первісний позов та заперечують проти його задоволення. Водночас, вони підтримують зустрічний позов та просять суд задовольнити його.

14. Представник Бориспільської РДА Корніяка Л.Г. підтримує первісний позов та просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15. 2 липня 2012 року сторони уклали шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Бориспільського району, про що був зроблений актовий запис №4.

16. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка ОСОБА_5 . Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 22 серпня 2012 року та серії НОМЕР_2 від 21 липня 2015 року (а.с.7-8 т.1).

17. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 4 березня 2016 року (а.с.5 т.1) шлюб між сторонами був розірваний. У судовому засіданні сторони не оспорювали та визнали, що після розірвання шлюбу вони проживають окремо. На підставі ч.1 ст.82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

18. Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що регулюються главою 13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.

V. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.

19. Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

20. Згідно з ч.1 ст.161 цього ж Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

21. Відповідно до ч.2 цієї ж статті орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

22. Згідно з ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

23. Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження №14-327цс18), згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідаль-ність лежить перш за все на батьках. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо. Незважаючи на принцип 6 Декларації прав дитини, яким передбачено, що малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю лише за виняткових обставин, судам при прийнятті рішень належить надавати перевагу частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Крім того, Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону України «Про міжнародні договори України», а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Декларація прав людини не ратифікована Україною, не має офіційного перекладу українською мовою. Таким чином, Декларація прав дитини не є міжнародним договором, згода на обов`язковість надана Верховною Радою України. Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. Відповідно до частини першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Зокрема, у статті 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є благонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09). У зазначених справах ЄСПЛ не визначав обов`язкового врахування судами принципу 6 Декларації прав дитини. Підсумовуючи, слід зазначити, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим, положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова участь приділяється якнайкращому забезпеченню дитини (стаття 3), узгоджується з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

б. щодо визначення способу участі у вихованні малолітніх дітей та в спілкуванні з ними.

24. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

25. Згідно з ч.2 ст.159 цього ж Кодексу суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

VІ. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.

26. Встановлено, що ОСОБА_1 працює в КП «Київський метрополітен» на посаді прибиральника виробничих приміщень. За період роботи в цьому підприємстві вона зарекомендувала себе виключно сумлінним та відповідальним працівником, який вміє добре будувати відносини з колегами, а також привітною, поступливою та чесною людиною, готовою виконувати додаткову роботу. ОСОБА_1 щомісячно отримує заробітну плату. Ця обставина свідчить про те, що вона має регулярний та постійний дохід. Крім того, ОСОБА_1 має місце проживання по АДРЕСА_2 та в квартирі АДРЕСА_3 . З актів обстеження умов проживання вбачається, що обидва об`єкти нерухомого майна придатні для проживання малолітніх дітей.

27. ОСОБА_2 працює в ТОВ «ДЕ-ФАКТО» на посаді охоронника. За період роботи в цьому підприємстві він зарекомендував себе відповідальним працівником, який має достатній досвід та високу кваліфікацію, а також тактовною людиною з твердим характером, яка в колективі користується заслуженою повагою. ОСОБА_2 щомісячно отримує заробітну плату. Ця обставина свідчить про те, що він також має регулярний та постійний дохід. ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 . З акту обстеження житлово-побутових умов вбачається, що вказаний будинок має п`ять житлових кімнат, облаштований газовим та твердим опаленням. Кімнати, в яких проживають малолітні діти, забезпечені необхідними меблями, спальними місцями та місцями для навчання та ігор.

28. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 показали, що ОСОБА_1 не палить та не вживає алкогольні напої, не хворіє тяжкими хворобами та не веде асоціальний спосіб життя. Вона дуже любить дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Не зважаючи на те, що діти проживають з батьком, ОСОБА_1 майже кожен день бачиться з дітьми та проводить з ними вихідні дні.

29. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також показали, що в робочі дні діти проживають з батьком, а у вихідні дні – з матір`ю. Водночас, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стверджують, що діти перебувають на повному утриманні ОСОБА_2 Зокрема, він самостійно забезпечує харчування та лікування дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5

30. З висновку за результатом психологічного дослідження емоційних компонентів ставлень дітей до значущих для них людей, складеного практичним психологом Донецького інституту соціальної освіти ОСОБА_14 (а.с.47-60 т.3) вбачається, що враховуючи сильну емоційну залежність ОСОБА_4 від свого батька ОСОБА_2 та своєї бабусі ОСОБА_15 та емоційну залежність ОСОБА_5 від свого батька ОСОБА_2 та сильну емоційну прив`язаність сестричок одна від одної, для належного виховання дітей в атмосфері довіри, взаєморозуміння, емоційного комфорту, а також враховуючи сильну травмуючи ситуацію, яка може скластись при вилученні дітей зі звичних для них умов проживання або при порушенні їх сумісного проживання (в разі розлучення дітей), більш сприятливими умовами є проживання дітей з батьком ОСОБА_2 та його найближчими родичами (бабусею ОСОБА_16 та дідусем ОСОБА_17 (по лінії батька) за умови безперешкодного підтримання стосунків дівчат з їх матір`ю ОСОБА_18 та забезпечення їхнього регулярного спілкування. При обстеженні відношення батька ОСОБА_2 до виховання своїх дітей можна зробити висновок, що він сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, із задоволенням займається вихованням дітей, саморозвивається, має достатній запас знань та вмінь у вихованні. Понад усе ставить на перше місце емоційний комфорт дітей, добре дбає про їх здоров`я. Підтримує позитивний образ матері, сприяє їх спілкуванню. Відношення між ним та його доньками можна визначити як цілком благополучні, сповнені любові та взаємоповаги. Також сильним емоційним зв`язком відрізняються відношення дівчат зі своєю бабусею ОСОБА_19 (особливо у ОСОБА_20 ). Вони намагаються наслідувати риси поведінки, притаманні бабусі, разом радіють своїм успіхам. Вона не тільки допомагає створити комфортні умови проживання, але і намагається допомогти у навчанні дітей. Дівчата із задоволення приймають її допомогу. За висновками проведеного обстеження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали відчуженість у стосунках з рідними по лінії матері. Тому рекомендовано місце проживання дітей визначити з батьком ОСОБА_2

31. З висновку за результатами іншого психологічного обстеження, проведеного практичним психологом Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Ткаченко А.В. (а.с.38-46 т.3), також вбачається, що у ОСОБА_4 наявна прив`язаність як до батька, так і до матері, її прагнення до емоційної близькості з обома батьками. Проте ймовірна нестача теплоти у спілкуванні з матір`ю, брак визнання з її боку, недостатнє відчуття безпеки й комфорту при взаємодії з нею призводять до психологічного дистанціювання ОСОБА_4 від матері й можуть стати причиною подальшого емоційного відчуження дівчинки від неї. На відміну від гармонійних, довірчих, теплих та емоційно близьких стосунків ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 . Тому ступінь емоційної близькості й прихильності дівчинки до батька є набагато вищим, аніж до матері, стосунки з ним є найбільш важливими й значущими для ОСОБА_20 . З боку ОСОБА_5 визначається глибока прив`язаність до батька, прихильне й довірче ставлення до нього, сильний емоційний зв`язок з ним, гармонійність і сприятливість їх дитячо-татусевих відносин – стосунки з батьком є найбільш важливими і значущими для дівчинки. До матері ОСОБА_5 також ставиться прихильно, прагне до спілкування й підтримання близьких, теплих стосунків з нею. Стосунки малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відзначаються глибокою прив`язаністю та виразною емоційною близькістю дівчат одна до одної. З боку ОСОБА_5 спостерігається значна позитивна ідентифікація з ОСОБА_4 , наявність сильного зв`язку з нею та наслідування старшої сестри, до якої вона ставиться дуже прихильно й шанобливо, визнаючи її авторитет. ОСОБА_4 притаманне почуття відповідальності за молодшу сестру, уважне й дбайливе ставлення до ОСОБА_5 , хоча іноді вона може переживати деякі ревнощі, сприймаючи сестру як найважливішу фігуру в сім`ї. Ставлення дівчат одна до одної характеризується виразним почуттям любові, взаємної поваги, взаємною чуйністю, увагою та турботою. Для кожної з них їх стосунки між собою є дуже значущими та важливими. Порушення тісної взаємодії між дітьми, зокрема, їх окреме проживання одна від одної, може негативно відбитись на їх психоемоційному стані та формуванні їх особистості. Відокремлення дітей може стати психологічною травмою для них та призвести до виникнення невротичних проявів, погіршення працездатності, зниження соціальної адаптації, а можливі розмови дорослих про це, якщо вони відбуватимуться у присутності дітей, можуть лякати дівчат, провокуючи стани напруги і тривоги. Особливості виконання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 психодіагностичних метод свідчать про першочергове значення для них стосунків з сім`єю у складі батька ОСОБА_2 , бабусі ОСОБА_23 й дідуся ОСОБА_24 (батькової матері і її чоловіка). Діти самі віддають перевагу проживанню в сім`ї батька ОСОБА_2 , приймаючи реально існуючу ситуацію фактичного розлучення батьків і їх проживання окремо від матері. Але слід зазначити, що необхідною та обов`язковою умовою для цього є підтримання в свідомості дітей позитивного образу матері, створення умов для вільного й безперешкодного спілкування дівчат з матір`ю ОСОБА_1 , сприяння підтриманню їх стосунків. ОСОБА_2 характеризує високий виховний та педагогічний потенціал по відношенню до його доньок, у своїй взаємодії з дітьми та у створенні умов для їх розвитку він керується їх благополуччям, потребами й почуттями. Він добре дбає про їх здоров`я, розуміє важливість для дівчат підтримання у них позитивного образу матері й регулярного близького спілкування з мамою та сприяє цьому. Взаємодія між ним та його доньками будується на любові, доброзичливості, прийнятті, турботі, позитивних емоціях і визнанні, згуртованості, увазі до почуттів, взаємному дбайливому ставленні. При розгляді питання про місце проживання дитини важливим є її ставлення не тільки до кожного з батьків, а й до інших членів сім`ї, з якими буде проживати дитина, проживаючи з одним з батьків. Враховуючи емоційну схильність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до їх бабусі й дідуся по лінії батька та, навпаки, емоційне відчуження та відсутність прихильності до родичів по лінії матері, рекомендовано проживання обох дівчат у сім`ї батька ОСОБА_2 . Таким чином, враховуючи все вище зазначене, можна зробити висновок, що за умови підтримання стосунків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з їх матір`ю ОСОБА_1 в інтересах обох дівчат є їх проживання в сім`ї батька ОСОБА_2 у зв`язку із сприятливістю такого проживання для фізичного, психічного його особистісного розвитку дітей і відчуття ними благополуччя. Особа батька ОСОБА_2 є для обох дівчат запорукою й гарантом безпеки, стабільності та благополуччя. З боку дівчат спостерігається сильна прив`язаність до батька, довірливе ставлення до нього. Вище зазначене є підставою для висновку, що будь-яка зміна існуючого становища, яка матиме наслідком порушення стосунків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком (зміна формату стосунків з батьком та (або) зміна місця проживання дітей на проживання з матір`ю ОСОБА_1 , навіть при можливості подальшого спілкування дівчат з батьком), одночасно спричинить психотравмую-чий вплив на малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 й негативно відіб`ється на їх психоемоційному стані та формуванні їх особистості, а надто може призвести до виникнення невротичних проявів і особистісної дисгармонії, погіршення працездатності, зниження соціальної адаптації дітей. Якщо гіпотетично говорити взагалі про розрив стосунків з батьком, то наслідки такої психологічної травми можуть бути надто глибокими та руйнівними для психіки й особистості кожної з дівчат.

32. Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_25 показала, що вона проводила психологічне дослідження ставлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до обох батьків. З цією метою експерт ОСОБА_25 спостерігала за дітьми, спілкувалась з ними та досліджувала їх умови проживання. ОСОБА_4 дистанціюється від матері. ОСОБА_4 ставиться з прихильністю до обох батьків. Дівчата перебувають у тісному психологічному зв`язку між собою. ОСОБА_4 піклується про молодшу сестру. У обох дівчаток батько асоціюється з березою, що символізує поєднання в ОСОБА_2 функцій як батька, так і матері. Відібрання дітей від батька буде серйозним та непоправним травматичним ударом для дівчат. Відокремлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також завдасть їм психологічну травму.

33. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення інтересів та розвитку дітей належить визначити місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з їх батьком ОСОБА_2 в житловому будинку по

АДРЕСА_1 . щодо визначення способу участі у вихованні малолітніх дітей та в спілкуванні з ними.

34. Водночас, з наведених вище висновків за результатом проведення психологічних досліджень вбачається, що участь ОСОБА_1 у вихованні дітей та у спілкуванні з ними є обов`язковою та невід`ємною умовою для забезпечення належного розвитку дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5

35. З висновку органу опіки та піклування Бориспільської РДА №48/07-46-2782 від 18 червня 2019 року вбачається, що рекомендовано такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також у спілкуванні з ними: щодня з понеділка до п`ятниці – з 17 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; кожні вихідні – з п`ятниці 17 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин; кожні шкільні канікули – протягом 1/2 частини їх тривалості за місцем проживання матері або за місцем проживання дітей.

36. Всупереч ч.1 ст.84 ЦПК України учасники цивільного процесу не подали жодного доказу на підтвердження необґрунтованості висновку органу опіки та піклування, а також потреби у визначенні іншого способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей та у спілкуванні з ними.

37. З огляду на це суд вважає, що належить визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також у спілкуванні з ними: щодня з понеділка до п`ятниці – з 17 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; кожні вихідні – з п`ятниці 17 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин; кожні шкільні канікули – протягом 1/2 частини їх тривалості за місцем проживання матері або за місцем проживання

VІІ. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

38. В матеріалах цивільної справи міститься висновок органу опіки та піклування Бориспільської РДА №7-46-3900 від 3 жовтня 2016 року (а.с.180-181 т.1), з якого вбачається, що місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 рекомендовано визначити з матір`ю. Однак вказаний висновок органу опіки та піклування є зовсім не обґрунтованим, його достовірність спростовується висновками за результатами проведення психологічних досліджень та показаннями експерта ОСОБА_25 .

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Бориспільська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Бориспільська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей, а також визначення способу участі матері у вихованні дітей та у спілкуванні з ними задовольнити частково.

Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також у спілкуванні з ними:

1. щодня з понеділка до п`ятниці – з 17 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин;

2. кожні вихідні – з п`ятниці 17 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин;

3. кожні шкільні канікули – протягом 1/2 частини їх тривалості за місцем проживання матері або за місцем проживання дітей.

У задоволенні зустрічного позову в частині вимоги про визначення іншого способу участі матері у вихованні дітей та у спілкуванні з ними ОСОБА_2 -вичу відмовити.

Повний текст рішення суду складений 19 липня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець