Рішення № 83123825, 16.07.2019, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/2/19

Провадження № 2/321/103/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2019 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Машкіної Н.В.,

при секретарі - Бородіної І.В.,

за участю представника позивача - Гурильова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Михайлівка цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області про повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення земельної ділянки посилаючись на наступне.

26.11.2007 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки державної форми власності кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 16.600 га, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області. Строк дії вказаного договору склав 10 років. Договір був зареєстрований в Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 22 лютого 2008 року за № 040827300214. Після спливу строку дії договору оренди, бажаючи поновити строк дії зазначеного договору, ОСОБА_1 звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки. За результатами розгляду вказаної цивільної справи постановою Запорізького апеляційного суду від 07.11.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору оренди поновленим відмовлено.

Листом від 03.12.2018 № 31-8-0.6-7267/2-18 Головне управління повідомило ОСОБА_1 про необхідність з`явитись 12.12.2018 року до приміщення Відділу у Михайлівському районі Головного управління Держгеокадастру для підписання акту приймання передачі земельної ділянки. Проте ОСОБА_1 відмовився від підписання відповідного акту приймання – передачі.

Вказане підтверджується складеним посадовими особами відділу у Михайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області актом від 12.12.2018 року про відмову від підписання документа про повернення земельної ділянки.

Отже, вищевказана земельна ділянка державі, в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 повернута не була. За вказаних обставин просить суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 16,6 га у стані, не гіршому, порівняно з яким, у якому він одержав її в оренду; стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача Гурильов А.С. на задоволенні позовної заяви наполягав, посилаючись викладені в ній доводи .

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, відзив на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користується земельною ділянкою загальною площею 16,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та була надана йому в оренду на підставі договору оренди землі від 26.11.2007 року, укладеного між Михайлівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрованого 22.02.2008 року за № 040827300214. Строк дії вказаного договору сплинув 22.02.2018 року.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07.11.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області було задоволено. Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 травня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області про визнання договору оренди поновленим – відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції набирала законної сили з дня її прийняття.

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 03.12.2018 року, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність повернення державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 16,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області. Для підписання вказаного акту ОСОБА_1 необхідно було з`явитися 12.12.2018 року о 09 год. до відділу у Михайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та складено проект акту прийому – передачі земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 та Головне Управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі ОСОБА_3 , що діє від імені Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі довіреності (власник земельної ділянки) з другого боку, склали цей акт при йому передачі про таке: користувач передає, а власник приймає земельну ділянку загальною площею 16,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та була надана ОСОБА_1 в оренду на підставі договору оренди землі від 26.11.2007 року, укладеного між Михайлівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрованого 22.02.2008 року за № 040827300214.

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відділу у Михайлівському районі від 13.12.2018 року, 12.12.2018 року, о 09 год. 00 хв., відділом була організована можливість підписання акту – приймання – передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 . Близько о 10 год. 00 хв. 12.12.2018 року до відділу у Михайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з`явився ОСОБА_1 , якому було запропоновано повернути вказану земельну ділянку, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та була надана йому на підставі договору оренди землі від 26.21.2007 року, укладеного між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1 , зареєстрованого 22.02.2008 року за № 040827300214. Близько 10 год. 30 хв. колишній орендар вищевказаної земельної ділянки відмовився від її передачі Головному управлінню та підписання названого акту при ймення – передачі, мотивуючи дану обставину тим, що ним оскаржено в касаційному порядку рішення суду про відмову у визнанні поновленим договору оренди землі, стороною якого він був.

Згідно з актом про відмову від підписання документа про повернення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 :0001 12.12.2018 року, близько о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 відмовився від підписання названого акту приймання – передачі, мотивуючи дану обставину тим, що ним оскаржено а касаційному порядку рішення суду про відмову у визнання поновленим договору оренди землі, стороною якого він був.

В силу ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 324 вказаного кодексу земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної владил та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

За приписами ч. 2 ст. 326 ЦК України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Ч. З тієї ж статті передбачено, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пп. 31 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Запорізької області.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07.11.2018 року встановлено, зокрема, наступне, «Надання позивачеві в оренду земельної ділянки із земель державної власності відбулося на підставі розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 493 від 24 вересня 2007 року… 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області».

Отже, з наведеного можна зробити висновок про те, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 є земельною ділянкою державної форми власності та враховуючи положення ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є розпорядником вищевказаної земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З положень ст. 14 Конституції України вбачається, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правомірне користування земельною ділянкою передбачає отримання рішення органу, який є розпорядником даної земельної ділянки, реєстрація належним чином вказаного права у державному реєстрі прав і тільки з цього моменту у вказаної особи може виникнути право користування земельною ділянкою.

Оскільки станом на даний час земельна ділянка державної форми власності кадастровий номер НОМЕР_1 колишнім орендарем Головному управлінню не повернута, останній позбавлений можливості реалізовувати свої повноваження в частині розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

В контексті вказаної норми матеріального права, слід зазначити, що п. 21 розділу «Умови повернення земельної ділянки» договору, який є предметом розгляду даної справи, порядок повернення земельної ділянки після припинення дії договору було врегульовано наступним чином, цитую: «Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.».

Наданими доказами, а саме: актом про відмову від підписання документа про повернення земельної ділянки та листом Відділу у Михайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 13.12.2018 року за № 0-8-0.28-2119/107-18 підтверджується, що земельна ділянка на умовах, визначених договором, орендарем не повернута. Фактично, колишній орендар утримує земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

При цьому, при зверненні до суду з позовом позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 до ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області, місце знаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка вул. Центральна.22 про повернення земельної ділянки – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 16,6 га у стані, не гіршому, порівняно з яким, у якому він одержав її в оренду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.В. Машкіна