Рішення № 83123517, 19.07.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2636/19

Провадження № 2/345/1110/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, 18.08.2014 року рішенням Калуського міськрайонного суду шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач фізично здоровий, працює за кордоном. 11.12.2015 року набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а в 2017 році придбав автомобіль. За таких обставин він спроможний сплачувати аліменти в розмірі по 2500 грн. на дитину, оскільки інших утриманців в нього немає. Тому позивач змушена звернутися до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття, а також стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги.

Відповідач подав відзив на позов (а.с.28), в якому зазначає, що з позовом згідний частково. Вимоги позивача про стягнення аліментів в розмірі по 2500,00 гр. є завищеними. Відповідач вказує, що вже давно не працює за кордоном, а тому жодних доходів на даний час немає. Також відповідач просить врахувати, що він одружився вдруге, має на утриманні сина ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того дружина на даний час вагітна.

Відповідач наголосив, що жодного автомобіля не придбавав, а квартиру дійсно купив, бо після розлучення із позивачкою залишився без житла. При цьому у придбанні квартири йому фінансово допомогли батьки. Оскільки він на даний час не працює, на утриманні має сина від другого шлюбу, а також вагітну дружину, тому згідний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач своїм правом подати відповідь на відзив не скористалася.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Калуського міськрайонного суду від 18.08.2014 року шлюб між ними було розірвано (а.с.4). Із свідоцтва про народження ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3) вбачається, що його батьком є відповідач ОСОБА_2 . Син проживає разом із позивачем, про що свідчить довідка, видана ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради від 30.05.2019 року (а.с.5).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При цьому закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.

У силу положень ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів слід врахувати факт перебування дитини на утриманні позивача; вік дитини; вартість життя та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, здоров`я дитини, так і необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб сторін; стан здоров`я дитини; стан здоров`я відповідача.

Суд враховує, що відповідач не працює, відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні. Водночас покликання відповідача, що він давно не їздить за кордон спростовуються інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. Так, згідно наданої інформації (а.с.22) відповідач неодноразово здійснює перетин державного кордону. Також суд враховує, що відповідач є працездатним, а тому може офіційно працевлаштуватися, в тому числі в Україні та отримувати гідну заробітну плату і виконувати передбачений законом обов`язок щодо утримання сина ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до вимог ст.182 СК України, суд враховує наявність у власності відповідача нерухомого та рухомого майна.Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.6) відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира в АДРЕСА_2 (а.с.6). Також згідно відповіді на запит Територіального сервісного центру 4645 Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області від 26.02.2019 року (а.с.23,24) 23.01.2018 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 р.в., вартістю 274040,46 грн.

При цьому суд також враховує, що у відповідача на утриманні перебуває вагітна дружина ОСОБА_7 (а.с.29,34), а також син ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30).

При таких обставинах, враховуючи майновий стан сторін, суд доходить висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача аліменти в розмірі по 2000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,щомісячно, на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес і розвиток дитини та не буде непомірним тягарем для відповідача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача судових витрат. Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення часткового задоволення позову - на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.

Натомість позивачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження сплати нею витрат на правничу допомогу, а тому в задоволені вимог про стягнення з відповідача судових витрат слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182,184 СК України, ст.ст. 128, 178, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , офіційно непрацюючого аліменти на користь сина ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_1 утвердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім`я стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнення аліментів розпочати з 19.06.2019 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог, в тому числі і щодо стягнення з відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 19.07.2019 року.

Суддя