Вирок № 83121896, 19.07.2019, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/833/19

№ провадження 1-кп/196/99/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

при секретарі Дорошенко В.В.

за участю:

прокурора Скиба Д.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ткаленка М.Д.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 26 червня 2019 року, укладену в кримінальному провадженні № 42017041500000002 від 04.01.2017 р., яке надійшло до суду з Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євлах Азербайджан, з неповною середньою освітою, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 27.06.2018 Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На початку вересня 2016 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , будучи директором ФГ «Схід» (код ЄДРПОУ: 24435949) з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, прибув до насосної станції №1 за адресою: вул. Центральна, 117 с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області належної фермерському господарству «Схід».

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном, а саме майном товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Елегія» (код ЄДРПОУ 21860190) та ОСОБА_2 , яке перебувало на відповідальному зберіганні з правом користування на вищевказаній території ФГ «Схід», шляхом зловживання їх довірою, ОСОБА_1 повідомив охоронцю території ФГ «Схід» про необхідність отримання спорядження для ловлі риби, якого заздалегідь не мав наміру повертати, після чого взяв на вищевказаній території двигун «Mercury 5» вартістю 18261,11 грн. належний ОСОБА_2 та наступне майно належне ТОВ ВТФ «Елегія»:

-сітку рибацьку ф-40, н-2, л-50 м. - 7 шт. вартістю 9492,12 грн.;

-сітку рибацьку ф-42, н-1,8, л-75 м. - 3 шт. вартістю 4067,66 грн.;

-сітку рибацьку ф-50, н-4, л-70 м. - 1 шт. вартістю 1355,89 грн.;

-сітку рибацьку ф-60, н-2, л-60 м. - 9 шт. вартістю 12202,98 грн.;

-сітку рибацьку ф-60, н-4, л-110 м. - 1 шт. вартістю 1355,89 грн.;

-сітку рибацьку ф-70, н-2, л-60 м. - 9 шт. вартістю 12202,98 грн.;

-сітку рибацьку ф-70, н-5,5, л-75 м. - 4 шт. вартістю 5423,55 грн.;

-сітку рибацьку ф-70, н-6, л-60 м. - 5 шт. вартістю 6779,44 грн.;

-сітку рибацьку ф-100, н-1,5, л-70 м. - 3 шт. вартістю4067,66 грн.;

-сітку рибацьку ф-100, н-4, л-70 м. - 1 шт. вартістю1355,89 грн.;

-сітку рибацьку ф-110, н-6,5, л-80 м. - 1 шт. вартістю1355,89 грн.;

-полотно «роял-корона» 200*200 - 1 шт. вартістю 1355,89 грн.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_1 , заволодів майном належним ОСОБА_2 вартістю 18261,11 грн. та майном належним ТОВ ВТФ «Елегія», загальною вартістю 61015,84 грн. заздалегідь не маючи наміру їх повернення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, а саме заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Під час досудового розслідування 26.06.2019 року, підозрюваний ОСОБА_1 у присутності захисника Ткаленка М.Д. та прокурор Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Михайлов Є.М., на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що підозрюваний ОСОБА_1 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, під час судового провадження.

Сторони узгодили покарання ОСОБА_1 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, а саме у виді двох років обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На момент підписання угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 були зрозумілі наслідки укладення такої угоди, викладені у ст.473 КПК України і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (п.1 ч.4 ст.394 КПК України) та касаційному порядку (п.1 ч.3 ст.424 КПК України). Крім того, підозрюваним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1,4 пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Просив затвердити зазначену угоду та призначити узгоджену в ній міру покарання.

Прокурор та захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, посилаючись на те, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України.

Крім того, судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 190 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто відповідно до ч.6 ст. 474 КПК України, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки не виконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, аніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6,7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Суд переконався, що в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, учасники підготовчого судового засідання не заперечують проти затвердження даної угоди.

Вид та міра покарання, які узгоджені сторонами, виходячи із вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, а також ураховуючи особу обвинуваченого, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, відповідає загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано тяжкість злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Отже, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Доля речових доказів вирішується судом на підставі ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст. 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 червня 2019 року між прокурором Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Михайловим Є.М. та Євтушенко Сергієм Геннадійовичем.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1884 гривень 12 копійок судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ: двигун "Меркурій" - 5 л.с. корпус чорного кольору в розібраному стані, який зберігається в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю - ОСОБА_2 .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 30 днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 цього Кодексу.

Суддя А.В.Зубій