Ухвала суду № 83120673, 02.07.2019, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/14/19

провадження № 1-кс/179/181/19

У Х В А Л А

02 липня 2019 року слідчий суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А.,

при секретарі Хорольській І.П.,

за участю

представника заявника Носкова Є. В.

прокурора Сербіна Б.О.

власника майна ОСОБА_2 .

розглянувши клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппідприємство «Дудківка» адвоката Носкова Євгена Владиславовича про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року по кримінальному провадженню № 12018040470000654 від 21.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровській області надійшло клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппідприємство «Дудківка» адвоката Носкова Євгена Владиславовича про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року по кримінальному провадженню № 12018040470000654 від 21.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Представник заявника у клопотанні посилається на те, що ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року накладено арешт на земельну ділянку площею 6,4492 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_2 , заборонено будь-яким особам, крім власниці розпоряджатися будь-яким чином вказаною земельною ділянкою, використовувати її, проводити на ній будь-які будівельні роботи, сільськогосподарські роботи обробітку, посівних робіт на час досудового розслідування.

В клопотанні представник заявника просить скасувати вказану ухвалу, оскільки факти, які досліджуються у кримінальному провадженні № 12018040470000654 від 21.11.2018 року безпосередньо стосуються ТОВ «СП «Дудківка», яке є стороною договору оренди землі.

Постановою слідчого СВ Магдалинівського ВП від 22.05.2019 року кримінальне провадження № 12018040470000654 від 21.11.2018 року закрито, у зв`язку із чим подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження є безпідставним. Водночас, а ні слідчим, а ні прокурором не вирішено питання щодо скасування арешту майна.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання, посилаючись на обставини викладені в клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що на даний час є необхідність арешту земельної ділянки, оскільки постанову слідчого СВ Магдалинівського ВП від 22.05.2019 року про закриття кримінального провадження скасовано та триває досудове розслідування та земельну ділянку визнано речовим доказом.

Власник майна ОСОБА_2 , яка є потерпілою по кримінальному провадженню в судовому засіданні зазначила, що доводи викладені представником ТОВ СП «Дудківка» безпідставні та не відповідають реальним обставинам справи. Зазначила, що її земельну ділянку визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження за № 12018040470000654. На теперішній час оригіналу договору оренди так і не виявлено. Даний факти свідчать про те, що дане товариство в особі керівника чи власника за допомогою впливу на органи державної влади, шляхом підроблення документів, намагається позбавити її права користування земельною ділянкою, та будуть незаконно отримувати прибутки від проведення сільськогосподарської діяльності.

Вислухавши представника заявника, прокурора, потерпілу, дослідивши клопотання та матеріали додані до клопотання, суд вважає, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно наданих матеріалів, 20.11.2018 року до Магдалинівського ВП надійшла заява ОСОБА_2 про те, що невстановлена особа умисно використала підроблений документ у вигляді договору оренди земельної ділянки. За вказаним фактом 21.11.2018 року було внесено відомості до ЄРДР за № 12018040470000654 та присвоєно правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 29.12.2016 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, згідно договору від 29.08.2002 орендар ТОВ СП «Дудківка», орендодавець ОСОБА_2 . Строк дії договору 10 років починаючи з 17.07.2012 року.

До матеріалів клопотання долучено договір оренди земельної ділянки від 29.08.2002, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 6,4492 га. Орендодавець ОСОБА_2 , орендар ТОВ СП «Дудківка». Договір зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Листом від 28.03.2017 року ТОВ СП «Дудківка» повідомлено про відсутність на підприємстві оригіналу договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 .

В ході досудового розслідування була допитана ОСОБА_2 в якості потерпілої, яка пояснила, що саме вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 6,4492 га. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ СП «Дудківка», за період з 2007 по 2016 роки отримувала грошові кошти за орендне користування земельною ділянкою. В 2017 році разом з чоловіком вирішили самостійно обробляти земельну ділянку, договорів про оренду земельної ділянки не підписувала. З цього приводу письмово зверталась до керівництва ТОВ «СП «Дудківка». Потім отримала повідомлення про те, що нібито 29.01.2008 року підписала з ТОВ СП «Дудківка» договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який був зареєстрований 17.07.2012 року та діє до 17.07.2022 року. В подальшому звернулась до поліції про підробку вказаного договору. В рамках кримінального справдження отримала копію вказаного договору, виявила недійсні факти, а саме щодо дати укладення договору від 29.08.2002, підроблений підпис в графі орендодавець, виправлення в даті складання акту. В 2018 році подала до суду позов про визнання реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, 24.03.2019 року за добровільної згоди власника земельної ділянки проведено її огляд та постановою від 24.03.2019 року земельну ділянку визнано речовим доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Перевіркою матеріалів встановлено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення зберігання речових доказів та запобігання можливості його приховування чи відчуження.

Пунктом 13 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-559/0/4-13 від 05.04.2013 року, визначено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слід звернути увагу, що згідно з ч. 1 ст. 147 КПК клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення розглядається слідчим суддею, судом (під час судового розгляду), який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Такий підхід, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, доцільно використовувати й при розгляді клопотань про скасування відсторонення від посади та арешту майна. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках:

- надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого накладено арешт на земельну ділянку, фактичні обставини кримінального провадження, те, що предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні є земельна ділянка,досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12018040470000654 на даний час триває, оскільки постанову слідчого СВ Магдалинівського ВП від 21.05.2019 року про закриття кримінального провадження скасовано, у зв`язку із чим слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що відсутні достатні підстави для скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппідприємство «Дудківка» адвоката Носкова Євгена Владиславовича про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року по кримінальному провадженню № 12018040470000654 від 21.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Т.А.Ковальчук