Рішення № 83118263, 16.07.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/653/19

Провадження №2/157/212/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря Семенюк О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Сіжука П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

встановив:

ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 7 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 30 травня 2016 року біля 15 год. 25 хв. на вул. Ковельській в м. Камені-Каширському сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «ЗАЗ-110206», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , та «Фольксваген Транспортер», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальності перед третіми особами при використанні транспортного засобу «ЗАЗ-110206» була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/5869887/0313/15 від 01 грудня 2015 року. Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілої ОСОБА_2 отримав пошкодження, які зазначені відповідно в європротоколі та акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 01 червня 2016 року. Потерпіла своєчасно звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування від 31 травня 2016 року. На основі складеного страхового акту №2300110853 від 07 червня 2016 року позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 14 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням про сплату суми страхового відшкодування №0024866 від 08 червня 2016 року та відомістю №ВПТ-002741 від 07.06.2016 року.

Відповідно до складеного європротоколу винною особою у вчиненій 30 травня 2016 року ДТП є відповідач, у чому свою вину він визнав повністю. Таким чином, особою, відповідальною за завдану потерпілій шкоду, в даному випадку є відповідач згідно з вимогами статті 1188 ЦК України.

Зазначає, що згідно з пунктом 38-1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Також посилається на положення пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України – учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до 1 або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Володільцем автомобіля «3A3-110206», номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 . За кермом автомобіля під час ДТП перебував відповідач. Вищезазначені обставини вказують на порушення пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Таким чином ІІрАТ «Страхова компанія «Провідна» має право на стягнення з відповідача 50 відсотків від суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, що становить 7 000 грн.

25 липня 2018 року відповідачу було направлено лист-претензію № 807 ГР/АГ про відшкодування шкоди в порядку регресу. На момент подачі позовної заяви відповідач нічого не сплатив.

Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 7 000 грн. сплаченого страхового відшкодування та сплачений ним судовий збір у сумі 1921 грн.

Представник позивача Сечко С.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Пояснили, що згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5869887/0313/15 від 30 листопада 2015 року була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, а не власника автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_3 , оскільки в договорі страхування вказано ім`я саме відповідача, а не іншої особи, та зазначено його пенсійне посвідчення. Відповідач вважає, що застрахував свою цивільно-правову відповідальність на випадок ДТП не на пільгових, а на загальних підставах, а тому не порушив умов договору страхування та не повинен відшкодовувати 50 відсотків страхового відшкодування.

Вивчивши доводи представника позивача, заслухавши пояснення відповідача, його представника, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В судовому засіданні встановлено, що 30 листопада 2015 року між ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_1 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № АЕ/5869887/0313/15 від 30 листопада 2015 року (а.с. 6). За цим договором була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача у випадку настання страхового випадку – дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу – автомобіля марки «ЗАЗ-110206», номерний знак НОМЕР_1 . Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 51) власником вказаного вище автомобіля є ОСОБА_3 .

З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 4) встановлено, що 30 травня 2016 року біля 15 год. 25 хв. на вул. Ковельській в м. Камені-Каширському сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «ЗАЗ-110206», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , та «Фольксваген Транспортер», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Як вказано в повідомленні ОСОБА_1 визнав свою вину в чиненні даної ДТП.

Згідно з умовами угоди про розмір страхової виплати і спосіб здійснення страхового відшкодування страховик ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» та потерпіла ОСОБА_2 досягли згоди про розмір збитків, завданих унаслідок ДТП, сума яких становить 14 000 грн. (а.с. 10). Як вбачається із заяви про виплату страхового відшкодування № 2300110853 від 31.05.2016 року (а.с. 5), страхового акту № 2300110853 від 07.06.2016 року (а.с. 11), платіжного доручення № 0024866 (а.с. 12) та відомості для виплати засобів страхових відшкодувань отримувачам (а.с. 13) страхове відшкодування в сумі 14 000 грн. потерпілій було виплачено 08 червня 2016 року.

У відповідності до статей 1 та 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Єдиною формою внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору, є страховий поліс.

Згідно з пунктом 21.1 статті 21 Закону з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Пунктом 17.1 статті 17 Закону на страховика покладено обов`язок укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Поряд із цим, пункт 17.3 цієї ж статті Закону зобов`язує страхувальника при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Статтею 13 Закону передбачені особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України, згідно з якою учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України – учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Разом із тим, статтею 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачена відповідальність за порушення умов страхування, де в пункті 38 1.1 зазначено, що в разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Аналіз наведених вище норм закону вказує на те, що кожен, хто керує транспортним засобом та бере участь у дорожньому русі на території України, зобов`язаний застрахувати свою цивільно-правову відповідальність для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. При цьому обов`язок щодо дотримання існуючих вимог закону при укладенні договору страхування покладено на страховика. У свою чергу на страхувальника при укладенні договору страхування закон покладає обов`язок повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Також необхідно зазначити, що страховику належить право встановлювати розмір страхового платежу включно з правом зменшувати його розмір за умови дотримання вимог, зазначених у статті 13 Закону, зокрема право зменшити розмір страхового платежу на 50 відсотків власнику транспортного засобу, який є пенсіонером.

Як вбачається зі змісту страхового поліса № АЕ/5869887/0313/15 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на випадок ДТП застрахована за пільговим порядком укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що передбачений пунктом 13.2 статті 13 Закону, про що свідчить зазначені в полісі серія та номер його пенсійного посвідчення та знижений розмір страхового платежу. Разом із тим, власником забезпеченого автомобіля згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є не відповідач, як це вимагає пункт 13.2 статті 13 Закону, а його батько – ОСОБА_3 . Отже укладення договору страхування відбулося з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону.

Проте ця обставина, на думку суду, не є беззаперечною підставою для застосування наслідків порушення пільгових умов страхування, передбачених пунктом 38 1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки дане порушення допущено не з вини відповідача, який на виконання вимог пункту 17.1 статті 17 Закону надав представнику страхової компанії всю необхідну інформацію для укладення договору страхування, включно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, з якого останній зобов`язаний був встановити особу власника транспортного засобу і в такий спосіб укласти з відповідачем договір страхування на загальних підставах у відповідності до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що згідно з пунктом 17.1 статті 17 зазначеного Закону є обов`язком страховика.

Неправильне визначення представником страхової компанії статусу страхувальника, зокрема того, що він не є власником забезпеченого транспортного засобу, що привело до порушення умов страхування, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону, не може мати наслідком майнову відповідальність страхувальника в тій чи іншій мірі за заподіяння потерпілому збитків у разі настання страхового випадку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування не ґрунтуються на нормах Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому до задоволення не підлягають.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд стягує з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 850 гривень.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 979 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3, 7, 13, 17, 21, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

вирішив:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», Повітрофлотський проспект, 25, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 23510137; відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Головуючий: Б. С. Гамула