Рішення № 83117948, 18.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/441/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Рівненського міського центру зайнятості

до відповідача: Управління МВС України в Рівненській області

про стягнення 39 645,51 грн.

секретар судового засідання: Коваль С,М.;

Представники:

Від позивача: Жилка О.В.;

Від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Управління МВС України в Рівненській області, в якому просить, посилаючись на Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", стягнути 39 645,51 грн., виплачених як допомога по безробіттю.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає, та зазначає, що отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, без урахування суми допомоги по безробіттю є переплатою коштів УМВС України в Рівненській області, а не Центру зайнятості. Тому УМВС повинно сплачувати ОСОБА_1 за час його вимушеного прогулу та ще й Центру зайнятості за те, що останній сплачував за той же період допомогу по безробіттю у розмірі 39 645,51 грн.

Також відповідач зазначає, що для покладення на відповідача обов`язку відшкодування шкоди необхідна наявність певних підстав, як-то неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, вина, яка може полягати в умислі чи необережності, наявність шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосередній причинний зв`язок між шкодою та правопорушенням, який у даному випадку відсутній. Заявлена до стягнення сума була сплачена позивачем добровільно.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2019 року відкрито провадження у справі №918/441/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 18 липня 2019 року.

15 липня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позов не визнає.

18 липня 2019 року позивачем подано клопотання про зміну банківських реквізитів, зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як видно з постанови Рівненського кружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №917/3397/15 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, з 25 жовтня 2005 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується його послужним списком. З 04 лютого 2014 року займав посаду старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Рівненській області.

06 листопада 2015 року УМВС України в Рівненській області прийнято наказ №373 о/с "По особовому складу", відповідно до якого згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішено звільнити у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Рівненській області.

30 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до позивача за сприянням у працевлаштуванні, а також про призначення виплати допомоги по безробіттю, про що свідчать заяви останнього про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю.

03 грудня 2015 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю терміном 360 календарних днів з 03 грудня 2015 року по 12 січня 2017 року (персональна картка № 170015113000033).

ОСОБА_1 перебував на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі безробітного у період з 03 грудня 2017 року по 12 січня 2017 року та отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в сумі 39 645,51 грн., що підтверджується довідкою № 01-40/1693 від 22 квітня 2019 року.

Допомогу по безробіттю перераховано на рахунок № НОМЕР_1 який відкрито у відділенні №100/17 РОД АБ "Укргазбанк", на підтвердження чого надано заяву про грошової допомоги.

Як видно з постанови Рівненського кружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №917/3397/15 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді, визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Рівненській області від 06 листопада 2015 року за №373 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого Управління МВС України в Рівненській області.

01 лютого 2017 року наказом Управління МВС України в Рівненській області №1 о/с поновлено майора міліції ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого Управління МВС України в Рівненській області, та постановлено, виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період із 07 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року.

11 травня 2019 року позивач на адресу відповідача надіслав повідомлення №07-16/1025 з пропозицією добровільно відшкодувати кошти, виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю в сумі 39 645,51 грн.

У відповідь на вказане повідомлення, 30 травня 2019 року відповідач направив лист №1/108, в якому повідомив про те, що кошти на відшкодування у зв`язку із поновленням на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Рівненській області Степанюка А.В ОСОБА_2 , відсутні. Відшкодування буде здійснено відразу після надходження цільових коштів на рахунок ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області.

Станом на дату розгляду справи в суді відповідач відшкодування у добровільному порядку не провів. Отже сума в розмірі 39 645,51 грн. матеріальної допомоги по безробіттю залишається не відшкодованою, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із наданням та відшкодуванням матеріальної допомоги по безробіттю, регулювання яких здійснюється Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення" тощо.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

За змістом ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення застрахованих інших функцій згідно із цим кодексом і статутом фонду. Держава є гарантом застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

За ч. 2 ст. 21 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до п.п. 1, 19 та п. 21 ч. 2 ст. 22 цього ж Закону територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України: здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Частиною 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд зобов`язаний, зокрема виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття":

- загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- страховий випадок - подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи, внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

- об`єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.

Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, у ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" безробітним вважається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, ОСОБА_1 , як застрахована особа, у зв`язку з настанням страхового випадку отримав право на матеріальне забезпечення - допомоги по безробіттю.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, на підставі постанови Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/3397/15 від 13 вересня 2016 року, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, визнати протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Рівненській області від 06 листопада 2015 року за №373 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Управління МВС України в Рівненській області, та вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Управління МВС України в Рівненській області з 07 листопада 2015 року.

Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах "Брумареску проти Румунії", "Желтяков проти України", "Христов проти України").

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили (п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зобов`язаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, вживати заходів до раціонального використання коштів; має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також, незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

У свою чергу, із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

З урахуванням наведеного судом установлено, що оскільки ОСОБА_1 , як безробітному, виплачено позивачем допомогу по безробіттю в сумі 39 645,51 грн., зважаючи, що його у подальшому поновлено на роботі за рішенням суду, відтак у позивача виникло право на стягнення з відповідача суми виплачених страхових коштів, а в останнього - обов`язок їх повернути.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами сттатей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 39 645,51 грн. страхових коштів, виплачених безробітному у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено в повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Управління МВС України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 08592282) на користь на користь Рівненського міського центру зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4, ідентифікаційний код 21084805, банківські реквізити: одержувач: Рівненській міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 21084805, р/р 37175005703761, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 39 645 (тридцять дев`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 51 коп. коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

3. Стягнути з Управління МВС України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 08592282) на користь Рівненського міського центру зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4, ідентифікаційний код 21084805, банківські реквізити: одержувач: Рівненській міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 21084805, р/р 37175005703761, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Позивач: Рівненський міський центр зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 4, код ЄДРПОУ 21084805).

Відповідач: Управління МВС України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 08592282).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 19 липня 2019 року.

Суддя Качур А.М.