Рішення № 83117922, 18.07.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.19 Справа № 917/590/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюгової О.І. розглянувши справу № 917/590/19

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" бульвар Т. Шевченка, 18, м.Київ,01001

до відповідача Приватного підприємства "Полтавабудцентр" вул. Лісозахисна 14, м. Полтава, Полтавська область,36017

про стягнення 36 183,92 грн. збитків

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

12.04.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Приватного підприємства "Полтавабудцентр" про стягнення 36 183,92 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 06.05.2019 року cуд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/590/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

10.06.2019 року до суду надійшов відзив на позов від Приватного підприємства "Полтавабудцентр" разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву.

Суд ухвалою від 13.06.2019 року поновив Приватному підприємству "Полтавабудцентр" пропущений процесуальний строк на подачу відзиву.

В поданому відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що ним при виконанні робіт жодним чином не було завдано будь якої шкоди позивачу. Відповідач вказує на те, що зазначені роботи виконувались механізмами та технікою ТОВ "СПМК-17" під керуванням водіїв того ж підприємства, на підставі Договору про надання послуг дорожньо-будівельних машин та механізмів № 15/01 від 15.01.2018 року. Також відповідач у відзиві посилається на те, що в нього є сумніви щодо законного розташування каналізації електрозв`язку.

09.07.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч. 5 ст. 240 ГПК України)

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

27.09.2018 року Хотинським ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області було зареєстроване кримінальне провадження №12018260160000340 за ч. 1 ст. 360 КК України, по факту пошкодження підземної лінії електрозв`язку довжиною 20 метрів та кабелю оптичного і телефонного зв`язку, що спричинило ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди та тимчасове припинення зв`язку для абонентів.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 24.09.2018 року між Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області та ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» (відповідач) укладено договір про закупівлю товару (робіт або послуг) за державні кошти №94 від 24.09.2018 року з додатком (арк. с. 10-18). Згідно умов даного договору ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» зобов`язувалось у 2018 році надати послуги по поточному середньому ремонту автомобільної дороги О 26182 Хотин-Рукшин-Клішківці на діяльнці 6+300-км 7+900 (п.1.1. договору).

В період часу з 20.09.18 по 25.09.18 по вул. Головній в с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області працівниками ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» проводилися роботи важкою технікою по копанню водостічного рову вздовж дороги під час яких, було пошкоджено підземну лінію електрозв`язку 20 метрів та кабелю оптичного і телефонного зв`язку. Даний факт підтверджується протоколом огляду місця події від 25.09.2018 року з додатками ілюстраціями (арк. с. 25-29).

Довідками про вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі від 26.09.2018 року та від 27.09.2018 року, складеними позивачем встановлено види та кількість пошкоджених кабелів (арк. с. 19-20).

Постановою від 22.11.18 року (арк. с. 21-24) кримінальне провадження за відсутності умисного складу злочину було закрито, а копії матеріалів були направлені до управління Держпраці у Полтавській області для проведення перевірки та прийняття рішення щодо неофіційної роботи ОСОБА_1 у ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР», який у складі інших працівників здійснював поточний ремонт дороги в с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області під час якої було пошкоджено підземну лінію електрозв`язку позивача.

В ході інспекційного відвідування управління Держпраці у Полтавській області в ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» було виявлено, що трудові відносини між відповідачем та гр. ОСОБА_1 з 30 серпня 2018 р. по грудень 2018 р. не були оформленні належним чином, чим було порушено вимоги ч. 3 ст.24 КЗпП України в контексті допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу (копія листа держпраці №02-11/2219 від 02.04.19 та акту від 04.02.2019р. за № ПЛ3110/155/АВ арк. с. 30).

За результатами заходу державного контролю, посадовій особі підприємства було видано припис про усунення виявлених порушень від 04.02.2019р. № ПЛ3110/155/АВ/П (арк. с. 34-36).

Крім того, в ході проведеної перевірки було винесено постанову №ПЛЗ110/155/АВ/П/ТД-ФС від 15.02.2109 року про накладення штрафу на ПП «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР» у сумі 125 190, 00 гривень (арк. с. 37-38).

Відповідно до кошторису на відновлення лінії зв`язку після пориву в Хотинському районі 25.09.2018 року та акту приймання виконаних будівельних робіт (арк. с. 62-63) загальна сума збитків, завданих внаслідок вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення складає 36 183,92 грн. (арк. с. 9).

13.12.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за №10-19/50 від 13.12.18 про сплату зазначеної вище суми матеріальної шкоди, однак станом на день підписання цієї позовної заяви вимога залишена без задоволення - сума матеріальної шкоди не відшкодована (арк. с. 39-40).

30.01.19 року позивачем було повторно надіслано відповідачу вимогу про добровільну сплату суми завданої підприємству матеріальної шкоди, однак дана вимога була повторно проігнорована відповідачем (арк. с. 41-42).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36 183,92 грн. матеріальних збитків.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В силу приписів частини першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося раніше, внаслідок проведення поточного середнього ремонту автомобільної дороги О 26182 Хотин-Рукшин-Клішківці відповідачем було пошкоджено підземну лінію електрозв`язку 20 метрів та кабелю оптичного і телефонного зв`язку позивача.

Довідками про вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі від 26.09.2018 року на суму 5333,91 грн. та від 27.09.2018 року на суму 994,98 грн., складеними позивачем встановлено види та кількість пошкоджених кабелів (арк. с. 19-20).

На підтвердження розміру завданих матеріальних збитків в сумі 36 183,92 грн. позивачем надано суду кошторис на відновлення лінії зв`язку після пориву в Хотинському районі 25.09.2018 року (арк. с. 9) та акт приймання виконаних будівельних робіт (арк. с. 62-63).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Посилання відповідача, що ремонті роботи в наслідок яких сталось пошкодження підземної лінії електрозв`язку (позивача) виконувалися механізмами та технікою ТОВ "СПМК-17" під керуванням водіїв того ж підприємства, на підставі Договору про надання послуг дорожньо-будівельних машин та механізмів № 15/01 від 15.01.2018 року та посилання на те, що в нього є сумніви, що правильного розміщення каналізації електрозв`язку судом до уваги не приймається оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження даних обставин.

Крім того, відповідно до п.п. 18 та 19 Правил охорони ліній електрозв`язку затверджених Постановою КМУ від 29.01.1996 року за №135 зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують поблизу охоронних зон ліній електрозв`язку на відстані менше ніж 25 метрів будь-які роботи (вибухові, кар`єрні, прокладання комунікацій, будівництво та реконструкцію тощо), внаслідок яких ці лінії може бути пошкоджено, зобов`язані сповіщати не пізніше ніж за три доби оператора телекомунікацій про час, місце виконання робіт і про порядок нагляду за їх виконанням, а також надавати за запитом оператора телекомунікацій витяг з планів робіт, списки робітників, залучених до виконання земляних робіт, довідку про нанесення кабельної лінії електрозв`язку на план-схему місця виконання робіт та сприяти оператору телекомунікацій в ознайомленні під розписку робітників, залучених до виконання земляних робіт в охоронних зонах ліній електрозв`язку, з цими Правилами.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які проводять земляні роботи, у разі виявлення підземних кабелів, що не зазначені у технічній документації на ведення робіт, зобов`язані негайно припинити роботу поблизу виявлених кабелів, вжити заходів для їх збереження і сповістити про це найближчого оператора телекомунікацій.

Відповідачем не подано доказів додержання зазначених вимог, а тому, відповідно до п. 24 Правил підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, винні у невиконанні вимог цих Правил, а також у порушенні нормальної роботи ліній електрозв`язку, відшкодовують збитки операторам телекомунікацій і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Отже, відповідачем не спростовано того, що пошкодження кабельної лінії зв`язку сталося не з вини відповідача.

З огляду на вищевикладене, позивачем належними і допустимими доказами доведено обставини, за якими внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у неналежному виконанні робіт, останнім завдано матеріальних збитків позивачу на суму 36 183,92 грн. внаслідок пошкодження майна - кабельної лінії зв`язку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої позивачу шкоди, підстави для відшкодування та розмір якої доведено останнім належними і допустимими доказами.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавабудцентр" (вул. Лісозахисна 14, м. Полтава, Полтавська область,36017, ідентифікаційний код 24565511) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 21560766) 36 183,92 грн. збитків, 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко