Рішення № 83117890, 10.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1257/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Цісельського К.О.

розглянувши справу №916/1257/19

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідачів: 1. Комунального підприємства “Парки Одеси” (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, код ЄДРПОУ 37947061); 2. Фізичної особи- підприємця Міщан Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та виселення

Представники сторін:

від позивача - Домущі В.С., довіреність № 01-36/58, дата видачі : 26.12.18

Від відповідачів: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства “Парки Одеси” та Фізичної особи- підприємця Міщан Світлани Сергіївни про визнання недійсним договір оренди нежилого приміщення №24-18Ш від 21.02.2018р. та виселення з нежилого приміщення “павільйон кам`яний”, загальною площею 9,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано порушення відповідачами при укладання договору оренди процедури передачі комунального майна в оренду, що вбачається з відсутності погодження договору оренди з уповноваженим органом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2019р. провадження по справі №916/1257/19 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2019р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач 1 про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 15.05.2019р. (вх. ГСОО №22331/19 від 22.05.2019р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідач 2 про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 15.05.2019р. (вх. ГСОО №22359/19 від 23.05.2019р.), від 10.06.2019р. (вх. ГСОО №27164/19 від 24.06.2019р.) та від 25.06.2019р. (вх. ГСОО №29942/19 від 10.07.2019р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно п. 2.2.1.4 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року № 2752-VI, Департамент здійснює повноваження орендодавця комунального майна територіальної громади, що знаходиться в управлінні Департаменту, а також контроль за повнотою та своєчасністю внесення орендарями орендної плати за договором оренди цілісних майнових комплексів, укладеними Одеською міською радою. Відповідно до чинного законодавства укладає договори оренди. Здійснює облік договорів оренди, укладених безпосередньо Департаментом, та облік договорів оренди, погоджених з Департаментом у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.1.5 Положення визначено, що Департамент погоджує передачу в оренду майна, орендодавцями якого виступають виконавчі органи Одеської міської ради, а також комунальні та інші підприємства, організації, установи, яким майно комунальної форми власності передано у повне господарське відання або оперативне управління, а також здійснює організацію та проводить конкурси з передачі такого комунального майна в оренду, та майна, що знаходиться в управлінні Департаменту, виконавчих органів Одеської міської ради та комунальних підприємств.

Згідно з витягом з про реєстрацію права власності від 21.11.2007р., не житлова будівля АДРЕСА_4 1/7 за адресою АДРЕСА_2 Маразліївська, знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 923 від 22.08.2007р.

Згідно з технічним паспортом на нежитлову будівлю АДРЕСА_3 , який виготовлений КП “БТІ” ОМР 08.11.2006р., загальна площа нежитлової будівлі становить 9,1 кв.м.

21.02.2018р. між КП “Парки Одеса” /орендодавець/ та ФОП ОСОБА_1 С ОСОБА_2 С ОСОБА_2 /орендар/ укладено договір оренди № 24-18Ш нежилого приміщення, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 9,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , Парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. Характеристика об`єкту оренди наводиться у технічному паспорті, виданому КП “ОМБТІ та РОН” від 08.11.2006 року.

Згідно з п. 1.2 договору, передача в оренду об`єкта, зазначеного в п. 1.1 договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Умовами п.1.3 договору встановлений термін дії договору оренди з 01.05.2018р. до 01.04.2021 року.

Також 21.02.2018р. між орендодавцем та орендарем складено та підписано акт приймання-передачі окремого нежилого приміщення, згідно з яким сторони на підставі договору оренди нежилого приміщення та експертної оцінки склали вказаний акт передачі Орендареві нежилого приміщення площею 6,8 кв.м. за договором № 24-18Ш від 21.02.2018 року, розташованого за адресою: 65014 АДРЕСА_2 / АДРЕСА_5 , парк ім. Т.Г. Шевченка. При передачі майна встановлено, що межі майна, наданого в оренду, визначена у технічному паспорті, де площа нежилого приміщення, в якому розміщений буфет, дорівнює 9,1 кв.м. відповідно до схеми розміщення.

Позивач вказує, що відповідачами порушено процедуру передачі комунального майна в оренду, оскільки не містить погодження договору оренди з уповноваженим органом – Департаментом комунальної власності Одеської міської ради.

Крім того, позивач зазначає, що оспорюваний договір оренди нежилого приміщення № 24-18Ш від 21.02.2018 року не містить реквізити проведення конкурсу та протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди, що є грубим порушенням типової форми договору.

Вказані обставини зумовили звернення Департамент комунальної власності Одеської міської ради до суду із даним позовом на підставі ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вище встановлено господарським судом, не житлове приміщення, яке згідно з оспорюваним позивачем договором оренди передано в оренду відповідачем-1 відповідачу -2 та площа якого не перевищує 200 кв.м., знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради та повноваженнями щодо розпорядження цим майном наділений позивач.

Отже, спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини сторін та підлягає застуванню в даному випадку є Закон України “Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Орендодавцями є, зокрема, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Положеннями п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна” роз`яснено, що з урахуванням приписів частини п`ятої статті 16, підпункту 1 пункту "а" статті 29 і частини п`ятої статті 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", а також абзацу третього статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарські суди, вирішуючи питання щодо права орендодавця самостійно, без відповідного рішення ради, передавати в оренду майно, належне до комунальної власності, мають виходити з кола його повноважень, передбачених положеннями про таких орендодавців, затвердженими у встановленому порядку радою. При цьому слід також враховувати, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об`єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги вимоги ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, суд приходить до висновку, що відповідач КП “Парки Одеса” правомірно та без порушень вказаної правової норми виступило орендодавцем нежитлової будівлі АДРЕСА_6 7 АДРЕСА_2 м. АДРЕСА_2 , оскільки засновником КП “Парки Одеса” є Одеська міська рада, а відтак вказане комунальне підприємство може бути орендодавцем щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна. У зв`язку із чим суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Водночас порядок укладення договору оренди комунального майна встановлений у ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі якщо:

- підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку;

- внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку;

- сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об`єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного комітету України.

Орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані йому матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна подає орендодавцеві матеріали щодо оренди нерухомого майна, копію яких орендодавець у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій.

У п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна” роз`яснено, що вирішуючи спори, пов`язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з`ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок укладення відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, та органом Антимонопольного комітету України питання про передачу майна в оренду.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення № 24-18Ш від 21.02.2018 року, оскільки вказаний договір укладений з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без погодження з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради.

Під час розгляду справи представники відповідачі КП “Парки Одеса” та ФОП ОСОБА_3 не спростовували відсутність погодження із Департаментом комунальної власності Одеської міської ради щодо укладання договору оренди.

При цьому, господарський суд вважає, що можливість бути орендодавцем за договорами оренди нерухомого майна на площу менше 200 кв.м. не звільняє відповідача-1 від дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

Згідно з ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи задоволення судом позовної вимоги щодо визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення № 24-18Ш від 21.02.2018 року, відсутність в матеріалах справи доказів як підтверджували факт поверння спірного майна на користь позивача, позовні вимоги в частині усунення перешкоди у користуванні шляхом виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Світлани ОСОБА_4 з нежилого приміщення «павільйон кам`яний», загальною площею 9,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 визнаються господарським судом обґрунтованими і правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачами не спростовані.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) до Комунального підприємства “Парки Одеси” (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, код ЄДРПОУ 37947061) та до Фізичної особи- підприємця Міщан Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) – задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення № 24-18Ш від 21.02.2018 року, укладений між комунальним підприємством «Парки Одеси» та Фізичною особою - підприємцем Міщан Світланою Сергіївною.

3. Усунути перешкоди у користуванні шляхом виселення фізичної особи - підприємця Міщан Світлани ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з нежилого приміщення «павільйон кам`яний», загальною площею 9,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, вул. Артилерійська, 1 м. Одеса, р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській обл., ЄДРПОУ 26302595).

4. Стягнути солідарно з Комунального підприємства “Парки Одеси” (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, код ЄДРПОУ 37947061) та Фізичної особи- підприємця Міщан Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) судовий збір в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна