Ухвала суду № 83117749, 17.07.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"17" липня 2019 р.м. Хмельницький Справа № 924/497/17

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 05.12.2017р. у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саєнка В.В., м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця Тихолаза Володимира Васильовича, м. Волочиськ Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг», м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Представники сторін:

від заявника (третьої особи - ПАТ "КБ "Надра"): Калантай М.А. - згідно довіреності №92 від 24.06.2019р. (в режимі відеоконференції);

від позивача: арбітражний керуючий Приходько Д.В. - ліквідатор (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Бойчук В.І. - за довіреністю від 25.10.2017р.;

від третьої особи - ТОВ "Н-Лізинг": не з`явились.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання, стислий виклад позицій сторін.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. в позові Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саєнка В.В., м.Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Тихолаз Володимира Васильовича, м. Волочиськ Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг», м. Київ про витребування майна з чужого незаконного володіння було відмовлено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» (69002, м. Запоріжжя, вул. Соборна, 81, офіс 17, код 30726921) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м.Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, рахунок отримувача 31218206783002, код класифікації доходів бюджету 22030101) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

28.05.2019р. на адресу суду Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», м. Київ подало заяву про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. по справі №924/497/17, згідно якої просить суд: відкрити провадження з розгляду даної заяви про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області вiд 05.12.2017 року у справі №924/497/17 за нововиявленими обставинами; скасувати рішення господарського суду області від 05.12.2017 року у справі №924/497/17, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особi ліквідатора — арбітражного керуючого Саєнка В.В. до Фізичної особи-підприємця Тихолаза В.В. про витребування майна; прийняти нове рішення у справі №924/497/17, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» та витребувати у Фізичної особи — підприємця Тихолаза Володимира Васильовича транспортний засіб - БОГДАН А092, жовтого кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» (код ЄДРПОУ 30726921).

Ухвалою суду від 24.06.2019р. відкрито провадження у справі №924/497/17 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 05.12.2017р. у справі №924/497/17 призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник заявника підтримує заявлені вимоги. Посилається на те, що на момент розгляду справи №924/497/17 існували істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були відомі ПАТ «КБ «Надра» на час розгляду справи.

Зокрема, ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 року у справі №19/5009/2383/11, залишеною в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 року по справі №19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «ЄВРОФІНАНС», визнано недійсним Договір №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011, укладений між ЗАТ «Єврофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг», спростовано майнову дію Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі голови ліквідаційної комісії Хаїнської В.А. щодо передачі прав та обов`язків ЗАТ «Єврофінанс», як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зазначених в Додатку № 1 до Договору № 01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011, серед яких і щодо Договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та ФОП Тихолаз ОСОБА_1 .В.

Зазначає, що в силу приписів ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, що встановлені в ухвалі господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 року у справі №19/5009/2383/11, є преюдиційними та не потребують доказуванню при розгляді інших справ. Обставини щодо вибуття спірного майна у даній справі з власності позивача на підставі недійсного Договору № 01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 року, укладеного між: ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг», є істотними обставинами для справи та не були відомі ПАТ «КБ «Надра» на час розгляду справи.

З п.1 додаткової угоди №2 від 10.01.2011 року до Договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року вбачається, що зміна лізингодавця з ЗАТ «Єврофінанс» на ТОВ «Н-Лізинг» відбулась на підставі визнаних в судому порядку недійсними Договору про відступлення права вимоги б/н від 10.01.2011 року (ухвала господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 року по справі №19/5009/2383/11) та Договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 року (ухвала господарського суду Запорізької області від 09.07.2018року по справі №19/5009/2383/11), укладених між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг».

Зазначені вище недійсні договори в силу приписів ст. 216 ЦК України не створюють жодних юридичних наслідків з моменту їх укладення, а тому вчинені на підставі них правочини та дії (в даному випадку укладання додаткової угоди №2 від 10.01.2011 року до Договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, акту переходу права власності від 27.01.2011 року, складеного між ТОВ «Н-Лізинг» та ФОП ОСОБА_2 , дії до передання ТОВ «Н-Лізинг» спірного майна на користь Відповідача) також не породжують та не створюють жодних юридичних наслідків.

Договір фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року був лише підставою для користування відповідачем спірним майном та не міг бути підставою для оформлення за відповідачем права власності на спірне майно. Єдиною законною підставою для набуття у власність відповідачем спірного майна міг бути виключно укладений між ним та ЗАТ «Єврофінанс» договір купівлі-продажу спірного майна, за умови повної оплати лізингових платежів на користь ЗАТ «Єврофінанс».

Крім того, спірне майно є заставним майном позивача, який перебуває в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство №19/5009/2383/11, та яке підлягає реалізації в передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку для задоволення вимог ПАТ КБ «Надра», як забезпеченого кредитора Позивача.

Представник Фізичної особи-підприємця Тихолаза Володимира Васильовича, м. Волочиськ Хмельницької області прози заявлених вимог заперечує. Посилається на те, що зважаючи на відсутність доказів вибуття спірного майна не з волі власника, як і відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів факту наявності у ЗАТ «Єврофінанс» права власності на транспортний засіб БОГДАН модель А092 номер шасі НОМЕР_1 , суд першої інстанції у рішенні від 05.12.2017 року, прийшов до висновку, який у подальшому був підтриманий судами вищих інстанцій, що право власності на спірний транспортний засіб відповідач набув на підставі відплатного договору фінансового лізингу №0800037 та Додаткової угоди №2 від 10 січня 2011 року до Договору фінансового лізингу №0800037, Акту переходу права власності від 27 січня 2011р., які є чинними та не визнані судом недійсними, а тому правові підстави для витребування спірного майна відсутні. Вважає, що зазначені у заяві про перегляд рішення доводи та обставини ПАТ «КБ «Надра», не впливають та не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення від 05.12.2017р., а визнання договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р. недійсним не є нововиявленою обставиною.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Приходьмо Д.В. підтримує заявлені Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», м. Київ вимоги про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 05.12.2017р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

22 лютого 2008 року між ЗАТ «Єврофінанс» (лізингодавець) та ФОП ОСОБА_2 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу, за умовами п.1.1. якого лізингодавець зобов`язався надати, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно додатку та на умовах цього договору, а саме: Bogdan A-09202 5MT 4,6 Turbo Diesel, вартістю 209951,02 грн.

Відповідно до п. 9.1. додатку до договору лізингу по закінченню строку дії договору фінансового лізингу, за умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та всіх інших платежів в рамках дії договору фінансового лізингу, лізингодавець, на підставі укладеного договору купівлі-продажу передає право власності на транспортний засіб лізингоодержувачу шляхом переоформлення реєстраційних документів на ім`я лізингоодержувача. Таке переоформлення здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу або акту приймання-передачі транспортного засобу у власність, за умови проведення лізингоодержувачем остаточного розрахунку.

19 травня 2008 року ВАТ КБ «Надра» та ЗАТ «Єврофінанс» укладено договір застави №122-1/3-V/21/2006 для забезпечення виконання зобов`язань по договору про надання мультивалютної кредитної лінії.

В заставу, як вбачається із переліку транспортних засобів (додаток №1 до договору застави), передано також спірний транспортний засіб.

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 року у справі №26/413/10 визнано закрите акціонерне товариство «Єврофінанс» (пр. Леніна, 81, офіс 17, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 30726921), код ЄДРПОУ 23847532 - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено голову правління боржника Хаїнську ОСОБА_3 .

10.01.2011 між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг» укладений Договір про відступлення права вимоги (надалі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор (ЗАТ “Єврофінанс”) відступає, а новий кредитор (ТОВ «Н-Лізинг») набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями Договорів лізингу, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до даного договору (далі - Основні договори), укладені між первісним кредитором та лізингоодержувачами, згідно з додатком № 1 до даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржників сплати грошових коштів визначених Основним договором.

Договір про відступлення права вимоги від 10.01.2011 від імені ЗАТ «Єврофінанс» підписано ліквідатором Хаїнською В.А., яку було призначено постановою господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 у справі № 26/413/10.

10.01.2011 року між ЗАТ «Єврофінанс» в особі голови правління Хаїнської В.А. (первісний лізингодавець), ТОВ "Н-лізинг" (новий лізингодавець) та ФОП ОСОБА_2 (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, якою внесено зміни до договору лізингу в частині зазначення лізингодавця, а саме: замість ЗАТ «Єврофінанс» вказано ТОВ "Н-Лізинг".

27.01.2011 року ТОВ «Н-Лізинг» (лізингодавець) та ФОП ОСОБА_2 (лізингоодержувач) складено та підписано акт переходу права власності від лізингодавця лізингоодержувачу до договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, про те, що відповідно до розділу 9, п. 9.1. договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року лізингоодержувач провів остаточний розрахунок, а саме в повному обсязі сплатив лізингові та всі інші платежі, лізингодавець передав, а лізингоодержувач набув право власності на наступний транспортний засіб: Богдан А092, об`єм двигуна 4570 куб.см., тип кузова: автобус, колір: жовтий, номер кузова: НОМЕР_2 .

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, 02.02.2011 року здійснено реєстрацію автобуса Богдан А092, об`єм двигуна 4570 куб.см., колір: жовтий, номер кузова: НОМЕР_2 , за ОСОБА_2

ЗАТ «Єврофінанс» надіслав ФОП ОСОБА_2 повідомлення про зміну номеру договору фінансового лізингу та реквізитів ЗАТ «Єврофінанс», згідно якого номер договору лізингу вважати вірним 08000037, окрім того, повідомляє про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Донецьким апеляційним господарським судом 21.03.2011 року скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 року у справі №26/413/10, провадження у справі припинено.

В подальшому, ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2011. порушено провадження у справі №19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «Єврофінанс» на підставі ст. ст. 7, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.03.2013. ЗАТ «Єврофінанс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименко О.Ю.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.04.2014 року у справі №19/5009/2383/11 визнано ЗАТ «Єврофінанс» (69002, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 81, код ЄДРПОУ - 30726921) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коноплю Андрія Михайловича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2015 року у справі №19/500/2383/11 ліквідатором Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (69002, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 81, код ЄДРПОУ - 30726921) призначено арбітражного керуючого Саєнко Володимира Володимировича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 року у справі №19/5009/2383/11 визнано недійсним з моменту укладення Договір про відступлення права вимоги б/н від 10.01.2011, укладений між ЗАТ «Єврофінанс» (69002, м. Запоріжжя, просп. Леніна, 81, код ЄДРПОУ - 30726921) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" (03039, м. Київ, вул. В.Забіли, 5, прим. 120, код ЄДРПОУ -37258463).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 року у справі №19/500/2383/11 ліквідатором Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 81, код ЄДРПОУ - 30726921) призначено арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича.

Як вбачається із картки реєстрації транспортного засобу, наданої регіональним сервісним центром в Хмельницькій області згідно супровідного листа від 22.05.2017 року, спірний транспортний засіб зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене, ліквідатор, вважаючи, що спірний транспортний засіб знаходиться у відповідача незаконно та підлягав поверненню позивачу як власнику, звернувся з позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. відмовлено в позові Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саєнка В.В., м.Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Тихолаз Володимира Васильовича, м. Волочиськ Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг», м. Київ про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судом зазначено, що згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При винесенні рішення судом враховано, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, установлених законом.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором. Позов про витребування майна від особи, у незаконному володінні якої це майно перебувало, але в якої його на момент розгляду справи в суді немає, не може бути задоволеним, що не виключає можливості стягнення з цієї особи відшкодування завданих збитків, якщо про це заявлено вимогу.

У разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч.1 ст.388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі. Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст.388 ЦК (постанова ВС від 06.12.2010, справа №3-13гс10).

Суд вказав, що матеріалами справи стверджується та не заперечується учасниками судового розгляду, що за наслідками виконання договору фінансового лізингу від 22.08.2008 року лізингоодержувачем та лізингодавцем 27.01.2011 року укладено акт переходу права власності, який в силу п. 9.1. договору фінансового лізингу є підставою для переходу права власності. В подальшому, 02.02.2011 року відповідачем зареєстровано на праві власності спірний транспортний засіб.

Саме на підставі договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржується, відповідач набув право власності на спірний транспортний засіб, власником якого і залишається станом на даний час.

Посилання позивача на додаткову угоду до договору лізингу від 10.01.2011 року судом оцінено критично, оскільки нею лише було замінено сторону договору лізингу, а не передано у власність ФОП Тихолазу ОСОБА_4 витребовуване майно.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Таким є правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.12.2016 № 6-2233цс16.

Суд зазначив, що позивач не є власником спірного майна, а підстава набуття відповідачем спірного майна є дійсною та ніким не оспорена.

З наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для витребування від ФОП ОСОБА_2 спірного майна.

Твердження позивача та третьої особи про неправомірність набуття у власність спірного майна ФОП ОСОБА_2 через наявність застави судом оцінено критично, оскільки існування застави жодним чином не впливає на підставність поданого позову.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 року у справі №19/5009/2383/11, залишеною в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 року по справі №19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «Єврофінанс», визнано недійсним Договір №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011, укладений між ЗАТ «Єврофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг», спростовано майнову дію Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі голови ліквідаційної комісії Хаїнської В.А. щодо передачі прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс», як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зазначених в Додатку №1 до Договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р., серед яких і щодо Договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та ФОП ОСОБА_2 .

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст.320 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 ч. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Разом із цим слід враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

При винесенні рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. у даній справі судом було враховано, що матеріалами справи стверджується, та не заперечується учасниками судового розгляду, що за наслідками виконання договору фінансового лізингу від 22.08.2008 року лізингоодержувачем та лізингодавцем 27.01.2011 року укладено акт переходу права власності, який в силу п. 9.1. договору фінансового лізингу є підставою для переходу права власності. В подальшому, 02.02.2011 року відповідачем зареєстровано на праві власності спірний транспортний засіб.

Судом зазначено, що саме на підставі договору фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року, який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржувався, відповідач набув право власності на спірний транспортний засіб, власником якого і залишається станом на даний час.

Визнання недійсним договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг» та спростування майнової дії Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі голови ліквідаційної комісії Хаїнської В.А. щодо передачі прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс», як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зазначених в Додатку № 1 до Договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 р. не спростовує зазначені вище висновки, до яких дійшов суд, а визнання договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 недійсним не є нововиявленою обставиною.

Крім того, судом враховуються положення п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до яких позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, не підлягають задоволенню.

За змістом зазначеної постанови захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. Зазначені підстави, як було встановлено при винесенні рішення від 05.12.2017р. у справі №924/497/17, - відсутні.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення ЄСПЛ від 03.12.2003 р. у справі «Рябих проти Росії», від 19.02.2009 р. у справі «Христов проти України» та від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено: "Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Враховуючи викладені обставини, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. по справі №924/497/17 належить відмовити. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. належить залишити в силі.

Доводи заявника про те, що договір фінансового лізингу №08000037 від 22.02.2008 року був лише підставою для користування відповідачем спірним майном та не міг бути підставою для оформлення за ним права власності на спірне майно, що єдиною підставою для набуття у власність відповідачем спірного майна міг бути виключно укладений договір купівлі-продажу спірного майна, за умови повної оплати лізингових платежів на користь ЗАТ «Єврофінанс» та те, що спірне майно є заставним майном позивача, який перебуває в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство №19/5009/2383/11 судом не приймаються до уваги, оскільки спрямовані на переоцінку доказів, які вже досліджені судом при винесенні первісного рішення у справі.

У відповідності до ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Судові витрати у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються судом на заявника.

Керуючись ст.ст. 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 05.12.2017р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саєнка В.В., м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Тихолаза Володимира Васильовича, м. Волочиськ Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг», м. Київ про витребування майна з чужого незаконного володіння, та залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017р. в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки визначенні ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 18.07.2019р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 7 прим. (наділс. реком. з повідом.): 1 - до справи, 2, 3, 4 - позивачу -ЗАТ "Єврофінанс", 69002, м. Запоріжжя, пров. Соборний,81, офіс 17; арбітражним керуючим: Саєнку В.В., (03150 АДРЕСА_1 Предславинська АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_5 (01024, м АДРЕСА_1 . Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. АДРЕСА_3 ; а/с 45, м. Київ, 01011); 5 - відповідачу (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Семибратова, буд. 4А); 6 - ПАТ КБ "Надра" (вул. Січових стрільців, 15, м. Київ, 04053); 7 - ТОВ "Н-Лізинг" (вул. В. Забіли, буд.5, приміщення №120, м. Київ, 03039).