Ухвала суду № 83116942, 18.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7090/19

Провадження 2-а/522/588/19

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника відповідача приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича адвоката Яковлевої Д.В., про закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, треті особи: ПАТ «Таскомбанк», приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про визнання протиправною та скасування постанови 09.04.2019 року ВП № 58235886 про передачу майна на зберігання іншому зберігачу.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року провадження по справі відкрито, призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з проведенням підготовчого судового засідання.

18 липня 2019 року від представника відповідача приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича адвоката Яковлевої Д.В., надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства у відповідному адміністративному суді з урахуванням предметної юрисдикції.

Представник Позивача адвокат Шкодіна Л.В., в підготовче судове засідання 18.07.2019 року не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Треті особи без самостійних вимог ПАТ «Таскомбанк», приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Барбуляк Х.М. в судове засідання не з`явились, про судове засідання повідомлялись належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Розглянувши клопотання представника про закриття провадження по справі суд приходить висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини першої ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Згідно матеріалів справи, предметом розгляду позовної заяви є оскарження постанови про передачу майна на зберігання іншому зберігачу, яка була винесена приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г. В. при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса р.№3020 від 19.11.2018р., а не рішення суду у справах визначених пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України.

За правилами, встановленими ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і не чинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України 'Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини' суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, закриття провадження в справі з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У п. 24 рішення в справі 'Сокуренко і Стригун проти України' від 20.07.2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза 'встановленого законом' поширюється не лише на правову основу самого існування 'суду', але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі 'Занд проти Австрії' від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення 'встановлений законом' поширюється не лише на правову основу самого існування 'суду', але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття 'суд, встановлений законом' у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає 'усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) 2. З огляду на це не вважається 'судом, встановленим законом' орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, у практиці розгляду справ Європейським судом з прав людини, якщо підстава для заяви є прийнятною, суд, що розглядає справу, повинен мати повноваження для скасування спростованих рішень і, або винести нове рішення, або надіслати справу для повторного перегляду до того самого чи нового судового органу (Kingsley v. the United Kingdom (Кінґзлі проти Сполученого Королівства) [ВП], §§ 32, 34).

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, щодо задоволення клопотання позивача про закриття провадження по справі з огляду на відсутність повноважень щодо розгляду справи за правилами адміністративного судочинства місцевим загальним судом є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 243, 248, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича адвоката Яковлевої Д.В. про закриття провадження у справі – задовольнити.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, треті особи: ПАТ «Таскомбанк», приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про визнання протиправною та скасування постанови 09.04.2019 року ВП № 58235886 про передачу майна на зберігання іншому зберігачу - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 19.07.2019 року.

Суддя: Л.В. Домусчі