Рішення № 83116355, 10.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/605/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/605/19

за позовом Приватного акціонерного товариства “ВІКТОРІЯ”

до відповідача Акціонерного товариства “Одесаобленерго”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ”

про визнання дій незаконними, -

за участю представників:

від позивача: Величко Ю.В., керівник;

від відповідача: Хомич Р.В., довіреність №16 від 22.12.2019р.;

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство “ВІКТОРІЯ” звернувся до Акціонерного товариства “Одесаобленерго” з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області визнати незаконними дії АТ “Одесаобленерго” щодо відключення ПрАТ “Вікторія” від електричної мережі.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у позивача заборгованості за спожиту електроенергію, а також відсутністю у чинному законодавстві вимог щодо відповідальності за перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2019р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства “ВІКТОРІЯ” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/605/19 за правилами загального позовного провадження. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія».

Під час підготовчого провадження учасниками справи надано до суду наступні заяви по суті справи:

Відповідач надав до суду відзив на позов за вх. №7496/19 від 15.04.2019р., згідно з яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що ні на момент подання позовної заяви, ні на момент дійсного відзиву, відповідач не відключив електроустановки позивача від електричних мереж, розподіл та постачання електричної енергії не припинялося, що на думку відповідача свідчить про відсутність предмету спору.

Також відповідач посилається на те, що до 31.12.2018р. (включно) постачання та розподіл електричної енергії ПрАТ “ВІКТОРІЯ” здійснювалося на підставі Договору про постачання електричної енергії № 740 від 05.02.2007р., що відповідає положенням п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, якими встановлено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. До укладення договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між власником мереж та/або ОСР/ОСП, та/або споживачем щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Крім того, 19.04.2018р. набув чинності Кодекс системи розподілу, який було затверджено постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., у п.3 цієї постанови встановлено, що укладення договорів про надання послуг з розподілу здійснюється після отримання операторами систем розподілу ліцензій на діяльність з розподілу електричної енергії. До початку діяльності з розподілу електричної енергії операторами систем розподілу діють договори, укладені на виконання вимог Закону України «Про електроенергетику».

Тому відповідач вважає, що договір про постачання електричної енергії № 470 від 05.02.2007р. був чинним на період виникнення спірних правовідносин щодо допущення позивачем перевищення договірних величин споживання електричної енергії в серпні та жовтні 2018р. та застосування до позивача санкції, передбаченої умовами договору, за вказане перевищення.

У відповіді на відзив на позовну заяву за вх.№8252/19 від 24.04.2019р. позивач посилається на те, що процедура відключення електроустановок позивача розпочалася 05.03.2019р. шляхом надходження до позивача Попередження про припинення постачання електроенергії від 01.03.2019р. №190/03-44. Окрім того, 14.03.2019р., в порушення ч.4 п.7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ 13.03.2018р. №312 відповідачем було здійснено спробу незаконного відключення електроустановки позивача та відповідачем складено акт про не допуск від 14.03.2019р. №1. 22.03.2019р. позивачу було вручено ще одне Попередження №470 про припинення електроспоживання. Відповідач не звертався до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Вікторія» нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, про наявність якої відповідач зазначає у Попередженні про припинення постачання електричної енергії.

З 11.06.2018р. взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються ПРРЕЕ та одночасно ПКЕЕ , які затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, норми якої передбачають обов`язкову відповідальність споживача за перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії та потужності (у вигляді сплати постачальнику двократної вартості різниці фактично спожитої та договірних величин) втрачають чинність. Перевищення договірних обсягів електричної енергії та потужності було допущено позивачем після набрання законної сили ПРРЕЕ, у ч.1 п.6 яких встановлено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Чинним законодавством не передбачено відповідальність за перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії.

Окрім того, позивач посилається на те, що норми Кодексу системи розподілу є безпідставними, оскільки нормативне регулювання відносин, що скалилися між позивачем і відповідачем здійснюється згідно з ПРРЕЕ відповідно до п.4.17. яких, за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством і договором. У такому випадку відключення електроустановки може застосовуватися лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії, а не за перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії.

У запереченнях на відповідь на відзив за вх.№8991/19 від 08.05.2019р. відповідач посилається на неспроможність тверджень позивача про те, що положення Кодексу системи розподілу не регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу та споживачем в частині підстав та порядку припинення електропостачання, оскільки абз.12 пп.3 п.11.5.1 Кодексу систем розплоду встановлено, що підставою для припинення розподілу електричної енергії за ініціативою оператора системи розподілу є несплата споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії, правонаступником за яким є ОСР.

У письмових поясненнях за вх.№ 6276/19 від 01.04.2019р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ” посилається на те, що рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права та обов`язки третьої особи, оскільки спірна процедура припинення постачання електричної енергії на об`єкти позивача здійснюється виключно АТ «Одесаобленерго», як правонаступником постачальника за регульованим тарифом та діючим оператором системи розподілу.

Ухвалою від 27.05.2019р. підготовче провадження закрито та справу призначено та судового розгляду по суті.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 10.07.2019р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:

05.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Одесаобленерго” (далі – позивач, Постачальник) та Закритим акціонерним товариством “ВІКТОРІЯ” (далі – відповідач, Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 470 (Договір № 470 від 05.02.2007р.), згідно з яким Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.4. Договору № 470 від 05.02.2007р., цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з умовами п.4.2.2. Договору №410 від 05.02.2007р. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну варіть різниці між фактично спожитою та договірною величинами.

У розділі 5 Договору № 470 від 05.02.2007р. встановлено Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання енергії та потужності.

У додатковій угоді від 14.10.2010р. до Договору № 470 від 05.02.2007р. сторонами змінено назву Споживача на наступну: Приватне акціонерне товариство “ВІКТОРІЯ”.

У додатковій угоді від 21.02.2011р. до Договору № 470 від 05.02.2007р. сторонами внесено зміни до розділу 10 договору щодо місцезнаходження та банківських реквізитів сторін.

У додатку №1 до Договору № 470 від 05.02.2007р., який підписаний сторонами 20.11.2017р. встановлено обсяг постачання електричної енергії споживачу на 2018р., в т.ч. у серпні 2018р. 17,0 тис.кВт.год. та жовтні 2018р. 20,0 тис.кВт.год.

Також судом встановлено, що 17.08.2018р. за вх.№190/02-1587 відповідачем одержано лист ПрАТ «Вікторія» з проханням збільшити величну споживання електроенергії у серпні до 77 000 квт. у зв`язку із збільшенням виробництва

У Повідомленні про коригування договірної величини споживання електричної енергії від 20.08.2018р. відповідачем проведено коригування договірної величини споживання у серпні 53.514 кВт/год. та відповідальність за таке перевищення згідно з умовами Договору про постачання електричної енергії №470 від 05.02.2007р.

06.09.2018р. ПрАТ «Вікторія» одержано Повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2018р., згідно з яким у серпні ПрАТ «Вікторія» допущено перевищення скоригованої договірної величини споживання електричної енергії на 54,966 тис. кВтгод.

14.09.2018р. ПрАТ «Вікторія» наданий відповідачу лист за вих..№114, в якому просило не застосовувати двократну вартість перевищення договірної величини електричної енергії.

Листом від 08.10.2018р. №101/19/03-6512 «Щодо перерахунку нарахованої санкції серпня 2018р.» відповідач повідомив про проведення перерахунку нарахованої санкції за перевищення договірної величини електроспоживання серпня 2018р. до рівня 96717, 99 грн. за величину перевищення 43920 кВтгод.

Згідно з рахунком-фактурою №470/1 від 23.10.2018р. до сплати ПрАТ «Вікторія» підлягає в т.ч. вартість перевищення граничного споживання в розмірі 96717,99 грн.

Вказаний рахунок –фактура в частині перевищення граничного споживання в розмірі 96717,99 грн. ПрАТ «Вікторія» не оплачено.

22.11.2018р. ПрАТ «Вікторія» одержано Повідомлення про перевищення догодної величини споживання електричної енергії за жовтень 2018р. за вих..№190/03-1952 від 31.10.2018р., в якому відповідач повідомив про перевищення договірної величини споживання електричної енергії на 5,539 тис. кВтгод. та відповідальність за таке перевищення згідно з умовами Договору про постачання електричної енергії №470 від 05.02.2007р.

Згідно з рахунком –фактурою №410/1 від 21.11.2018р. вартість перевищення договірної величини у серпні та жовтні 2018р. становить 108 889, 59 грн., в т.ч. у серпні 2018р. – 96717,99 грн. та жовтні 2018р. 12171,56 грн.

Окрім того, судом встановлено, що 26.11.2018р. ПрАТ «Вікторія» шляхом подання відповідних заяв – приєднань укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Одесаобленерго» та Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія».

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018р. №428 ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП від 06.11.2018р. №1345 АТ «Одесаобленерго» з 01.01.2019р. анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16.10.1996р. №157, та ліценцію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання енергетики України від 16.10.1996р. №158 на підставі п.13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

05.03.2019р. ПрАТ «Вікторія» одержано Попередження про припинення постачання електричної енергії №190/03-44, в якому відповідач повідомив позивача про несплату рахунку №470/3 від 22.02.2019р. в частині здійснення остаточного розрахунку перевищення договірної величини електроспоживання у розрахунковому періоді лютого 2019р. в повному обсязі та згідно з п.2 Порядку обмеження електроспоживвання споживачів затвердженого Постановою КМУ від 28.01.2004р. №93 відповідач буде вимушений обмежити постачання електричної енергії всіх об`єктів згідно договору від 05.02.2007р. з 8-ї години з 14.04.2019р. Відновлення електропостачання буде можливо лише за умови сплати рахунка за перевищення договірної величини електроспоживання в сумі 108 889, 59 грн. Цей лист є офіційним попередженням про відключення електропостачання.

13.03.2019р. за вх.№190/02-95 відповідачем одержано лист ПрАТ «Вікторія» за вих..№8 від 12.03.2019р., в якому відповідача повідомлено про відкриття господарським судом Одеської області провадження у справі №916/605/19 та направлено копію ухвали. Також позивач просив відповідача не здійснювати припинення електропостачання на період розгляду справи.

14.03.2019р. відповідачем складений Акт про не допуск №1, який підписаний позивачем із зауваженнями, та згідно з яким 13.03.2019р. представників АТ «Одесаобленерго» не допущено до електроустановок споживача для викання робіт а саме відключення за дебіторську заборгованість.

У Попередженні про припинення розподілу (передачі) електричної енергії згідно акту про не допуск від 14.03.2019р. ПрАТ «Вікторія» повідомлено про те, що 14.03.2019р. представників АТ «Одесаобленерго» не допущено до електроустановок. У випадку недопущення представників товариства до установок 18.03.2019р. постачання електричної енергії на Ваші електроустановки згідно вимог п.1.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, абз. 3 п.п.1 п.7.5. р. VІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2-18р. №312 буде припинено 26.03.2019р. До 26.03.2019р. Ви зобов`язані вжити комплекс заходів спрямованих на запобігання травматизму, загибелі людей та тварин, пошкодження обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам.

Попередження припинення розподілу (передачі) електричної енергії згідно акту про не допуск від 14.03.2019р. ПрАТ «Вікторія» підписано також із зауваженнями.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вище встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №417 від 05.02.2007р., згідно з яким відповідач зобов`язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, а позивач зобов`язався оплачувати відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору, в т.ч. сплачувати відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірними величинами за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Отже, основним правом позивача та відповідно зобов`язанням відповідача в цих правовідносинах є постачання електроенергії відповідачем позивачу. У випадку припинення електропостачання відповідачем право позивача є порушеним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Отже, згідно з положеннями ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а тому з урахуванням цих норм, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В спірному випадку, позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки при розгляді такої вимоги, суд фактично здійснює констатацію певного факту щодо незаконності дій відповідача, а не захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.

При цьому, виходячи з того, що чинним законодавством, зокрема, вимогами п.3 ч.2 ст.16 ЦК України передбачений ефективний спосіб захисту порушених пав позивача, господарський суд позбавлений можливості застосувати вимоги ч.2 ст.5 ГПК України та самостійно визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору у сумі 1 921 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству “ВІКТОРІЯ” у задоволенні позову.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Приватне акціонерне товариство “ВІКТОРІЯ”.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець