Ухвала суду № 83116277, 19.07.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.07.2019 р. справа № 914/1384/19

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м.Львів

до Приватного акціонерного товариства «Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки», м.Львів

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівське акціонерне товариство імені Лесі Українки» про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. (ч. 1 ст.9 Закону).

Позивачем на підтвердження сплати судового збору до матеріалів позовної заяви додано копію квитанції на суму 1921 грн.

Як роз`яснено пунктом 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Отже, додана позивачем до матеріалів позовної заяви копія квитанції не може вважатися допустимим доказом сплати судового збору за подання позовної заяви.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 21.05.2018 р. у справі №923/331/16, від 30.08.2018 р. у справі №910/6968/16, від 18.04.2018 р. у справі №925/56/16, від 25.02.2019 р. у справі №917/439/18, від 18.03.2019 р. у справі №911/100/18.

Як передбачено п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всі долучені до позовної заяви докази подано позивачем в копіях, проте в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено інформації щодо того, хто володіє оригіналами письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В силу вказівки п.9 ч.3 ст.162 Кодексу, позовна зава повинна містити і попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Таку ж норму містить і ч.1 ст.124 ГПК України – разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В позовній заяві позивач вказав наступне: «щодо судового збору повідомляю Господарський суд Львівської області, що позивачем сплачено судовий збір за ставками передбаченими для позовних заяв немайнового характеру, про що долучено до матеріалів справи копію квитанції «Про акціонерні товариства» та статтями 162, 164 ГРК України».

Суд не може розцінювати дане твердження відповідача як таке, що містить посилання на попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, з огляду на таке. По-перше, судові витрати складаються не тільки з судового збору, а й з витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду), про понесення чи відсутність яких позивач не повідомив суд, а, по-друге, в такому розрахунку мають зазначатися не тільки вже понесені витрати, а й такі, які позивач потенційно може понести у зв`язку із розглядом справи.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір» стосовно сплати судового збору та, відповідно, не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також вимог Господарського процесуального кодексу України про зазначення в позовній заяві відомостей про оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:

– оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1921 грн;

– відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

– попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.