Постанова № 83114415, 02.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-8365/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут`до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області про визнання незаконним та скасування акту від 29.11.2007 року №100-24/59, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (далі ДП) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 29.01.2007 року по 02.02.2007 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси проведено виїзну позапланову перевірку ДП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки було складено акт №979/23-30/00237630 від 07.02.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки». В період з 12.04.2007 року по 30.04.2007 року комісією Контрольно-ревізійного управління Міністерства промислової політики України було проведено планову перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності та збереження державного майна на ДП за період 2004-2006 роки. За результатами цієї перевірки Контрольно-ревізійним управлінням Міністерства промислової політики України було складено довідку №01/1-4/34/5 про результати планової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності та збереження державного майна на ДП за період 2004-2006 роки. Крім цього, в період з 29.10.2007 року по 29.11.2007 року Контрольно-ревізійним відділом в м.Одесі контрольно-ревізійного управління в Одеській області Головного контрольно-ревізійного управління України (далі КРВ) була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.01.2005 року по 01.10.2007 року. За результатами цієї перевірки складено акт №100-24/59, яким було встановлено ряд порушень з боку ДП. Позивач зазначає, що вказана перевірка було проведена незаконно, з порушенням встановленого законом порядку, а висновки цієї перевірки не ґрунтуються на нормах права та встановлених перевіркою обставинах та спростовуються висновками перевірок, проведених ДПІ у Приморському районі м.Одеси та Контрольно-ревізійним управлінням Міністерства промислової політики України. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати акт КРВ від 29.11.2007 року №100-24/59.

Представники позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві (т.1 а.с.2-7).

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову (т.3 а.с.2-6).

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.12.2006 року між позивачем та ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал`було укладено договір купівлі-продажу належних ДП нежитлових будівель, загальною площею 8488,9кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., та зареєстрованого в реєстрі за номером 5143, на виконання якого покупцем ТОВ «Чорноморський інвестиційний капітал`у грудні 2006 року було перераховано ДП кошти в сумі 14368908,62 грн.(т.3 а.с.12-14).

В період з 29.10.2007 року по 29.11.2007 року КРВ була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.01.2005 року по 01.10.2007 року.

За результатами цієї перевірки складено акт №100-24/59 від 29.11.2007 року, яким було встановлено, крім іншого, порушення п.2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 року №678, внаслідок не відображення у складі доходів коштів, отриманих від реалізації майна та заниження прибутку ДП не нараховано та не сплачено до бюджету частину прибутку в сумі 4426300 грн., отриманого від продажу вказаних активів (т.1 а.с.63-97).

Суд вважає правомірною вказану перевірку та обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки з наступних підстав.

Так, в обґрунтування незаконності проведення спірної перевірки позивач посилався на те, що в період з 12.04.2007 року по 30.04.2007 року комісією Контрольно-ревізійного управління Міністерства промислової політики України вже було проведено планову перевірку ДП, а відповідно до п.3 Порядку здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 року №685 (далі Порядок) та ч.7 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні`на підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів Державної контрольно-ревізійної служби не проводиться.

Суд вважає вказані доводи позивача помилковими, оскільки ч.7 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні`заборонене інспектування за ініціативою органів Державної контрольно-ревізійної служби лише у тому випадку, якщо на підконтрольних установах раніше було проведено державний фінансовий аудит за відповідний період лише відповідно до цього Закону, тобто лише у випадку проведення такого аудиту органами контрольно-ревізійної служби, до яких відповідно до ст.1 цього Закону не відносяться контрольно-ревізійні підрозділи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, діяльність яких щодо проведення внутрішнього аудиту регулюється вказаним Порядком.

Таким чином, спірна ревізія фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.01.2005 року по 01.10.2007 року була проведена КРВ в межах наданих Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні`повноважень та без порушень встановленого діючим законодавством порядку.

В обґрунтування доводів щодо незаконних висновків КРВ про не нарахування та не сплату до бюджету частини прибутку в сумі 4426300 грн. ДП посилалося на те, що продаж нежитлових будівель, загальною площею 8488,9кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 Одеса АДРЕСА_3 В АДРЕСА_1 було здійснено з дозволу Міністерства промислової політики України, яке відповідно до положень Закону України «Про управління об`єктами державної власності`здійснює всі повноваження щодо управління державним майном, яке знаходиться у його віданні, в тому числі майном ДП, а також на те, що отримані від продажу кошти були витрачені ДП на розвиток інвестиційної діяльності та оптимізації потужностей ДП також з дозволу Міністерства промислової політики України (т.3 а.с. 38).

Разом з тим, відповідно до ст.6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності`уповноважені органи управління (в даному випадку Міністерство промислової політики України), крім іншого, відповідно до покладених на них завдань:

1) приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності;

2) ініціюють створення господарських структур, розробляють проекти їх установчих документів;

3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;

5) розробляють стратегію розвитку державних підприємств і господарських структур;

6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3 - 5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку;

22) забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами;

Відповідно до п.2. Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою КМУ №678 від 17.05.2006 року, відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється: державними, в тому числі казенними, підприємствами (крім державних сільськогосподарських підприємств, суб`єктів природних монополій, підприємств, обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, та суб`єктів господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України) та їх об`єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб`єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, отримані від реалізації нежитлових будівель, загальною площею 8488,9кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_4 .Одеса, АДРЕСА_5 .В.Арнаутська АДРЕСА_1 , кошти позивачем не були відображені у складі отриманих доходів.

Відповідно до п.4.6 Статуту ДП відчуження основних фондів, які є державною власністю і закріплені за ДП, здійснюється за погодженням з Міністерством промислової політики України у спосіб, що встановлений чинним законодавством України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану (т.1 а.с.132-141).

В судовому засіданні було безперечно встановлено, що затвердженим фінансовим планом не було передбачено використання коштів від відчуження вказаного майна ДП, і після укладення вказаного договору купівлі-продажу відповідні зміни в фінансовий план ДП не вносилися, що підтвердили в судовому засіданні представники позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки ДП ґрунтуються на законі, а висновки цієї перевірки відповідають встановленим в ході її проведення обставинам, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на дозвіл органу управління - Міністерства промислової політики України на відчуження вказаних об`єктів нерухомості та на використання отриманих від реалізації коштів на розвиток інвестиційної діяльності та оптимізації потужностей ДП, а також на акти перевірок ДПІ у Приморському районі м.Одеси №979/23-30/00237630 від 07.02.2007 року та комісії Контрольно-ревізійного управління Міністерства промислової політики України №01/1-4/34/5, якими вказані порушення встановлені не були, суд до уваги не приймає, оскільки ці доводи не спростовують висновків суду щодо використання вказаних коштів в порушення встановленого порядку не в межах затвердженого фінансового плану.

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на висновки судово-економічної експертизи №18147/18148 від 27.02.2009 року, оскільки вказані висновки були зроблені експертом без урахування відсутності затвердженого у встановленому порядку фінансового плану, який відображав би використання коштів від реалізації вказаного майна ДП (т.1 а.с. 126-130).

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В ході розгляду справи позивачем не було надано суду інших, заслуговуючих на увагу доказів щодо незаконного проведення відповідачем перевірки та необґрунтованості її висновків.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, а відповідач довів суду ті обставини, на які посилався в своїх запереченнях проти позову.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 8, 10, 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Законом України «Про управління об`єктами державної власності», Порядком здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 року № 685, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, Порядком і нормативами відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою КМУ №678 від 17.05.2006 року, ст.ст. 2, 4, 69, 71, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області про визнання незаконним та скасування акту від 29.11.2007 року №100-24/59 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

02 листопада 2011 року