Ухвала суду № 83113166, 05.07.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34835/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачуна О.О., за участю прокурора Петришина М.С., Фрунзе С.В., захисників Пархоменка С.С., Пурлінського Д.Ю., Перепелиці С.О., підозрюваного ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону Фрунзе С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 до суду надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону Фрунзе С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42019110340000062.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступне.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуальним керівництвом військової прокуратури Дарницького гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110340000062, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що згідно наказу Директора Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №43-к від 11.02.2016, ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора Департаменту культури - начальника управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

10 квітня 2019 року під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 неподалік бульвару Шевченка, 3, в м. Києві, ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_3 має надати копії десяти паспортів громадян України або інших осіб, які законно перебувають на території України з реєстрацією та які в подальшому стануть засновниками релігійної організації, адресу за якою буде реєструватися організація та витяг про право власності на приміщення в якому буде зареєстрована організація.

Також ОСОБА_2 повідомив, що за безперешкодне оформлення документів він хоче отримати 2 000 доларів США. Після передачі йому необхідних документів та грошових коштів, останній, використовуючи службове становище та владні повноваження, розпочне займатися справою ОСОБА_3 щодо підготовки відповідних документів для .

Окрім цього ОСОБА_2 повідомив, що у разі якщо ОСОБА_3 не надасть йому 2 000 доларів США його релігійну організацію не зареєструють.

Надалі, 3 липня 2019 року ОСОБА_2 , в ході спілкування засобами телефонного зв`язку із ОСОБА_3 , вказав останньому на необхідності проведення зустрічі 4 липня 2019 року з метою виконання його попередньої вимоги, в саме передачі ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 2 000 доларів США.

4 липня 2019 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 в телефонній розмові підтвердив наміри щодо проведення зустрічі, однак повідомив ОСОБА_3 , що безпосередньо зустріч буде проводити не він, а інша особа.

Так, усвідомлюючи протиправність власних дій та побоюючись їх викриття ОСОБА_2 залучив до одержання неправомірної вигоди та передачі документів щодо реєстрації релігійної організації громадянина ОСОБА_4 , який не був обізнаний про протиправний характер дій ОСОБА_2 , якому вказав отримати від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США та в подальшому, передати їх ОСОБА_2 .

Того ж дня, близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 поруч із БЦ «Carnagie Center», який розташований на Кловському узвозі, 7, зустрівся з ОСОБА_4 , який передав ОСОБА_3 документи на реєстрацію релігійної організації та повідомив, що останній має виконати попередні домовленості із ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США. При цьому ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_2 та підтвердив факт отримання ним коштів.

В подальшому, вказані грошові кошти вилучені в ході огляду місця події.

Надалі, 4 липня 2019 року о 16 год. 35 хв., у службовому кабінеті №103 Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: бульвар Шевченка, 3, ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Обґрунтовуючи підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор у клопотанні вказує, що ризики є підозрюваний враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 .

У судовому засіданні прокурори підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Захисники у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, наголосивши на відсутності будь-яких ризиків визначених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Заслухавши пояснення підозрюваного, його захисників, думку прокурора, допитавши свідків та потерпілих, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції» суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. Розглядаючи скаргу у справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року ЄСПЛ підкреслив, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 протоколами оглядів, результатами проведення негласних слідчих дій, протоколом затримання, протоколом огляду місця події, протоколом обшуку, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2 , наявність обґрунтованої підозри, обґрунтування існування ризиків наведених слідчим та прокурором у клопотанні, та приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153 680 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде належним засобом процесуального стримування.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону Фрунзе С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 26268059,

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ,

Код банку отримувача: (МФО) 820172,

Рахунок отримувача: 37318005112089.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 03.08.2019.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.В. Вовк