Ухвала суду № 83112686, 17.07.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-р/760/15/19

Справа № 760/16961/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8" про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2019 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8", ОСОБА_2 про визнання авторського права (співавторства) на твір та припинення порушення, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2019 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8" про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2019 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8", ОСОБА_2 про визнання авторського права (співавторства) на твір та припинення порушення.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Статтею 271 ЦПК України не визначено, яка за формою та змістом має бути заява про роз`яснення рішення суду.

Єдиною статтею ЦПК України, яка визначає форму та зміст заяви є стаття 175 ЦПК України, в якій визначено форму та зміст позовної заяви.

Оскільки, в ст. 271 ЦПК України не визначено форму та зміст заяви, слід застосувати аналогію права на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, де передбачено наступне: якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Заява не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявник при зверненні до суду судовий збір не сплатив.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про роз`яснення рішення суду, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір оплачується у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» Товариству з обмеженою відповідальністю "Л8" необхідно сплатити судовий збір за заявлені вимоги судовий збір в сумі 960,50 грн. на р/р №31218206026010, отримувач коштів УДК Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача- Казначейство України / ЕАП/, код отримувача - 899998.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою України є українська мова.

Відповідно до ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що додані матеріали до заяви не відповідають вимогам ст. ст. 9, 175-177 ЦПК України, оскільки всупереч вимогам ст. 9 ЦПК України подані іноземною мовою та не мають перекладу.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 185 ЦПК України вважаю необхідним залишити заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8" про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2019 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л8", ОСОБА_2 про визнання авторського права (співавторства) на твір та припинення порушення - залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: