Ухвала суду № 83112285, 14.06.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31054/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ПРАЙМ МІТ СЕРВІС» про визнання припиненими трудових відносин та стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

14.06.2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України в наступному. Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору не наддав. Однак, вимоги позивача не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору в повному обсязі. Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду . Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду. Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено в розмірі 1 921, 00 гр. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду, також позивачу необхідно подати розрахунок заборгованості. Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ПРАЙМ МІТ СЕРВІС» про визнання припиненими трудових відносин та стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Остапчук Т.В.