Ухвала суду № 83111922, 18.07.2019, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/554/19

Провадження 1-кп/576/233/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Усенко Л.М.

при секретарі Бірюк О.І.

за участі:

прокурора Федоткіної М.Ю.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Рубана О.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Богданова В.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017200070000099 від 12.02.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погожа Криниця Роменського району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Глухівського міськрайонного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та на підставі цього закриття кримінального провадження.

Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Потерпілий вважав, що оскільки три місяці тому дії обвинуваченого були перекваліфіковані з більш тяжкої статті на ч. 1 ст. 172 КК України, то строк давності притягнення до кримінальної відповідальності слід рахувати саме з цього моменту.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 22.04.2014 року одноосібно заснував та зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний текстиль», ідентифікаційний код юридичної особи 38869503, юридична адреса: Сумська область, м. Глухів, вул. Щорса. буд. 1. Відповідно до Розділу 8 п. 8.10. статуту, якщо засновником товариства є одна фізична або юридична особа, вона стає його єдиним учасником і здійснює управління товариством одноособово. Призначення на посаду директора відноситься виключно до компетенції учасника; згідно п.8.11. виконавчим органом товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариства є директор а директором товариства є засновник.; згідно п.8.12. директор товариства здійснює прийом та звільнення робітників товариства, відповідає за дані бухгалтерського обліку та звітності, затверджує баланс товариства та інше.

Наказом № 1-0 від 22.04.2014 року ОСОБА_2 призначений на посаду директора ТОВ «Технічний текстиль» в порядку переводу з ТОВ «Корпорація Гумотекс».

ОСОБА_3 , користуючись наданими йому повноваженнями, перебуваючи на посаді директора та маючи відповідні повноваження, передбачені Розділом 8 п. 8.12 статуту ТОВ «Технічний текстиль» 22.04.2014 року прийняв на посаду контролера КПП ТОВ «Технічний текстиль» відповідно до наказу № 0-2 від 23.04.2014 ОСОБА_1 .

За час роботи на вказаній посаді ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не мав, претензій з боку директора ОСОБА_2 до виконання ним посадових обов`язків не було.

Так, наприкінці серпня 2015 року ОСОБА_2 , достовірно знаючи про майбутню ліквідацію ТОВ «Технічний текстиль», з метою запобігання зайвих матеріальних витрат підприємства, будучи особисто зацікавленим, як засновник в цьому, запропонував працівникам написати заяви про звільнення з посад за власним бажанням. ОСОБА_1 відмовився від написання такої заяви та продовжував працювати на посаді контролера КПП ТОВ «Технічний текстиль». Тому. 28.12.2015 року у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на незаконне, у порушення принципу рівності прав і можливостей громадян, звільнення ОСОБА_1 з посади контролера КПП ТОВ «Технічний текстиль», з особистих мотивів. ОСОБА_2 розумів, що звільнення з посади ОСОБА_1 входить виключно до його компетенції, оскільки він перебував на посаді директора ТОВ «Технічний текстиль».

Тому, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи умисно, з особистих мотивів, 28.12.2015 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи всупереч вимогам ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 2-1, 5-1, 22, 40, 41 КЗпП України, грубо порушуючи законодавство про працю, видав наказ № 6-0 від 28.12.2015 року про звільнення з посади контролера КПП ТОВ «Технічний текстиль» ОСОБА_1 .. При цьому, ОСОБА_2 знав і розумів, що виданий ним наказ і вказана в ньому причина звільнення є незаконною. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 , діючи умисно в порушення вимог наказу № 58 від 29.07.1993 року «Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» п.2.3., вніс запис в трудову книжку ОСОБА_1 , який не відповідає вимогам формулювання чинного законодавства, а також в ньому відсутнє посилання на відповідну статтю та пункт закону.

Не погоджуючись із зазначеною причиною звільнення ОСОБА_1 , захищаючи у законний спосіб свої конституційні права, які були порушені та суттєво обмежені внаслідок грубого порушення законодавства про працю, що виявилося в незаконному звільненні з роботи з особистих мотивів, звернувся до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ТОВ «Технічний текстиль» про поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду від 03.03.2016 року вказаний позов задоволено, визнано незаконним наказ директора ТОВ «Технічний Текстиль» ОСОБА_2 № 6-0 від 28.12.2015 року щодо звільнення ОСОБА_1 .. Окрім цього, прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Технічний текстиль» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 3146 грн. 01 коп..

Таким чином, вказані протиправні дії директора ТОВ «Технічний текстиль» ОСОБА_2 під час виконання ним посадових обов`язків, вчинені у порушення вимог ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 2-1, 5-1, 22, 40, 41 КЗпП України, призвели до незаконного звільнення працівника з роботи, порушення гарантованого державою права на працю ОСОБА_1 та правового захисту від незаконного звільнення працівника з роботи, а тому є грубим порушенням законодавства про працю в розумінні ст. 172 КК України.

Вчинивши дії, пов`язані з грубим порушенням законодавства про працю, ОСОБА_2 усвідомлював протиправний характер своїх дій, зокрема, незаконне обмеження конституційного права ОСОБА_1 на працю, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у виді незаконного звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, а також керувався особистим мотивом.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 172 КК України, а саме як грубе порушення законодавства про працю.

Пунктом 2 частини третьої статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільнюється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінально відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за період проведення досудового слідства та судового розгляду до кримінальної відповідальності за вчинення інших злочинів не притягувався, від досудового слідства та суду не ухилявся.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за яке не передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. З часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, а отже відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_2 не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

У зв`язку з наведеним суд не може прийняти до уваги позицію потерпілого щодо початку перебігу строків притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі вищевикладеного суд вважає необхідним клопотання ОСОБА_2 задовольнити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити, у зв`язку із закінченням строків давності.

Заявлений у справі цивільний позов у зв`язку із закриттям кримінального провадження слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284-286, 314, 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений частиною першою статті 172 КК України, а кримінальне провадження № 12017200070000099 від 12.02.2019 рокуроку відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 172 КК України закрити.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Речові докази – шість аркушів паперу, на яких зроблена ксерокопія трудової книжки ОСОБА_1 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Усенко