Ухвала суду № 83111578, 25.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4570/19

Справа № 754/815/19

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2019 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, Департаменту охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., суддя Деснянського районного суду м. Києва Скрипка О.І., суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, свідомо нанесеної у тому числі Комунальним некомерційним підприємством Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, у тому числі не сплатою заробітної плати та не виконанням рішення суду щодо негайного поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

23 квітня 2019р. ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом витребування доказів.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема,

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Статтею 84 ЦПК України регулюється порядок витребування доказів по справі.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, подана заява паро забезпечення позову є клопотання про витребування доказів по справі, відповідно до ст. 84 ЦПК України, а тому вищевказана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

При цьому, суд роз`яснює ОСОБА_1 , що витребування доказів по справі передбачено ст. 84 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 149-153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду з дня її проголошення.

Суддя