Ухвала суду № 83111514, 26.06.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3702/17

Провадження № 6/752/885/19

У Х В А Л А

іменем України

26.06.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 2 821,22 доларів США заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11382205000 від 11 серпня 2008 року та 1 600 грн. судового збору. (а.с. 59)

29 червня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва на підставі вказаного судового рішення був виданий виконавчий лист № 752/3702/17.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року замінено ПАТ «УкрСиббанк» на стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» (код ЄДРПОУ 39827925) як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .

12 червня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на відсутність заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11382205000 від 11 серпня 2008 та виконавчим листом № 752/3702/17, виданим 29.06.2017 року Голосіївським районним судом м. Києва, що підтверджується довідкою від 25.04.2019 року за вих. № Д -132-ДФ-1, виданою ТОВ "ФК "Фінактив".

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі вказаного судового рішення 29 червня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист №752/3702/17 про стягнення з ОСОБА_1 2 821,22 доларів США заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11382205000 від 11 серпня 2008 року та 1 600 грн. судового збору.

Постановою від 08 лютого 2019 року державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва відкрито виконавче провадження № 58274624 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року стягувача ПАТ «УкрСиббанк» замінено на ТОВ «ФК «Фінактив» (код ЄДРПОУ 39827925) як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Згідно положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ним було повністю погашено заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив". На підтвердження своїх доводів заявник надав довідку ТОВ "ФК "Фінактив" № д-132-ДФ-1 від 25.04.2019 р., з якої вбачається, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11382205000 від 11 серпня 2008 року, укладеному між АТ "УкрСиббанк" та позичальником, право вимоги за яким набуто кредитором на підставі договору факторингу № 132 від 28 січня 2019 року. Станом на 2504.2019 р. заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором погашена повністю. Заборгованість за виконавчим листом № 752/3702/17, виданим 29.06.2017 р. Голосіївським районним судом м. Києва, погашена в повному обсязі. ТОВ "ФК "Фінактив" фінансових претензій до позичальника не має.

З матеріалів справи убачається, що виконавчий лист №752/3702/17, виданий 29 червня 2017 року, перебуває на виконанні у виконавчій службі. У строк, зазначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2019 року для самостійного виконання боржником рішення суду, ОСОБА_1 рішення не виконав.

Таким чином, заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року є чинним та, ураховуючи те, що боржником останнє не виконано у добровільному порядку у визначений законом строк, підлягає примусовому виконанню за правилами, встановленими Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частин першої та другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Пунктом 9 частини п`ятої статті 27 вказаного Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року стягувача ПАТ «УкрСиббанк» замінено на ТОВ «ФК «Фінактив» (код ЄДРПОУ 39827925) як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи ТОВ "ФК "Фінактив" видав ОСОБА_1 довідку № д-132-ДФ-1 від 25.04.2019 р. про погашення заборгованості, тобто фактично виконали заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року.

Разом з тим, такі дії ОСОБА_1 були вчинені після відкриття виконавчого провадження та спливу 7 днів для добровільного виконання рішення суду боржником, тобто на стадії примусового виконання судового рішення, що регулюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, установивши, що виконавчий лист виданий на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, зважаючи на встановлений Законом України «Про виконавче провадження» порядок закінчення виконавчого провадження та ту обставину, що погашення заборгованості відбулося після відкриття виконавчого провадження та початку вчинення дій, направлених на примусове виконання судового рішення, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у розумінні вимог статті 432 ЦПК України.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: