Рішення № 83110244, 10.07.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4953/18

№ провадження 2/646/407/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шелест І.М.,

за участі секретаря Ушакової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,-

у присутності позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначив, що йому 53 роки і він є інвалідом 2 групи, має єдиного сина ОСОБА_2 , 1990 року народження, якого виховував сам. Його єдиним доходом є пенсія по інвалідності, яка складає 1452 грн. Він самотній, проживає один в комунальній квартирі, хворіє на цукровий діабет другого ступеня (інсулінозалежний), має ряд інших супутніх захворювань. Його пенсії не вистачає на придбання ліків, вартість яких щомісяця складає 2000 – 3000 грн., ледь вистачає коштів на харчування, забезпечення інших життєвих проблем та оплату комунальних послуг. Його син офіційно не працює, проте має власний бізнес на ринку Барабашово і отримує гарний дохід, проте надавати йому посильну допомогу відмовляється. Тому просив суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його отримання по 3000 грн. щомісяця.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали та просили задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову. Подали відзив на позов, доводи, викладені в якому, у судовому засіданні підтримали і зазначили, що мати ОСОБА_2 – ОСОБА_6 у 1991 році була позбавлена батьківських прав і він був переданий на виховання батька, з 11.10.2000 року стали проживати у місці Харкові і він практично проживав у школі – інтернаті КЗ «Школа – інтернат № 14». У 2000 році батько створив нову сім`ю і й нього народилася донька. Проте батько залишав його у школі – інтернаті навіть у вихідні дні. Згодом батько розлучився і проживає один. Після закінчення школи –інтернату у 2005 році став проживати разом з батьком. Зазначив, що ОСОБА_1 так і не став для нього батьком, ухилявся від виконання батьківських обов`язків. З боку чув приниження і образи, у вихідні дні, коли залишався дома, батько покладав на нього всі хатні обов`язки, незважаючи на його неповноліття, заставляв його працювати на ринку вантажником, брав з собою на роботу у нічний час, коли працював у трамвайному депо. Він ніколи не відчував батьківського тепла та піклування, навпаки отримував ляпаси. Убігав з дому. Вважає, що наслідком такого виховання стало те, що він 19.06.2008 був засуджений вироком Червонозавоського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком в один рік. Просив також врахувати, що позивач ОСОБА_1 30.06.2005 та 12.05.2008 бв засуджений вироками Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 302 КК України. Перший раз звільнений від покарання на підставі Закону України «Про амністію» від 23.06.2005, другий раз покарання у виді 2х років позбавлення волі відбував реально. Після звільнення з місць позбавлення волі батько вигнав його з дому.

Просив так же врахувати, що працює неофіційно вантажником на ринку Барабашово і його щомісячний дохід у середьному складає 7000 – 8000 грн., на його утриманні знаходиться малолітня донька та дружина. Проживає рахом з батьками своєї дружини. Його доходу ледь хватає на утримання родини. Просив також врахувати, що ОСОБА_1 є донька.

Суд , вислухавши сторони, дослідивши надані ними докази, встановив, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується даними, що містяться в копії свідоцтва про народження, повторно виданого 31.07.2018. Дана обставина сторонами у справі не заперечувалася.

Рішенням Заводського районного народного суду м. Миколаєва від 09.04.1991 ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 , 1990 року народження, який знаходиться в Будинку дитини у м. Миколаєві і передати його на виховання ОСОБА_1 .

На підставі висновку від 29.05.1991, складеного Інгульським районним у м. Миколаїві відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ідо актового запису про народження відповідача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені зміни: замінено прізвище ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

З 01.09.1997 ОСОБА_11 навчався у неповній середній загально – освітній школі інтернаті міста Маріуполь Донецької області, а з 11.10.2000, після переїзду з батьком до міста Харкова, і по 2000 рік (з 5 до 9 класи) у КЗ «Школа – інтернат № 14». В особовій справі батьком ОСОБА_2 батьком заначений ОСОБА_1 Інформації про прийняття або не прийняття батька у вихованні сина, скарг учня на неправомірну поведінку батька особа справа не містить.

У статті 202 СК України зазначено, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає

Відповідно до ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 не доведено, що він знаходився на повному державному забезпеченні, що його батько ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків.не погоджується з

Наведені доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5 свідчать про те, що ОСОБА_2 не погоджується мірами виховного характеру свого батька, що не свідчить про ухилення останнього від виконання своїх батьківських обов`язків.

Не свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків і засудження ОСОБА_1 Так, останній раз ОСОБА_1 був засуджений 12.05.2008 року до двох років позбавлення волі. На момент ухвалення вироку відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вже виповнилося 17 років.

Як зазначив позивач у судовому засіданні, звільнившись з місць позбавлення волі він дійсно вигнав сина з дому, оскільки він перетворив їх житло у зборище осіб з сумнівними депутаціями, квартира перебувала у неохайному стані.

Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для звільнення ОСОБА_2 від обов`язку утримувати свого батька, який є непрацездатними і потребує матеріальної допомоги – відсутні.

Так, відповідно до наданих позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 доказів він є інвалідом 2 групи безстроково, отримує пенсію по інвалідності у сумі 1497 грн. щомісячно (інформація станом на 01.07.2019), страждає на ряд захворювань, в тому числі сахарним діабетом 2 ступеню, є інсулінозалежним, серцевою недостатністю, діабетичною ренопатією обох очей, антопатією нижніх кінцівок, через що важко пересуватися. Потребує нагляду лікарів та прийняття ряду лікарських препаратів.

Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Суд вважає, що позивачем не доведені витрати, які він щомісячно несе, в тому числі і на лікування, що він щомісячно потребує сплати йому аліментів саме у розмірі 3000 грн. і що відповідач має можливість сплачувати таку суму.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 15.08.2015 перебуває в зареєстрованому шлюбі, має дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . І, як зазначив відповідач, дружина постійного місця роботи не має, його дохід складає 7000 – 8000 грн.

Також судом встановлено, що доводи позивача про те, що він інших дітей не має, спростовуються тим, що у актовому записі про народження № 1536 від 08.05.1993, складеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначений батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, з ОСОБА_1 рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.10.1993 на утримання дочки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 стягнуті аліменти в розмірі ј частини його заробітку, а рішенням того самого суду від 07.12.1994 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів на дочку ОСОБА_15 з ј до 1/6 частини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не позбавлений права пред`явити вимоги про стягнення аліментів і до своєї повнолітньої дочки ОСОБА_16 .

Тому, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає правильним позов ОСОБА_1 задовольнити частково і визначити розмір аліментів 500 грн. щомісячно.

4,12,13,81,133,141,259,263,264,265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. НОМЕР_1 аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 коп., щомісячно, з 10.07.2019 і довічно.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.2019.

Суддя: І.М. Шелест