Рішення № 83108972, 17.07.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/3592/18

2/621/408/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 липня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретарі судового засідання - Іванова О. В., Лацько А. С.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство "Харківобленерго",

представники відповідача - Кірєєв І. М., Яценко А. О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про захист прав споживача,

у с т а н о в и в:

24.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яка була залишена без руху, а 17.01.2019 уточнена позивачем, до АТ "Харківобленерго" про захист прав споживача шляхом заборони АТ "Харківобленерго" користуватись формою договірних відносин наведених в ст. 634 ЦК (договір приєднання).

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що на початку грудня 2018 року АТ "Харківобленерго" надіслало своїм споживачам для заповнення Заяву-приєднання до умов Договору про надання послуг з розподілу електроенергії. Як твердить товариство у своїй "Заяві", це зроблено на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей ЦК, та з метою неперервного електрозабезпечення за об`єктом споживача, та в зв`язку з припиненням діяльності постачальника за регульованим тарифом та приєднання споживача до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах Договору про користування електричною енергією. Вважав, що товариство вирішує свої проблеми у дуже примітивний спосіб - шляхом впровадження договору приєднання.

АТ "Харківобленерго" не обтяжило себе опублікуванням нового договору, а запропонувало приєднатись до старого, який діє та називається "Договір про користування електроенергією", а товариство пропонує "Договір про надання послуг з розподілу електроенергії". Відносини споживачів з АТ "Харківобленерго" багатогранні і складні. Навіть у старому Договорі не вказано в цифрах, яку електричну енергію воно повинно постачати і хто відповідає за якість електричної енергії в багатоквартирних будинках, як визначається нестандартна електрична енергія і як вона оплачується. А тому пропонована товариством додаткова форма Договору приєднання є неприйнятною зміївському споживачеві, це форма підходить для договорів прокату, а не багаторічних відносин споживачів з АТ "Харківобленерго".

Обставини, що порушують його права як споживача викладені наступним чином:

Відповідач АТ "Харківобленерго" надіслав четвертину аркуша А-4 без підпису, без печатки, з пропозицією укласти Договір-приєднання про розподіл електричної енергії на умовах попереднього Договору про користування електричною енергією. Згідно ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів" він має право на доступну достовірну інформацію про те, що пропонує АТ "Харківобленерго". П. 3 ст. 9 цього Закону зобов`язує відповідача передати товар, послугу, яка відповідає вимогам нормативних документів, або договору. В тому і полягає порушення його прав, що немає самого тексту договору, за яким можна перевірити, чи хоча би дізнатися, як АТ "Харківобленерго" збирається з ним розподіляти електроенергію, та ще й на умовах попереднього Договору.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 28.12.2018 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У встановлений строк, відповідно до ухвали судді Зміївського районного суду Харківської області від 28.12.2018, позивачем надано додаткове обґрунтування позовної заяви.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 22.01.2019 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 06.03.2019.

18.02.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві зазначила, що спір між сторонами виник з приводу незгоди позивача укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за його адресою.

Товариство повністю заперечує проти позовної заяви ОСОБА_1 на підставі наступного.

29.09.2014 по АДРЕСА_1 укладений договір про користування електричною енергією № 927206, а також договір про користування електричною енергією № 927221 від 14.08.2006 (Договір), відповідно до пункту першого якого енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,3 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами; (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

На час укладання зазначених договорів діяли "Правила користування електричною енергією для населення", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.

На день звернення позивача із позовом, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (Закон № 2019-VIII), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 та іншими нормативними актами.

Згідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно до п. 4 Постанови НКРЕКП № 312 направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

При цьому договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператору системи розподілу (ОСР), та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

У разі настання будь-якої з перелічених умов, договорів вважатиметься укладеним, тобто повернення заяви-приєднання не є обов`язковим.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 26.12.2018 щодо заяви-приєднання за його адресою, відповідачем 28.12.2018 було направлено письмову відповідь за вих. від 28.12.2018 № 57РВ/13-1139, у якій роз`яснено порядок приєднання споживача до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, при цьому АТ "Харківобленерго" діяло згідно із законом та в межах повноважень.

Про факт отримання заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії позивач не заперечує.

Враховуючи, що позивач у січні 2019 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 спожив певний обсяг електричної енергії (13 кВт/год згідно до показів приладу обліку: "20574", договір про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування (або щодо окремих його умов) слід вважати укладеним. Також за особовим рахунком № НОМЕР_2 позивач спожив у лютому 82 кВт/год згідно до показів приладу обліку: "008482". В даному випадку також договір про надання послуг з (розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування (або щодо окремих його умов) слід вважати укладеним.

Товариство діяло згідно із законом та в межах повноважень.

Позивачем не доведено факту порушення його прав, свобод чи інтересів з боку відповідача, що унеможливлює задоволення позову ОСОБА_1 у обраний ним спосіб, оскільки Товариство вчинило дії, спрямовані на реалізацію права позивача щодо приєднання до умов зазначеного договору.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Зі змісту Конвенції та судової практики Європейського суду з прав людини випливає, що право на задоволення позову у справі що розглядається має особа, яка не може в повній мірі реалізувати свої порушенні, невизнані, або оспорені права.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (правовий висновок Верховного Суду України у постановах від 02.07.2014 № 6-78цс14 та від 09.12.2015 № 6-849цс15).

Отже сам по собі факт звернення позивача до суду із позовом про захист прав споживачів за відсутності його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, не є безумовною підставою для задоволення позову особи про захист прав, яких вона не має.

Крім того, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України) (а. с. 15-18).

04.03.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що по Договору № 927221 він має право споживати 2,0 кВт/год, а відповідач вказує 1,3 кВт/год, у відзиві не має ніякої редакції відповідача на доводи щодо порушення його права як споживача на доступну, правдиву інформацію (а. с. 35).

06.03.2019 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 відкладено підготовче засідання.

05.04.2019 представник відповідача Яценко А. О. звернулася з клопотанням про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відповідно з яким суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 А. О. про закриття провадження у справі.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2019.

23.05.2019, 20.06.2019 за клопотанням представника відповідача відкладено судовий розгляд, задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції.

17.07.2019 під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача Яценко А. О. в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, просила у позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Під час судового розгляду встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договорів про користування електричною енергією № 927221 від 15.08.2006 та №927206 від 29.09.2014, відповідно до відомостей довідок абоненту, ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та гараж, що надаються АК "Харківобленерго" в особі Зміївського РВЕ (а. с. 3-4, 21-26, 27-30, 51, 52, 63, 64).

На адресу споживача ОСОБА_1 від відповідача надійшов бланк заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 (на умовах договору про користування електричною енергією) за особовим рахунком № 927206 (а. с. 2).

Листом начальника Зміївського РВ АТ "Харківобленерго" № 1139 від 28.12.2018 ОСОБА_1 роз`яснено підстави та умови укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії починаючи з 01.01.2019 (а. с. 11, 12, 19-20).

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

На час укладення договорів про користування електричною енергією № 927221 від 15.08.2006 та №927206 від 29.09.2014 діяли "Правила користування електричною енергією для населення", які згідно з постановою КМ України № № 502 від 20.06.2018 втратили чинність.

На день звернення позивача із позовом, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, регулюються Законом № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.

Відповідно до пункту 1.2.8 Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Згідно з пунктами 2.1.2, 2.1.4 Правил оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Якщо за об`єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.

На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі.

За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.

У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі.

На письмову вимогу власника об`єкта оператор системи розподілу зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписаний уповноваженою особою оператора системи розподілу паспорт точки розподілу за кожною такою точкою за об`єктом споживача та/або паперову форму договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Отже, Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено загальне правило, за яким Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Водночас, цими ж правилами передбачено, що на вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі. За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі. У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі. На письмову вимогу власника об`єкта оператор системи розподілу зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписаний уповноваженою особою оператора системи розподілу паспорт точки розподілу за кожною такою точкою за об`єктом споживача та/або паперову форму договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Отже, звернення відповідача до позивача з пропозицією про приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Правил роздрібного ринку електричної енергії, та не порушує будь-яким чином права позивача як споживача електричної енергії.

При цьому, сам факт отримання такої пропозиції не має для позивача Потоки ОСОБА_5 жодних правових наслідків у разі небажання прийняти цю пропозицію.

У такому випадку, ОСОБА_1 має право вимагати оформлення договору у паперовій формі шляхом звернення до АТ "Харківобленерго" з відповідною письмовою вимогою.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів звернення до відповідача з письмовою вимогою про укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії у письмові формі, а відповідно і доказів відмови відповідача від укладення договору у письмовій формі на письмову вимогу споживача.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем не наведено належного обґрунтування, а також і не надано належних та допустимих доказів наявності з боку відповідача порушення його прав споживача електричної енергії, яке було б підставою для судового захисту порушеного права.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, не підтвердженою належними і допустимими доказами, і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про захист прав споживача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - Акціонерне товариство "Харківобленерго", місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ЄДРПОУ: 00131954.

Повне рішення складене 18.07.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко