Ухвала суду № 83108576, 18.07.2019, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/738/19

Провадження № 2/618/196/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18 липня 2019 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Буніна Є. О.,

за участю секретаря судового засідання Фролова А. О.,

представника позивача прокурора Кадуна О. П.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Березовського Є. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт Дворічна позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,-

встановив:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Представник позивача прокурор Дворічанського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області юрист 1 класу Кадун О. П. в підготовчому засіданні пояснив, що підставою для звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, стало невиконання протягом тривалого часу цими органами своїх обов`язків по захисту інтересів держави.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Березовський Є. В. вважали, що у прокурора не має повноважень на пред`явлення даного позову до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, адже прокурором не обґрунтовано в чому саме полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою.

Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентує порядок та підстави представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді.

Так, згідно з ч. 1 цієї статті, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В поданій позовній заяві прокурор, обґрунтовуючи, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, зазначає органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівську сільську раду Дворічанського району Харківської області.

Однак, при цьому прокурором не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд - перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), 5447/03 § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02§ 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

У випадках звернення представника органу прокуратури до суду він не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Тому необхідність судового захисту інтересів держави саме прокурором від імені суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтована і підтверджена належними доказами.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Однак, при зверненні до суду з зазначеним вище позовом до ОСОБА_1 прокурором не виконані вказані вимоги Закону України «Про прокуратуру», позов подано з порушенням встановленого Законом порядку. Так, в позовній заяві не наведені докази невиконання чи неналежного виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Токарівською сільською радою Дворічанського району Харківської області своїх повноважень, що тягне за собою порушення інтересів держави. Крім того, всупереч вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором не надано доказів попереднього до звернення до суду повідомлення ним відповідних суб`єктів владних повноважень – ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Токарівську сільську раду Дворічанського району Харківської області про здійснення представництва держави в їх особах.

Невиконання прокурором вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що подання даної позовної заяви прокурором є передчасним, оскільки на даний час відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до дискреційних повноважень суду в оцінці підстав звернення прокурора, вбачається, що підстав для представництва прокурором суб`єктів владних повноважень, в інтересах яких подана дана позовна заява, немає, оскільки прокурор здійснює представництво виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»), а такі підстави в підготовчому засіданні ним не доведені.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

За таких обставин, суд залишає позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області без розгляду.

Керуючись ст. ст. 257 - 261, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

постановив:

Позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки – залишити без розгляду.

Роз`яснити представнику позивача, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Є. О. Бунін