Рішення № 83108011, 11.07.2019, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/380/18

Номер провадження 2/555/214/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

з участю секретаря Лисенко О.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування позову посилається на те, що 21.08.2012р. між комерційним банком «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н про надання кредиту в сумі 8500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом.

В порушення договірних зобов`язань позичальником не було проведено погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у встановлений термін.Своє зобов`язання, щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користуванням кредиту відповідач не виконує, розрахунок за користування коштами не провів.

Станом на 30.11.2017 року заборгованість відповідача становить 85 936 грн.18 коп., яка складається з 6197,68 грн. – заборгованість за кредитом; 72070,11 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4068,39 грн. - штраф (процентна складова).

Просять суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 85 936 грн.18 коп., за кредитним договором № б/н від 21.08.2012 року та кошти за сплату судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2019р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити. Вказав, що заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки відповідач здійснював платежі за кредитним договором, тобто переривав строки позовної давності, останній платіж ним було здійснено 30.05.2015р. в сумі 3300 грн.

Крім того вказав, що строк позовної давності не пропущений банком, оскільки картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця, а отже строк перевипущеної картки до останнього дня 03.2016 року, тобто строк повернення кредиту в повному обсязі спливає 31.03.2019 року. Зазначив, що стороною відповідача не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач до цього часу не звертався до банку із заявами про припинення дії договору та з ініціативи Банку договір не припинив дію, а тому вважав, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі. В подальшому в судові засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, рахує позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання не з`явився, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2019р. проти позову заперечив, подав письмову заяву, в якій просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України. Рахує, що строк позовної давності у позивача на задоволення позовних вимог сплив.

В судові засідання на 11.06.2019р., 25.06.2019р., 11.07.2019р., представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, про час і місце судових засідань.

Суд, вважає можливим розгляд справи провести у відсутності представника позивача та представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов`язків закритого акціонерного товариства комерційний Банк "ПриватБанк", у зв`язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування позивача із закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ПАТ КБ "Приватбанк», про що зазначено у п.1.1. статуту ПАТ КБ "ПриватБанк". 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

21.08.2012р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н про надання кредиту в сумі 8500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Умови та правила надання банківських послуг, додані до матеріалів справи є документами до яких позичальник приєднується висловлюючи свою згоду з ними при оформленні заяви. Таким чином даний договір є договором приєднання у розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, позичальник може запропонувати лише розмір ліміту та обрати один з продуктів банку, але приєднується до умов в цілому.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг.

21.08.2012р. року відповідачем було підписано Анкету - Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній Анкеті-Заяві від 21.08.2012 року зазначено, що підписавши цю заяву відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила у письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднання.

Згідно до анкети-заяви відповідач зобов`язався в подальшому знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку на сайті www.privatbank.ua

Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Отже, враховуючи вищевикладене, анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають договір про надання банківських послуг.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка (витяг) про умови кредитування з використанням кредитної картки Універсальна з викладенням всіх істотних умов, тобто містить тарифи.

Тобто, в даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах.

Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі.

На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та кредитну картку Універсальна.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" додав до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи з якими було ознайомлено відповідача.

Таким чином, погашаючи заборгованість по кредиту, відповідач прийняв умови договору та погодився з ними.

Відповідачу було достеменно відомо про строк дії кредитної карти, оскільки дана інформація нанесена безпосередньо на поверхні кредитної карти.

Крім того, чітко прослідковується, що відповідач отримував кредитні кошти. Тобто відповідач користувався грошима, отримував кошти, здійснював розрахунки, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором .

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача, баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою.

Крім того, банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта відповідача, за яким був оформлений кредитний договір.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

У пункті11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. № 14 роз`яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Як зазначено у позовній заяві, та відповідно до тарифів банку і правил користування платіжною карткою Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

При цьому, позивач просить суд у своїх позовних вимогах стягнути із відповідача 72070,11 грн. заборгованості по процентах саме за користування кредитом, про що чітко зазначено у позовній заяві.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки у заявлених позивачем позовних вимогах у позовній заяві чітко зазначено, що заборгованість за кредитом складає 85936,18 грн. та 72070,11 грн- заборгованість по процентам, яка і не оспорювалась сторонами, то вирішуючи цю справу в межах заявлених вимог, з огляду на вище приведене, відповідно до змісту ч.1 ст.1054 ЦК України та приведених у позовній заяві і наданих разом з нею Умов і правил надання банківських послуг, виконуючи вимоги п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. №14, та враховуючи, що клопотань про призначення судово-економічної експертизи від жодної із сторін не було заявлено, що не позбавляє суд можливості і необхідності навести свої відповідні розрахунки, перевіривши доводи позовної заяви, суд при перевірці наданих сторонами розрахунків та оцінці позовних вимог по стягненню процентів констатує, що вищезазначені відсоткові ставки процентів є річними ставками, вони нараховуються на суму наданого кредиту, які не повернув, а отже якою користувався відповідач, і іншого правового механізму за змістом ч.1 ст.1054 ЦК України та з огляду на зміст позовної заяви не вбачається.

Позивач у позовних вимогах просить суд стягнути 3100 грн. як «заборгованість за пенею та комісією».

При цьому, в наданому позивачем розрахунку заборгованості ця сума значиться в графі «Сума комісії та пені».

В графі розрахунку заборгованості ця сума пойменова як «Ставка пені», і в графі значиться «0,00», із чого слідує що пеня в цей період не нараховувалася, і за тим, із 18.04.2013 року слідує, що позивач нараховував пеню за період понад 3 роки і заявив її до стягнення у позовних вимогах.

Між тим, згідно п.1 ч.2ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тому, за змістом цих норм стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду.

Представник відповідач зробив заяву про застосування строку позовної давності, зокрема, це зазначено у поданій до суду письмовій заяві.

Представник позивача підписав позовну заяву, та, відповідно, звернувся до суду із позовом 06 березня 2018 р., а тому до стягнення із відповідача підлягає нарахована позивачем сума пені за період із 06.03.2017 р. по 06.03.2018 р. (по кінцеву дату заявленої у позові до стягнення заборгованості), тобто за 12 місяців, які передували зверненню позивача до суду із цим позовом.

Отже, нарахована сума пені в розмірі 3100 грн. до 06.03.2017 р. перебуває поза межами річного строку позовної давності для стягнення неустойки, про застосування якого заявив представник відповідача, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити за пропуском строку звернення позивача до суду із позовом в цій частині.

Як наслідок, до стягнення із відповідача підлягає 1000 грн. пені.

Однак, частина 3 статті 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з засад розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 500 гривень.

Щодо покликань представника відповідача про необхідність відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі з тих підстав, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення суми боргу і нарахованих процентів перебувають поза межами трьохрічного строку позовної давності , то суд не приймає до уваги ці доводи з таких підстав.

Дійсно, за змістом цієї правової позиції, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущених карток до останнього дня 03.2016 року, а тому строк повернення кредиту в повному обсязі спливає 31.03.2016 року.

Позивач же звернувся до суду з позовом 06.03.2018 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

В Постанові ВСУ від 23 листопада 2016 року № 6-2104цс16 висловлена позиція, щодо строку виконання зобов`язань та плинності строків позовної давності: «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ПК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Відносно переривання строків позовної давності, то в даному випадку первісний строк позовної давності не пропущено, а отже навіть за відсутності підстав, які переривають строки позовної давності або неврахування їх судом підстав для застосування строків позовної давності немає.

Умови та Правила не містять положень, що строк дії договору та строк дії картки це одне й те ж саме поняття та вони співпадають. Строк дії картки не припиняє строку дії договору.

Таким чином строк погашення кредиту строком (терміном) дії картки не обмежується, а регламентується строком дії договору.

Строк дії договору чітко зазначений в п. 1.1.7.12 Умов, відповідно до якого договір діє на протязі 12 місяців з його підписання. Якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення від автоматично лонгується на такий же термін.

За сукупним аналізом наведених вище положень Умов та Правил, Сторони дійшли згоди, що Кредитний договір лонгується необмежену кількість раз на кожні наступні 12 місяців з моменту його підписання, за умови якщо жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, оскільки картрахунок відкривається на невизначений строк.

Відповідач до цього часу не звертався до банку із заявами про припинення дії Договору та з ініціативи Банку Договір не припинив дію.

Після останньої дати, коли відповідач усвідомлював свій обов`язок перед банком і здійснював його виконання три роки до дати звернення банку із цим позовом не минуло, а тому правових підстав застосовувати строк позовної давності в частині стягнення усієї суми основного боргу і нарахованих процентів з огляду на зміст правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-1457цс16 в цій справі підстав не виявлено.

Крім того, слід зазначити, що відповідач здійснював платежі за кредитним договором, тобто переривав строки позовної давності, останній платіж ним було здійснено 30.05.2015р. в сумі 3300 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, та із відповідача підлягає до стягнення заборгованість за договором кредиту № б/н від 21.08.2012 року у розмірі 83 336 (вісімдесят три тисячі триста тридцять шість) грн. 18 коп.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплат заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, сторони на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 1762 грн. судовий збір.

На підставі на підставі 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 19, 89, 141, 209 - 210, 258 - 259, 265,280 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором кредиту № б/н від 21.08.2012 року у розмірі 83 336 (вісімдесят три тисячі триста тридцять шість) грн. 18 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” витрати по справі в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судовий збір.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного через Березнівський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, адреса: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування : 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області від 23.08.1995р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений та оголошений 18.07.2019 р., о 12:00 год.

Суддя А.Ю. Собчук