Рішення № 83107996, 17.07.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1122/18

Провадження № 2/550/29/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шукевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чутове цивільну справу №550/1122/18

за позовом ОСОБА_1 ,

до ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Орган опіки та піклування Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області,

2. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у місті Полтави ради,

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 . На даний час в будинку, крім відповідача та його матері, зареєстровані його племінниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що в належному йому будинку відповідач та син останньої не проживають з 2011 року і фактично вони там не проживали ніколи. Договір про тимчасове винаймання житла строком на три роки з відповідачкою укладав покійний батько позивача ОСОБА_4 15.06.2010 року.

Позивач зазначає, що його звернення до суду з позовом обумовлене тим, що у вказаному будинку проживає його престаріла мати, яку, у зв`язку з погіршенням її стану здоров`я, позивач хоче забрати проживати в АДРЕСА_2 продати. Але договір купівлі-продажу неможливо оформити до того часу, поки в будинку будуть зареєстровані відповідач та її малолітній син.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 405 ЦК України позивач просить визнати відповідача та малолітнього сина такими, що втратили право користування житлом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 через канцелярію суду подала заперечення на позов, в якому просила відмовити в позові, посилаючись на не відповідність дійсності фактів, зазначених у позовній заяві та на відсутність правових підстав для звернення до суду по даному питанню у зв`язку з тим, що права дітей на користування житловим приміщенням захищені законом.

Відповідач зазначила, що інформація щодо факту її не проживання у вищевказаному будинку з 2011 року є неправдою, не відповідає дійсності, та вказала, що у даному будинку є її особисті речі: телевізор марки «Самсунг», пилосос марки «Самсунг», холодильник марки «Дніпро» та деякі особисті речі її одягу та взуття. Крім того, відповідач вказала, що у зазначеному будинку за власні кошти вона робила ремонт у 2011 році. Також, на думку відповідача, визнання малолітнього сина ОСОБА_3 таким, що втратив право користування порушить його права як малолітньої дитини, оскільки відсутні правові підстави для цього.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради надала висновок про недоцільність визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки це може призвести до суттєвого порушення його законних інтересів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області письмові пояснення по справі не надала.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав суду заяву, в якій просив розгляд даної справи провести без участі останнього та зазначив, що підтримує позов в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Відповідач у дане судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася за наявною в матеріалах цивільної справи адресою, на яку неодноразово було направлено повістки про виклик із зазначенням дати, часу, місця розгляду справи. Однак, поштові конверти з рекомендованими повідомленнями поверталися на адресу Чутівського районного суду Полтавської області з відміткою «по закінченню терміну зберігання». Разом з цим в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення раніше судових повісток ОСОБА_2 , які були направлені на ту ж адресу. Також, відповідач з`являлася у попередні судові засідання, надавала свої пояснення по справі. Тобто, відповідач обізнана про розгляд судом даної справи та їй була надана можливість подати докази на підтвердження заперечень проти позову.

Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тобто суд вжив всіх можливих засобів для того, щоб в належний спосіб сповістити відповідача ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, суд, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в справі докази, допитавши свідків, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.04.2014 р. житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 6-7).

Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 08.10.2018 року остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 від 12.10.2018 року останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19,21).

Згідно довідки про склад сім`ї №572 від 06.09.2018р., виданої виконкомом Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 71).

Згідно договору про тимчасовий найм житла від 15.06.2010 року ОСОБА_4 надає ОСОБА_2 кімнату житловою площею 48,8 кв. м. строком на три роки (а.с.13).

Згідно акту обстеження житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на предмет проживання громадян ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , складеного 05.09.2018 р., членами комісії встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживають з 2011 р. та їх особисті речі відсутні (а.с. 12).

Допитані в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також підтвердили, що ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 фактично з 2011 року в житловому будинку не проживають.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 зазначила, що відповідач постійно кожного дня проживає в Полтаві 3-4 роки, може більше, зареєстрована в с. Зеленківка . Свідок зазначила, що відповідач 5 років перебуває в цивільному шлюбі, але ОСОБА_2 раніше приїзджала по місцю реєстрації в с. Зеленківка, допомагала по господарству, садила город, робила ремонт тощо. Свідок вважає, що позивач незаконно і несправедливо хоче зняти з реєстрації останню.

Крім того, відповідач у судовому засіданні надавала пояснення, що дійсно зареєстрована в с. Зеленківка Чутівського району і після смерті дідуся приїзджала рідко до місця свого реєстрації. Відповідач підтвердила, що протягом останнього року постійно не проживала за місцем реєстрації, але приїзджала туди, хоча безпосередньо жила в м. Полтаві. В місто Полтаву вона переїхала жити добровільно, дитина навчається там в 13 школі. Останній раз відповідач приїхала до бабусі 12.11.2018 року, однак позивач у некоректній формі висловився щодо її приїзду і перебування там. Відповідач зазначила, що фактично проживає в м . Полтава з цивільним чоловіком та з дітьми, але будинок, де вони проживають, належить матері чоловіка, яка проживає далеко, не в м . Полтаві. У відповідача немає нерухомості. Так в м. Хорол є будинок, що залишився після смерті її матері, але відповідач не вступила в спадщину на дане нерухоме майно. Мати загинула в 2004 році. Відповідач зазначає, що перебуває в декретній відпустці та їй немає, де прописатися самій і прописати дитину.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 більше року не проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності позивачу - ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України). Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.2 ст.319 ЦК України). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ч.1 ст.321 ЦК України).

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів, а саме: визнання права, припинення дії, яка порушує право. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користуватися цим житлом. Право користування житлом втрачає член сімї власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік.

Цивільне законодавство не передбачає збереження права користування за громадянами, які хоч і правомірно вселилися у житловий будинок власника, але на час розгляду справи не є членами його сім`ї.

На час розгляду справи встановлено, оскільки не спростовано сторонами, що відповідач не є членом сім`ї позивача у розумінні ст. 64 та ч. 4 ст. 156 ЖК України, у зв`язку з чим, суд захищаючи права власності позивача, вважає за необхідне усунути перешкоди у користуванні цією власністю шляхом визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим будинком.

Безпідставними є твердження ОСОБА_2 про порушення прав малолітнього ОСОБА_3 , оскільки для суду у цьому випадку немає значення те, що дитина є малолітньою, оскільки право користування будинком він втратив одночасно зі своєю мамою.

У відповідності до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Так як указаний будинок не є наразі місцем проживання ОСОБА_2 , що встановлено судом, тому будинок не може бути і місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , який проживає зі своєю мамою, відповідачем ОСОБА_10 .

Аналогічна позиція викладена у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі №229/3757/15-ц.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що позивач будь-яким чином чинив їй та їх малолітньому сину перешкоди у користуванні житловим приміщенням.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідач - ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 більше року не проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності позивачу - ОСОБА_1 , то у відповідності до ч. 2 ст. 405 ЦК України відповідач разом із малолітнім сином втратили право користування цим житлом. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264-265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 разом з малолітнім сином ОСОБА_11 такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 18.09.2001р.

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Чутівським РВ ГУМВС України в Полтавській області 10.08.2010р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області- 38800, смт Чутове, вул. Центральна, 4 Полтавської області, код ЄДРПОУ - 04057557.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради- 36000, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 1/2, код ЄДРПОУ - 34204415.

Суддя О. І. Михайлюк