Рішення № 83101817, 18.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1691/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у незаконному зменшенні з 01.01.2018 року розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді з 90% до 86 % при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною з 01.01.2018 року складових суддівської винагороди працюючого судді та при подальшому нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року по теперішній час відповідно до довідок апеляційного суду Хмельницької області виходячи з 90% суддівської винагороди судді, з урахуванням виплачених сум.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

В обгрунтування позовних вимог вказує, що працював на посаді судді апеляційного суду Хмельницької області. Стаж роботи на посаді судді станом на день відрахування зі штату суду у зв`язку із виходом у відставку, а саме: на 03.10.2016 року, становить 31 рік 09 місяців 11 днів. Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому №1027 від 12.10.2016 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86% грошової винагороди судді апеляційного суду Хмельницької області. Постановою Хмельницького міськрайонного суду по справі №686/21593/16-а зазначене рішення управління Пенсійного фонду визнано протиправним. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, в розмірі 90% від грошового утримання судді.

При здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року відповідачем зменшено розмір відсотків щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді з 90% до 86%, у зв`язку із зміною з 01.01.2018 року складових суддівської винагороди працюючого судді. Зазначений відсоток, а саме: 86% відповідач продовжує застосовувати і в подальшому при нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% суддівської винагороди протиправними, тому для відновлення порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Від відповідача 25.06.2019 року надійшов відзив, в якому останній зазначає, що нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання до 01.01.2018 року у розмірі 90% здійснювалось відповідачем на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/21593/16-а від 30.01.2017 року. Відповідач вважає, що зазначена постанова визначає відсоток грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання згідно довідок про розмір грошового утримання працюючого судді апеляційного суду Хмельницької області в сумі 21947,20 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2240/3366/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до довідки апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-204/18, з урахуванням виплачених сум.

Крім того представник відповідача зазначає, що оскільки чинним законодавством передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді виключно роботу на посаді судді, до стажу роботи на посаді судді не зараховуються період проходження військової служби, навчання у навчальному закладі, період роботи на посаді стажиста прокурора та період роботи на посаді помічника прокурора, відповідно стаж роботи позивача на посаді судді становить 23 роки 09 місяців, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання виходячи з 90% суддівської винагороди.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач з грудня 2004 року набув 20 років стажу роботи на посаді судді та право на призначення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, що встановлено постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24.02.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області про визнання права на отримання щомісячного грошового утримання судді з грудня 2004 року. Позивач продовжував працювати на посаді судді і після набуття права на відставку та з 2009 року, а саме з дати набуття 25 років стажу на посаді судді, наказом голови апеляційного суду Хмельницької області йому встановлено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді. На дату відрахування позивача зі штату апеляційного суду Хмельницької області, а саме: 03.10.2016 року стаж роботи позивача на посаді судді становив 31 рік 09 місяців 11 днів.

Рішенням управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому позивачу з 04.10.2016 року призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, у розмірі 86% грошової винагороди судді апеляційного суду Хмельницької області. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2017 року по справі №686/21593/16-а зазначене рішення УПФ у м.Хмельницькому визнано протиправним, зобов`язано УПФ у м.Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді з розрахунку 90% від грошового утримання судді та виплатити різницю між виплаченим і перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

У зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів, позивач подав до ГУ ПФ України в Хмельницькій області довідки апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та заяви про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Оскільки такі перерахунки відповідачем проведені не були, позивач звернувся в суд за захистом своїх прав (справа №2240/3366/18). За результатами розгляду зазначеної справи визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 на підставі довідки апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-204/18. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання з 01.01.2018 по 31.07.2018 відповідно до довідки апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-204/18, з урахуванням виплачених сум.

В подальшому відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року, з 01.01.2019 року та з 01.02.2019 року в розмірі 86% суддівської винагороди.

Позивач, вважаючи що такими діями відповідача порушені його права та законні інтереси, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 21 Конституції України встановлено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України регламентовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 4 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності 30.09.2016 року, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до частини 6 статті 48 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Відповідно до частин 1-4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІII від 02.06.2016 року судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У рішенні від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 Конституційний Суд України офіційно розтлумачив поняття "щомісячне довічне грошове утримання", зокрема таке поняття означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного Фонду.

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІII від 02.06.2016 року право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIІI від 02.06.2016 року визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно із пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIІI від 02.06.2016 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 05.01.1993 року працював народним суддею Хмельницького міського народного суду.

На той час діяв Закон України "Про статус суддів" № 2862-XII від 15.12.1992 року положення статті 43 якого передбачали, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Абзацом 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545, (постанова втратила чинність 01.01.2012 року) було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Статтею 1 Указу Президента України № 584/95 від 10.07.1995 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", яка втратила чинність на підставі Указу Президента № 248/2008 від 20.03.2008 року, було передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.

Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України № 1402-VII було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

В ході розгляду справи судом встановлено, що постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24.02.2010 року по справі №2-а1/2010 зобов`язано територіальне управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, час роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області з 31.05.1989 року по 21.05.1990 року включно та призначити щомісячне грошове утримання судді з 22.12.2004 року. В ході судового розгляду зазначеної справи Ярмолинецьким районним судом встановлено наступні обставини, а саме: робота стажистами в органах прокуратури зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 Закону України "Про прокуратуру", до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді зараховується час роботи на посадах прокурорів.

Крім того постановою Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2017 року по справі №686/21593/16-а визнано протиправним рішення Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, викладене в протоколі № 1027 від 12.10.2016 року, в частині призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді, що становить 21947 грн. 20 коп. Зобов`язано Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді, та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином зазначеним рішенням Хмельницького міськрайонного суду по справі №686/21593/16-а, що набрало законної сили, встановлено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII встановлено, що судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 815/1522/17.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав на людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідачем на виконання рішення суду по справі №686/21593/16-а з 04.10.2016 року було проведено перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суми суддівської винагороди, і в подальшому рішення про зменшення такого розміру до 86 % судом не приймалось, що свідчить про здійснення з 01.01.2018 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача із зменшенням відсоткового розміру, без будь-яких для цього підстав.

Таким чином відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2018 року з розрахунку 86% від грошового утримання судді та в подальшому здійснював нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивачу з розрахунку 86% від грошового утримання судді, ігноруючи рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2017 року у справі №686/21593/16-а, яке набрало законної сили, чим порушив права позивача та законодавство.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення з 01.01.2018 року розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці з 90% до 86% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та при подальшому нарахуванні щомісячного грошового утримання, є протиправними.

Зважаючи на те, що дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці з 90% до 86% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визнані судом протиправними, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2018 року по теперішній час виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на це, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у незаконному зменшенні з 01.01.2018 року розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді з 90% до 86 % при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною з 01.01.2018 року складових суддівської винагороди працюючого судді та при подальшому нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року по теперішній час відповідно до довідок апеляційного суду Хмельницької області, виходячи з 90% суддівської винагороди судді, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.К. Блонський