Рішення № 83101744, 18.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 липня 2019 р. справа № 520/4248/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 08.04.2019 № 58116-57.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана податкова вимога оформлена в період оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, грошове зобов`язання за якими на дату оформлення оскаржуваної податкової вимоги є неузгодженим, а тому, на думку позивача, така вимога підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що у зв`язку з судовим оскарженням позивачем податкових повідомлень-рішень від 19.12.2018 року № 123/31/2236, № 123/31/2237, № 123/31/2238, № 123/31/2239 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 11.06.2019 року інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 приведено у відповідність. Відповідач зазначає, що у зв`язку з відсутністю податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податкова вимога ГУ ДФС у Харківській області 08.04.2019 року № 58116-57 на суму 24086,40 грн вважається відкликаною відповідно до п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, на підтвердження чого до суду надає ІКП з доказами відсутності податкового боргу.

Відповідач також зазначає, що податкова вимога формується на суму податкового боргу, що перевищує 1020 гривень. Оскільки оскаржувана вимога містить суму боргу зі сплати військового збору у сумі 880,30 грн, тобто є меншою, ніж шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податкова вимога на зменшену суму боргу у даному випадку платнику податків не надсилається.

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що рішення про відкликання податкової вимоги він не отримував, а тому наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що контролюючим органом винесено на ім`я ОСОБА_1 податкову вимогу №58116-57 від 08.04.2019, в якій вказано суми податкового боргу за платежем "військовий збір, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування" - 880,30 грн, за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" - 24086,40 грн.

Сторонами не заперечувалось, що позивач скористався правом на судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.12.2018 року № 123/31/2236, № 123/31/2237, № 123/31/2238, № 123/31/2239 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (сума податкових зобов`язань за вказаними рішеннями становить 24086,40 грн, справа №520/2076/19).

Відповідачем надано до суду інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), з якої судом встановлено, що 25.04.2019 контролюючим органом скасовано нарахований в поточному році податок у сумі 24086,40 грн.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що у зв`язку з відсутністю податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податкова вимога ГУ ДФС 08.04.2019 року № 58116-57 на суму 24086,40 грн вважається відкликаною відповідно до п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірному акту індивідуальної дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Враховуючи, що позивачем реалізовано право на оскарження в судовому порядку рішень, якими контролюючим органом донараховано податкових зобов`язань на суму 24086,40 грн, на підставі п.56.18 ст.56 ПК України таке грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, що свідчить про обґрунтованість аргументів позивача в цій частині.

Внаслідок таких обставин 25.04.2019 контролюючим органом скасовано нарахований в поточному році податок у сумі 24086,40 грн, тобто, зменшено суму податкового боргу позивача.

Щодо встановлення обставин стосовно відкликання оскаржуваної податкової вимоги, суд зазначає, що відповідно до п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд приходить до висновку про те, що податкова вимога від 08.04.2019 № 58116-57 є відкликаною.

Стосовно посилань позивача на відсутність доказів того, що податкова вимога вважається відкликаною, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Однак у даному випадку є обґрунтованими аргументи відповідача щодо неможливості надіслання позивачу іншої податкової вимоги, оскільки сума податкового боргу позивача не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому з метою досягнення юридичної визначеності в межах спірних правовідносин суд вважає за можливе визнати податкову вимогу від 08.04.2019 № 58116-57 відкликаною з моменту внесення відомостей про скасування донарахованої суми грошових зобов`язань до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , а саме з 25.04.2019.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв`язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи у межах спірних правовідносин відсутній факт порушення оскаржуваним рішенням прав та законних інтересів позивача, оскільки спірний акт індивідуальної дії не має юридичного значення, тобто не може слугувати підставою для стягнення податкового боргу у зв`язку із відкликанням такої податкової вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування вимоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 18 липня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов