Рішення № 83101654, 20.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1163/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника відповідача - Зубарєвої С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про зобов`язання вчинити щодо видачі паспорта громадянина України.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у 1999 році загубив паспорт СРСР, який не встиг обміняти на паспорт громадянина України через відбування покарання. Звернення до відповідача з приводу отримання паспорта громадянина України залишилось без задоволення.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

26.04.2019 до суду надійшов відзив на позову, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що із поданих документів вбачається, що на час, із яким законодавець пов`язує набуття громадянства України (24 серпня або 13 листопада 1991 року), позивач не проживав, не перебував на території України, документів про набуття громадянства України не подав. Зокрема, згідно довідки Виправної колонії Федеральної казенної установи Російської Федерації № 69/ТО/1/6 позивач відбував покарання на території Російської Федерації з 16.12.1988 по 13.06.1992. Відтак, ОСОБА_1 листом від 19.03.2019 № 5332-12166/5332-19 рекомендовано отримати документ компетентних органів Російської Федерації про належність чи неналежність до її громадянства та після цього подати клопотання про набуття громадянства України /а.с. 34-39/.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

19.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного відділу ДМС із заявою про видачу паспорта громадянина України /а.с. 43/.

Листом від 19.03.2019 № 5332-12166/5332-19 Миргородським міськрайонним відділом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав вважати ОСОБА_1 громадянином України та запропоновано отримати документ компетентних органів Російської Федерації про належність чи неналежність до громадянства Російської Федерації, після цього подати клопотання про набуття громадянства України /а.с. 41-42/.

Позивач не погодився із такими діями відповідача та оскаржив їх до суду.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про громадянство України" громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України.

Статтею 8 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

Дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов`язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також від осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

Як вбачається із матеріалів справи, проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що 12.11.1987 ОВС Миргородського райвиконкому Полтавської області позивачу виданий паспорт колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 . Відповідно до довідки Виправної колонії Федеральної казенної установи Російської Федерації № 69/ТО/1/6 ОСОБА_1 відбував покарання на території Російської Федерації у період із 16.12.1988 по 13.06.1992. У зв`язку із чим відповідачем зроблено висновок про те, що на час, із яким законодавець пов`язує набуття громадянства України (24 серпня або 13 листопада 1991 року), позивач не проживав, не перебував на території України.

Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 прибув в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року, відповідно на нього розповсюджується положення пункту 3 статті 3 Закону України "Про громадянство України" особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період із 16.09.1994 по 28.03.1997 відбував покарання в Державній установі "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)".

Ухвалою суду від 22.05.2019 витребувано від Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" інформацію чи проставлявся штамп "Україна" в паспорті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбував покарання з 28.03.1994 по 28.03.1997.

Листом від 05.06.2019 № 7/14-1/2138 Державною установою "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" повідомлено, що в паспорті на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Ромодан Миргородського району Полтавської області під час відбування покарання в установі в період з 16.09.1994 по 28.03.1997 проставлявся штамп "УКРАЇНА", на підтвердження чого надано копію картки засудженого /а.с. 89-90/.

Отже, ОСОБА_1 прибув в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року та у його паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України".

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем вказані обставини не встановлювалися, перевірка щодо наявності в паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штампу "громадянин України" не проводилася.

Таким чином, суд вважає відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 необґрунтовано.

Відповідно до пункту 46 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року, заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи: 1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта); 2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 5) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); 6) документ, що посвідчує особу законного представника / уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника / уповноваженої особи; 7) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 8) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; 9) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303.

Отже, ОСОБА_1 необхідно подати відповідачу разом із заявою про оформлення паспорту замість втраченого також вказаний вище перелік документів.

З метою захисту прав позивача згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , оформлену листом № 5332-12166/5332-19 від 19.03.2019; зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2019 з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37829297) про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , оформлену листом № 5332-12166/5332-19 від 19.03.2019.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2019 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37829297) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 липня 2019 року.

Суддя А.Б. Головко