Ухвала суду № 83101613, 15.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1842/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м.Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Баланюк Т.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву повноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви (від 15.07.2019р. вхід.№25217/19) про закриття провадження у справі №420/1842/18, у зв`язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства,-

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.03.2017р. індексний номер 34375740 про реєстрацію права власності на приміщення загальною площею 602,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за Релігійною громадою Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви, винесеного державним реєстратором Кравцем Олександром Володимировичем, номер запису про право власності 19553584, номер розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1202124051101; зобов`язати Релігійну громаду Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви звільнити приміщення загальною площею 602,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 область, м. АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/1842/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень” Кравець Олександра Володимировича, третьої особи Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви про визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.03.25017р. індексний номер 34375740, зобов`язання вчинити певні дії.

15.07.2019р. до Одеського окружного адміністративного суду від повноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви надійшла заява (вхід.№25217/19) щодо закриття провадження у справі №420/1842/19, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14 грудня 2011року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), зазначено, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви №№ 29458/04, 29465/04), зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” [див. рішення у справі “Занд проти Австрії” заява № 7360/76].

У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Згідно з ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст.15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст.17) або ГПК України (ст.ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.

Водночас, виходячи із системного аналізу положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної (юридичної) особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства.

Зокрема, судом встановлено, що Релігійній громаді Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви на праві власності належить приміщення, загальною площею 602,1кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Рішення Виконавчого комітету місцевої ради депутатів №27 від 29.05.1951р.

У зв`язку з чим, на підставі технічного паспорта від 24.06.2016р., виготовленого ПП «Коло друзів», Декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ОД №142170720616 від 13.03.2017р., Рішення Виконавчого комітету місцевої ради депутатів №27 від 29.05.1951р., державним реєстратором Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень” Кравець Олександром ОСОБА_2 винесено спірне Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.03.2017р. індексний номер 34375740 про реєстрацію за Релігійною громадою Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви права власності на приміщення, загальною площею 602,1кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що в межах спірних правовідносин між позивачем – Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійною громадою Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви наявний спір про право власності на приміщення, загальною площею 602,1кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, судом з`ясовано, що у даному випадку спірні правовідносини виникли щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути вирішені питання пов`язані з реєстрацією права власності на нерухоме майно, а відтак, даний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що відповідно виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 14.03.2018року по справі №396/2550/17.

Згідно з приписами п.2 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд, серед іншого, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що спірні правовідносини носять приватно-правовий характер, суд вважає за можливе заяву повноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви (від 15.07.2019р. вхід.№25217/19), задовольнити, та закрити провадження у справі №420/1842/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень” Кравець Олександра Володимировича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви про визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.03.25017р. індексний номер 34375740, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Керуючись п.2 ч.2 ст.183, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву повноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви (від 15.07.2019р. вхід.№25217/19) про закриття провадження у справі №420/1842/18, у зв`язку з неналежністю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №420/1842/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства “Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень” Кравець Олександра Володимировича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви про визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.03.25017р. індексний номер 34375740, зобов`язання вчинити певні дії.

3. Роз`яснити позивачеві, що даний спір має вирішуватися судом за правилами Цивільного законодавства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом «18» липня 2019року.

Суддя Харченко Ю.В.