Рішення № 83101562, 11.07.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2777/18

11 липня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПАТ "Креді Агріколь Банк" про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПАТ "Креді Агріколь Банк" про скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС в Тернопільській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., результати якої оформлено актом від 17.04.2018р., який підписано старшим державним ревізором інспектором Гнідою Н.О. На підставі цього позивачу винесено податкові повідомлення-рішення № 00085591306, № 00085991306, № 00085881306, відповідно до яких ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 91300,79 грн., що включає 73040,03 грн. основного платежу та 18260,76 грн. штрафних санкцій, а також військового збору в сумі 7608,65 грн., з яких 6086,92 грн. за податковим зобов`язанням та 1521,73 грн. за штрафними санкціями та 170 грн. штрафних санкцій ПДФО за результатами річного декларування. ОСОБА_2 із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями не згідна, а тому й звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 04.01.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

22 січня 2019 року ухвалою суду призначено дану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 14.02.2019 о 10:00 год.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 29.01.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

14.02.2019 в судовому засіданні подано відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Станом на 16.08.2016 відповідно до договору про внесення змін та доповнень №2 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р., між позивачем та ПАТ "Креді Агріколь Банк", незважаючи на всі інші умови кредитного договору виникла домовленість, що в разі погашення 50% від суми заборгованості кредиту у розмірі 16157,38 доларів США, банк припиняє зобов`язання ОСОБА_2 щодо погашення кредиту у розмірі 50% від суми заборгованості кредиту у розмірі 16157,38 доларів США, шляхом прощення боргу, тобто сума основного боргу (не повернутого кредиту) позивача, яку банк анулював, становила 16157,38 доларів США, що складає еквівалент 405 794, 88 грн. по офіційному курсу НБУ (2511,5141 грн. за 100 дол. США). Ця ж сума боргу в гривневому еквіваленті станом на 01.01.2014р. (799,3 грн. за 100 дол. США), становила 129 145,93 грн.

Так, іпотечна квартира АДРЕСА_1 куплена за рахунок кредитних коштів та відчужена задля погашення заборгованості перед банком, позивач не отримала жодного доходу у вигляді додаткового блага. Також суд зазначає, що вартість зазначеної квартири була 208 680 грн. 00 коп. на момент укладення цих договорів, а сплатила ОСОБА_2 405 794 грн. 88 коп. одним платежем і до цього в періоди з 2008-2014рр. виплатила понад 8 000 доларів США на виконання зобов`язань за цим же кредитом, а тому сума прощеного кредиту не може рахуватись, як її дохід.

Також позивач вважає, що в даному випадку немає підстав для стягнення військового збору, оскільки відсутній об`єкт оподаткування.

Ухвалою суду від 14.02.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 26.02.2019 о 10:45 год. для ознайомлення із відповіддю на відзив та підготовки до надання нових пояснень по справі.

26 лютого 2019 року в судовому засіданні притягнуто в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ПАТ "Креді Агріколь Банк" та відкладено розгляд справи на 21.03.2019 о 11:45 год.

Представником відповідача 20 лютого 2019 року через канцелярію суду подано заперечення, в яких зазначається наступне. Так, згідно ЦБД форми 1-ДФ в період з 01.01.2016р. по 31.12.2016 року позивач, окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримувала доходи (додаткові блага - анулювання банком заборгованості по кредитуванню), з яких не сплачено податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір.

На надісланий запит ГУ ДФС у Тернопільській області від 14.07.2017 № 4272 отримано відповідь від ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» № 816 від 08.12.201 7. Так, ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відобразило суму анульованого основного боргу в сумі 405794,63 грн. за III квартал 2016 року в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (далі Форма №1-ДФ) за підсумками 2016 року, у якому такий борі було анульовано за рахунок резерву з ознакою доходу « 126» - додаткове благо.

ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», у відповідь на вищезазначений запит, надало копію Договору про внесення змін та доповнень №2 (про часткове погашення боргу) (далі Договір) до Кредитного договору №0074-і від 02.07.2008 р. від 16.08.2016 р., укладеного з ОСОБА_2 . Враховуючи те, що Позивач була проінформована у один із встановлених законом способів про те, що Банк здійснив анулювання боргу, то, як наслідок, відповідно до вимог пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПКУ, ОСОБА_2 самостійно повинна сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Таким чином, віднесення суми прощеного боргу до певної ознаки, а відповідно й до категорії, що підлягає чи звільняється від сплати податків належить до обов`язку кредитора (у даному випадку ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»). Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно визначено податкове зобов`зання.

21 березня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 11.04.2019 о 09:30 год., у зв`язку із неявкою представника третьої особи.

Ухвалою суду від 11.04.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 19.04.2019 о 11:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

19 квітня 2019 року Тернопільським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі до надходження на адресу суду витребуваних документів.

07 червня 2019 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі та призначено слухання на 11.07.2019 о 10:15 год. На виконання ухвали суду представником третьої особи на адресу суду було направлено наступні документи: відомість про рух коштів по погашенню поточної та простроченої заборгованості по кредиту, наданому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0074-і від 02.07.2008. Відомість про порядок нарахування і погашення нарахованих відсотків по кредиту, наданому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0074-і від 02.07.2008. Копія договору про внесення змін та доповнень № 2 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008.

04 липня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на відзив на адміністративний позов, заперечення та додаткові пояснення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Тернопільській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., результати якої оформлено актом від 17.04.2018р., який підписано старшим державним ревізором інспектором Гнідою Н.О.

Перевіркою встановлено факт неподання ОСОБА_2 податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані в 2016 році до податкового органу, донараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага у 2016 році в сумі 73040,03 грн. та донараховано військового збору в сумі 6086,92 грн.. Це зазначено в акті перевірки від 17.04.2016 року № 1438/19-00-13-06/ НОМЕР_1 .

На підставі даного акту перевірки Головного управління ДФС у Тернопільській області 07.05.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення № 00085591306, № 00085991306, № 00085881306, відповідно до яких ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 91300,79 грн., що включає 73040,03 грн. основного платежу та 18260,76 грн. штрафних санкцій, а також військового збору в сумі 7608,65 грн., з яких 6086,92 грн. за податковим зобов`язанням та 1521,73 грн. за штрафними санкціями та 170 грн. штрафних санкцій ПДФО за результатами річного декларування. Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені на адресу АДРЕСА_2 , з якої позивач виписана 20.01.2000р. Як наслідок на час їх винесення, ОСОБА_2 їх не отримувала.

Більше того, позивач перебувала постійно закордоном і не знала й не могла дізнатись про відповідні санкції зі сторони Відповідача. В Україну прибула 12.11.2018 року. Цим же днем, датована податкова вимога Відповідача № 5008-54, що станом на 11.11.2018р. сума податкового боргу становить 111114,53 грн.

Суд зазначає, що відповідачем нараховано суми, що не підлягають сплаті, як додаткове благо виходячи з наступного.

02 липня 2008 року, позивач уклала кредитний договір № 0074-і з АТ "Індустріально-Експортний банк", за яким банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 38 000.00 доларів США на оплату нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Того ж дня укладено договір іпотеки №. 0074-з/і на зазначену квартиру між позивачем та АТ "Індустріально-Експортний банк".

Відповідно до договору від 14.02.2014р про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р. ПАТ "Креді Агріколь Банк", перейняв права і обов`язки за цим договором з АТ "Індустріально-Експортний банк", в якості повного правонаступника.

Відповідно до договору від 16.08.2016р. про внесення змін та доповнень №2 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р., між ОСОБА_2 та ПАТ "Креді Агріколь Банк", незважаючи на всі інші умови кредитного договору виникла домовленість, що в разі погашення мною 50% від суми заборгованості кредиту у розмірі 16157,38 доларів США, банк припиняє зобов`язання позивача щодо погашення кредиту у розмірі 50% від суми заборгованості кредиту у розмірі 16157,38 доларів США, шляхом прощення боргу.

Отже, відповідачем не взяті до уваги норми п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України і неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення "Р" № 00085591306 від 07.05.2018 року, оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечний кредит).

Також, суд звертає увагу на те, що за Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2014 року у справі № 607/8732/14-ц за позовом ПАТ "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, суд задоволив позов, стягнувши з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № 0074-і від 02.07.2008р. в сумі 35 551 доларів США 88 центів, що еквівалентні 426 075 гривень 02 копійки, з яких 31 471,53 доларів США - заборгованість за кредитом, 292,86 доларів США - сума відсотків за період з 01.06.2014р. по 25.06.2014р., З 787,49 доларів США - прострочених відсотків та 3 289,82 - пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди. Стягнуто судові витрати.

В подальшому шляхом переговорів, позивач дійшла згоди з представниками ПАТ "Креді Агріколь Банк" про те, що в разі погашення нею 50% від суми заборгованості кредиту у розмірі 16157,38 доларів США, банк припиняє її зобов`язання щодо погашення кредиту у розмірі 50% від суми заборгованості кредиту у розмірі 16157,38 доларів США, шляхом прощення боргу.

Задля виконання умов договору від 16.08.2016р. про внесення змін та доповнень №2 (про часткове прощення боргу), до кредитного договору № 0074-і від 02.07.2008р., ОСОБА_3 відчужила шляхом продажу квартири АДРЕСА_1 в сумі за 183 000 грн. 00 коп. Отримані кошти, з доплатою, перераховані мною на рахунок ПАТ "Креді Агріколь Банк" того ж дня в сумі 16157,38 доларів США, що еквівалентно 405 794 грн. 88 коп. в рахунок погашення заборгованості згідно договору № 0074-і від 02.07.2008р.

Тому, відчуживши майно, що було предметом договору іпотеки, кредитного договору, задля погашення заборгованості перед банком, позивач не отримала жодного доходу у вигляді додаткового блага. Також суд зазначає, що вартість зазначеної квартири була 208 680 грн. 00 коп. на момент укладення цих договорів, а сплатила позивач 405 794 грн, 88 коп. одним платежем і до цього в періоди з 2008-2014рр. виплатила понад 8 000 доларів США на виконання зобов`язань за цим же кредитом.

Наведені обставини засвідчують відсутність у даному випадку факту приросту показників фінансового та/або майнового стану ОСОБА_3 внаслідок прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором, оскільки погашення такої заборгованості відбулось внаслідок відчуження квартири, яка була предметом договорів укладених з кредитором.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПКУ. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку, (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням в розумінні Податкового кодексу України є доходом такого платника.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, п. 165.1 ст. 165 Кодексу доповнено п.п. 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Згідно з п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом: щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Отже норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016, за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті (Лист ДФС від 02.03.2016 № 2333/Т/99-99-17-03-03-14 та від 28.03.2017№ 4412/А/99-99-13-02-03-14).

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання, кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України..

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума це збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Наведені обставини засвідчують відсутність у даному випадку факту приросту показників мого фінансового та/або майнового стану внаслідок прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором, оскільки погашення такої заборгованості відбулось внаслідок відчуження квартири, яка була предметом договорів укладених з кредитором.

Відповідно до п. 2,4 ч. 1 ст.4 ПК України Податкове законодавства України ґрунтується на таких принципах:

- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місце походження капіталу;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускаються неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу.

Підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподаткованого доходу фізичних осіб (не належать до оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою).

Законом України №71-УІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, внесені зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 визначено, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Принцип незворотності дії закону в часі, який закріплено ст. 58 Конституції України, повинен бути застосованим в даному випадку, оскільки, спрямовується на поліпшення правового становища фізичної особи, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави.

Згідно зі. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття, рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області:

- форми "Р" від 07 травня 2018 року №00085991306;

- форми "ПС" від 07 травня 2018 року №00085881306.

Стягнути на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 липня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.