Рішення № 83101507, 18.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2019 р. справа № 400/1839/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018

про:визнання протиправним рішення від 26.12.18р. №94/2, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним рішення від 26.12.2018 р. №94/2 щодо відмови позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", що діяла на час спірних правовідносин, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, визначеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", в сумі 6014,42 грн., на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 30.07.2013 року №18-201-вих-13, зробити перерахунок належних позивачу доплат до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, з урахуванням індексацій та здійснити відповідні виплати з 01.12.2015 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при поновленні виплати пенсії у 2009 році протиправно застосувало зменшений розмір грошового забезпечення на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 10.03.2011 № 18-46. А також, спірним рішенням відповідач протиправно відмовив йому у перерахунку пенсії з 01.12.2015 р. з урахуванням довідки від 30.07.2013 р. №18-201-вих-13.

Відповідач подав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що спірне рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 30.07.2013 р. №18-201-вих-13, з якою позивач звернувся 12.12.2018 р., є правомірним, оскільки станом на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії стаття 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 (далі-Закон №1789), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ "Про прокуратуру" (надалі - Закон 1697), в частині перерахунку пенсії втратила чинність. А Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би передбачав право на проведення перерахунку пенсії даній категорії громадян та встановлював би умови та порядок проведення такого перерахунку пенсії.

Ухвалою від 21.06.2019 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

18.07.2019 р. судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області нарахувати та виплатити підвищення призначеної пенсії за вислугу років як дитині війни, за період з 01.12.2015 по 05.03.2018 р., у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою від 18.07.2019 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок належних позивачу доплат до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни з 06.03.2018 р., з урахуванням індексацій з 01.12.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач перебуває на обліку в Центральному об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області і отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена у травні 1994 року відповідно до вимог Закону № 1789 .

У 1995 році позивач виїхав на постійне місце проживання до Німеччини, де перебуває до теперішнього часу. При виїзді за кордон він отримав пенсію за півроку, після чого виплата пенсії йому була припинена. Не погоджуючись з припиненням виплати пенсії, позивач звернувся до суду з позовом про поновлення її виплати. Постановою від 21.05.2010 Центральний районний суд м. Миколаєва суд задовольнив позовні вимоги позивача частково, зобов`язав Центральне управління поновити позивачу виплату пенсії з 07.10.2009.

На виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва відповідач 2 з 07.10.2009 поновив позивачу виплату пенсії, що підтверджується розпорядженням від 11.06.2013 № 171318 (ар. с. 122). Відповідно до розпорядження, розмір пенсії позивача склав 3715,80 грн. Згідно з листом Пенсійного фонду України від 17.06.2013 № 9263/-Г-11 (ар. с. 20), позивачу було виплачено 125 741,87 грн. (за період з 07.10.2009).

30.07.2013 прокуратура Миколаївської області видала позивачу довідку № 18-201-вих-13 (ар. с. 21, далі - Довідка від 30.07.2013), відповідно до якої сума заробітної плати для обчислення суми пенсії складає 6014,42 грн.

У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача після отримання вищезазначеної довідки.

12.12.2018 р. позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про долучення до пенсійної справи довідки від 30.07.2013 р.

26.12.2018 р. відповідачем прийнято рішення №94/2 про відмову в еперахунку пенсії позивачу. Зі змісту рішення вбачається, що підставою для відмови стало те, що відповідно до Закону №1697, частини 13, 18 статті 501 Закону 1786 втратили чинність, тому для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу (у 1994 році) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегулюванні частинами 13, 18, ст. 501 Закону №1789.

Згідно з ч. 18 статті 501 Закону № 1789, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІI "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789 викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон, згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень, набрав чинності 01.01.2015. Відповідну постанову Кабінет міністрів України не прийняв.

Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон №1697. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697, визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону № 1789, крім, частин 3, 4, 6 та 11 ст. 501, що втратили чинність з 15.12.2015.

Відповідно до ч. 13 Закону №1697, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону № 1697, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу цей порядок Кабінетом Міністрів України не визначений.

Як встановлено судом, позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 501 Закону № 1789 (в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії) у розмір 90% від суми заробітної плати.

Як вже зазначалося судом, у грудні 2018 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії і рішенням №94/2 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Оскільки, станом на час звернення позивачем до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, стаття 501 Закону № 1789, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону №1697 в частині перерахунку пенсії втратила чинність, а на виконання вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, у зв`язку із відсутністю законодавчих підстав для цього.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 415/1186/16-а (К/9901/13485/18).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для проведення перерахунку пенсії, а тому спірне рішення є правомірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е,Миколаїв,54018 41250753) про визнання протиправним рішення від 26.12.2018 р. №94/2 щодо відмови позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", що діяла на час спірних правовідносин, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, визначеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", в сумі 6014,42 грн., на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 30.07.2013 року №18-201-вих-13, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич