Ухвала суду № 83101458, 18.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

18 липня 2019 року м. Рівне №460/1697/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., розглянувши клопотання представника позивача з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом

ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Копилівської сільської ради з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Копилівської сільської ради від 25.06.2019 №830-45-7 про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради Чижевської Раїси ОСОБА_2 .

- поновити ОСОБА_1 на посаді з 25.06.2019 зі стягненням з Копилівської сільської ради середнього заробітку за час вимушеного прогул.

Разом з вказаним адміністративним позовом, 07.03.2019, представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення, прийнятого на сесії Копилівської сільської ради, від 25.06.2019 № 830-45-7, яким достроково припинено повноваження сільського голови Копилівської сільської ради Чижевської Р.В. - до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 18.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може ускладнити виконання рішення суду, або ефективне поновлення прав позивача стане неможливим. Вказує, що секретар сільської ради ОСОБА_3 , з використанням самовільно виготовленої печатки, начебто діючи як виконуючий обов`язки сільського голови, на сьогодні вправі підписувати велику кількість документів, розпорядчих актів, платіжних доручень, що призведе до неправомірного розпоряджання бюджетними коштами, надасть право підписання договорів від імені Копилівської сільської ради, взяття зобов`язань перед суб`єктами господарювання, що в подальшому після виконання судового рішення усунути буде неможливо. Також зазначає, що оскаржуване рішення носить очевидно протиправний характер, оскільки станом на 26.06.2019 рішення Макарівського районного суду від 03.06.2019 у справі № 370/458/17 в частині, де визнано незаконним і скасовано рішення XIII сесії VII скликання від 28.01.2017 "Про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради", не набрало законної сили. Відповідно вважає, що прийняття сільською радою оскаржуваного рішення при чинному на той час рішенні від 28.01.2017 "Про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради", тобто двічі звільнила позивача із займаної посади, є протиправним. З огляду на наведене, з метою збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, просить клопотання про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2019 у справі №370/458/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення ХIII сесії VII скликання від 28.01.2017 "Про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради. ОСОБА_1 поновлено на посаді сільського голови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області з 29.01.2017. Стягнуто з Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з 30.01.2017 по 03.06.2019 без урахування обов`язкових відрахувань. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області з 30.01.2017 та в частині стягнення з Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць буз урахування обов`язкових відрахувань.

25.06.2019 Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області прийнято рішення №830-45-7 "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради", яким вирішено достроково припинити повноваження сільського голови Копилівської сільської ради Чижевської Раїси Василівни. Здійснення повноважень та виконання обов`язків сільського голови Копилівської сільської ради покладено на секретаря Копилівської сільської ради ОСОБА_4 Володимира Васильовича. Доручено секретарю Копилівської сільської ради звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів Копилівського сільського голови.

Не погоджуючись з рішенням Копилівської сільської ради від 25.06.2019 №830-45-7 про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради Чижевської Раїси Василівни, сторона позивача звернулась до суду з відповідним позовом та клопотанням про забезпечення позову.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, не надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Так, відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст.150 КАС України).

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст.150 КАС України).

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами ч. 2 ст. 151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 15.12.2017) "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" від 29.09.2016 №14 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Досліджуючи клопотання про забезпечення позову та додані до позовної заяви та клопотання докази, суд вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Також, обґрунтування представника позивача, викладене у клопотанні про забезпечення позову, ґрунтується лише на його припущеннях про неправомірне розпоряджання бюджетними коштами секретарем сільської ради, взяття ним зобов`язань перед суб`єктами господарювання тощо.

Крім того, суд зазначає, що з даного клопотання та додатків до нього не вбачається очевидної протиправності рішення відповідача.

Подання адміністративного позову, предметом якого є визнання рішення протиправним, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, правомірність оскаржуваного рішення встановлюється судом лише під час розгляду справи по суті. Тому і висновок суду про відповідність або невідповідність оскаржуваного рішення нормам законодавства, може бути викладено тільки у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи.

На переконання суду, задоволення вказаного клопотання та зупинення дії спірного рішення фактично є вирішенням спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до абз.2 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.

Виходячи з наведеного, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Сплачена сума судового збору на користь позивача не стягується.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повну ухвалу складено 18.07.2019

Суддя Борискін С.А.