Рішення № 83101397, 18.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2552/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Степанової Ольги Володимирівни (далі –представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 01.03.2019 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати УПФУ в Попаснянському районі зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу період роботи підземним електрослюсарем з зайнятим повний робочий день під землею на шахті імені С. ОСОБА_2 . Косіора ВО «Луганськвугілля» з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 02.10.1998;

- зобов`язати УПФУ в Попаснянському районі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.02.2019 з урахування до його пільгового стажу періодів роботи підземним електрослюсарем з зайнятим повним робочим днем під землею на шахті імені С.В. Касіора ВО «Луганськвугілля» з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 02.10.1998.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.02.2019 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, додавши до заяви трудову книжку, довідку про заробітну плату, довідки на підтвердження пільгового стажу роботи, військовий квиток, диплом. Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 01.03.2019 у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено з тих підстав, що записи у трудовій книжці позивача не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах і до пільгового стажу не зараховано спірні періоди, оскільки довідки, уточнюючі пільгову роботу, накази про проведення атестації робочих місць та довідка про заробітну плату видані органом на тимчасово окупованій території України та є недійсними і не створюють правових наслідків.

З посиланням на статті 8, 19, 46 Конституції України, статтю 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, представник позивача вважає оскаржуване рішення протиправним та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк.спр.1-2).

09.07.2019 за вх. № 36043/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 42-44), у якому відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши наступне.

ОСОБА_1 21.02.2019 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, додавши трудову книжку, диплом про навчання, військовий квиток, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про заробітну плату, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. За підрахунком управління ОСОБА_1 на час звернення має страховий стаж роботи 31 рік 9 місяців 25 днів.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював: з 23.05.1987 по 10.12.1987 учнем електрослюсаря, підземним електрослюсарем; з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 02.10.1998 – електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті ім. С.В. Косіора. Однією з умов зарахування відповідних періодів стажу є зайнятість на цих роботах повний робочий день, такі записи відсутні у трудовій книжці.

До заяви про призначення пенсії позивачем додано довідки, наказ про проведення атестації робочих місць та довідку про заробітну плату, видані філіалом «Шахта «Никанор-Новая» государственного унитарного предприятия ЛНР «Центруголь», адреса в яких зазначена: «ЛНР Перевальський район, м. Зоринськ, вул. Кірова, б.1». Тобто документи видано підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.

Зарахувати спірні періоди роботи позивача згідно з наданими пільговими довідками до пільгового стажу роботи немає підстав, оскільки особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно із яким будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними – будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами або особами, є недійсними і не створюють правових наслідків.

Крім того, до заяви про призначення пенсії позивачем не були надані первинні документи, які б підтверджували суми, зазначені у довідці від 18.12.2019 № 15, тому у відповідності зі статтею 40 Закону № 1058 провести розрахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату немає підстав.

Щодо вимог про зобов`язання призначити пенсію відповідач зазначив, що повноваження територіального органу ПФУ в питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є дискреційними. Тому суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган ПФУ, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсії громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсій на інший) та перерахунку пенсій.

Крім того, відповідач зазначив, що за наявності необхідного пільгового стажу роботи, ОСОБА_1 у відповідності до вимог статті 45 Закону № 1058 мав б право на призначення такої пенсії з 10.02.2019, а не з 21.02.2019, як зазначає позивач у позові.

Також відповідач заперечував проти стягнення судових витрат за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за довідкою від 11.02.2019 № 923-5000030675 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи – АДРЕСА_2 , Луганська АДРЕСА_3 (арк. спр. 9-12), 21.02.2019 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі з заявою про призначення пенсії, зареєстрованою за № 238 (арк.спр. 60 зв., 61).

До заяви позивач додав, зокрема: трудову книжку НОМЕР_2 від 14.12.1987 (арк.спр. 55-58), диплом про навчання НОМЕР_3 № 587176 від 16.06.1988 (арк.спр. 55), військовий квиток НОМЕР_4 № 974292 від 29.05.1989 (арк.спр. 54 зв.), довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.02.2019 № 923-5000030675 (арк.спр. 48), довідку про заробітну плату від 11.02.2019 № 15 за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 (арк.спр. 49), довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.02.2019 № 33-38 (арк.спр. 51 зв. – 54), накази про атестацію робочих місць (арк.спр. 50-51), що підтверджується розпискою – повідомленням (арк.спр. 60 зв.).

Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії страховий стаж (повний) позивача складає 31 рік 9 місяців 25 днів (арк.спр. 46).

Згідно із розрахунком стажу ОСОБА_1 , наданим відповідачем з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії, загальний страховий стаж становить 31 рік 9 місяців 25 днів, в тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку: робота за списком № 1 – 10 років 6 місяців 19 днів, а саме:

роботи підземні, професії за пост. № 202 (25) (23.05.1987 – 10.12.1987) – 0 років 6 місяців 18 днів;

роботи підземні, професії за пост. № 202 (25) (31.03.1988 – 29.04.1988) – 0 років 1 місяць 0 днів;

роботи підземні, професії за пост. № 202 (25) (08.08.1988 – 13.05.1989) – 0 років 9 місяців 6 днів;

військова служба (30.05.1989 – 31.05.1991) – 2 роки 0 місяців 2 дні;

роботи підземні, професії за пост. № 202 (25) (10.08.1991 – 02.10.1998) – 7 років 1 місяць 23 днів (арк.спр. 47, 64).

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 01.03.2019 відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 10 років.

Рішення від 01.03.2019 обґрунтовано таким.

На час звернення ОСОБА_1 має страховий стаж роботи 31 рік 9 місяців 25 днів. Однією з основних умов зарахування відповідних періодів стажу є зайнятість на цих роботах повний робочий день. За наявності необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 мав би право на пенсію з 10.02.2019. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 14.12.1987 ОСОБА_1 працював: з 23.05.1987 по 10.12.1987 учнем електрослюсара, підземним електрослюсарем; з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 02.10.1998 – електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею на шахті ім. С.В. Косіора. Записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на шахті ім. Косіора ВО «Луганськвугілля».

До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідки від 18.02.2019 № 33-38, уточнюючі пільгову роботу за період з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 30.09.1998, наказ проведення атестації № 670/К від 19.10.1994, наказ проведення атестації робочих місць № 517 від 25.12.1997 та довідку про заробітну плату № 15 від 18.02.2019, видані філіалом «Шахта «Никанор-Новая» государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Центруголь», адреса в яких зазначена «ЛНР Перевальський р-н м. Зоринськ вул АДРЕСА_1 . 1».

Зарахувати періоди роботи з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 30.09.1998 згідно пільгових довідок до пільгового стажу роботи немає підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки згідно із зазначеним Законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними – будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду, тимчасово не функціонують. Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи буде можливим після проведення зазначених територій під контроль органів державної влади України.

Також у рішенні від 25.01.2019 зазначено, що згідно Закону України «Про внесення змін до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та при умові підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами. До заяви не було надано первинних документів, які б підтверджували суми, зазначені у довідці від 18.12.2019 № 15, тому провести розрахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату немає підстав (арк.спр. 33-34).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі – Порядок № 18-1).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з паспортом серії НОМЕР_5 , виданим 17.12.1997 Перевальським РВ УМВС України в Луганській області, дата народження позивача – 09.02.1969, тобто 09.02.2019 позивачу виповнилося 50 років (арк.спр. 9).

Тобто, станом на 21.02.2019 (дата звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах) позивач досяг віку, визначеного вимогами пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем визначено страховий стаж 31 рік 09 місяців 25 днів, та жодного періоду роботи не враховано до пільгового стажу.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 періодів роботи з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 02.10.1998, а також правомірність відмови відповідача зарахувати такі періоди до пільгового стажу позивача за його заявою від 21.02.2019.

Судом встановлено, що трудова книжка НОМЕР_6 , видана на ім`я позивача, містить наступні записи щодо спірного періоду роботи ОСОБА_1 на шахті імені С.В. Косіора ВО «Луганськвугілля» (ВО «Ворошиловградвугілля»):

1. 23.05.1987 – прийнятий учнем електрослюсарем підземним для проходження виробничої практики, наказ від 23.05.1987 № 19;

2. 24.07.1987 – переведений електрослюсарем підземним з зайнятим повним робочим днем під землею, наказ від 14.12.1987 № 39;

3. 10.12.1987 – звільнений у зв`язку з закінченням практики, наказ від 14.12.1987 № 39;

4. 31.03.1988 – прийнятий підземним електрослюсарем з зайнятим повним робочим днем під землею, наказ від 04.04.1988;

5. 29.04.1988 – звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики, наказ від 29.04.1988 № 20;

6. 01.09.1984 – 16.06.1988 – навчання у Стаханівському гірському технікумі;

7. 08.08.1988 – прийнятий підземним електрослюсарем з зайнятим повним робочим днем під землею на шахта ім. С.В. Косіора ВП «Ворошиловградвугілля», наказ від 08.08.1988 №34;

8. 13.05.1989 – звільнений у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії;

9. 30.05.1989 – 31.05.1991 – служба в лавах Радянської Армії;

10. 10.08.1991 – прийнятий електрослюсарем підземним з зайнятим повним робочим днем під землею ВО «Ворошиловградвугілля» шахта ім. С.В. Косіора, наказ від 21.08.1991 № К-41;

11. 02.10.1998 – звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ від 02.10.1998 № К-27;

12. Доповнення: 20.04.1995 – переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 20.04.1995 № 236/К (арк.спр. 14-16).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідач не заперечує, що посади, на яких працював у спірні періоди позивач, віднесені до Списку № 1.

Тобто, записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача у період з 24.07.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 21.08.1992 на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, повний робочий день під землею, і уточнюючі довідки в даному випадку не повинні додатково вимагатися.

Записи у трудовій книжці за період з 23.05.1987 по 23.07.1987 не містять відомостей щодо зайнятості повний робочий день під землею, за період з 21.08.1992 по 02.10.1998 містять відомості про повний робочий день під землею, проте відсутні відомості щодо атестації робочих місць, у зв`язку з чим суд погоджує доводи відповідача про необхідність надання уточнюючих довідок за ці періоди.

Судом встановлено, що крім трудової книжки, для підтвердження спірного періоду роботи на пільгових умовах позивачем надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній:

- від 18.02.2019 № 33, якою підтверджено виконання позивачем робіт, передбачених Списком № 1, з повним робочим днем під землею у періоди з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 31.12.1991 (арк.спр. 24);

- від 18.02.2019 № 34, якою підтверджено виконання позивачем робіт, передбачених Списком № 1, з повним робочим днем під землею у періоди з 01.01.1992 по 30.09.1998, з зазначенням кількості днів виконання таких робіт на підставі табелів спусків у шахту (арк.спр. 24);

- від 18.02.2019 № 35 про періоди роботи ОСОБА_1 на шахті ім. С.В. Косіора ВП «Ворошиловградвугілля» (арк.спр. 26);

- від 18.02.2019 № 36 за періоди роботи з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1988 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989 з зазначенням кількості спусків у шахту (арк.спр. 27);

- від 18.02.2019 № 37 за період роботи з 10.08.1991 по 30.09.1998 з зазначенням кількості спусків у шахту (арк.спр. 28);

- від 18.02.2019 № 38 за періоди роботи з 10.02.1991 по 30.09.1998 з зазначенням кількості спусків у шахту (арк.спр. 28).

На підтвердження проведення атестації робочих місць позивачем надано копії наказу шахти ім. С.В. Косіора ВО з видобутку вугілля «Луганськвугілля» від 19.10.1994 № 670/к «Про підтвердження права на пільгове пенсіонування за списками № 1 і № 2» з доданим переліком робочих місць, робіт, професій, посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1» (арк.спр. 31), та наказу шахти ім. С.В. Косіора ДХК «Луганськвугілля» від 25.12.1997 № 517 «Про атестацію робочих за умовами праці» з доданим переліком робочих місць, робіт, професій і посад, для яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене списком № 1 (арк.спр. 32).

Також позивачем надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.02.2019 № 15 (арк.спр. 22), довідку від 18.02.2019 № 16 про неможливість надання копій особових рахунків у зв`язку з тим, що вони знаходяться у ветхому стані (арк.спр. 23), та довідку від 18.02.2019 № 39, в якій наведено відомості щодо реорганізації ВО «Ворошиловградвугілля» та згідно із якою відповідно до наказу ГУП ЛНР «Центруголь» від 30.01.2018 № 20 правонаступником архівних документів шахти ім. С.В. Косіора є Філія «Шахта Никанор-Нова» (арк.спр. 30).

Вказані довідки та накази видані та засвідчені печатками «Филиал «Шахта «Никанор-Новая» ГУП ЛНР «Центруголь», з зазначенням адреси: АДРЕСА_4 , ЛНР, Перевальський район, м. Зоринськ, вул. Кірова, 1.

Суд зауважує, що в рішенні відповідача від 25.01.2019 підставою для незарахування спірних періодів робіт позивача до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зазначено відсутність належних уточнюючих довідок, та неможливість врахування наданих позивачем пільгових довідок з посиланням на їх видачу органами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тягне їх недійсність.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження пільгового стажу роботи, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був надати належну оцінку всім наданим позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи документам, які видані та засвідчені печатками «Филиал «Шахта «Никанор-Новая» ГУП ЛНР «Центруголь», з зазначенням адреси: АДРЕСА_4 , ЛНР, Перевальський район, м. Зоринськ, вул. Кірова, 1, відомості в яких, як встановлено судом, в повній мірі узгоджуються з відомостями, що містяться в трудовій книжці.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що рішення відповідача від 01.03.2019, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, вмотивовано виключно відсутністю належних уточнюючих довідок та документів про атестацію, проте зазначені висновки суперечать відомостям, що містяться у відмовній справі ОСОБА_1 , а саме – витягами з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії підтверджується, що відповідачем обраховано як загальний страховий стаж позивача – 31 рік 4 місяці 18 днів, так і пільговий стаж за Списком № 1 – 10 років 6 місяців 18 днів, до якого враховано періоди роботи з 23.05.1987 по 10.12.1987 – 0 років 6 місяців 18 днів, з 31.03.1988 по 29.04.1988 – 0 років 0 місяців 29 днів, з 08.08.1988 по 13.05.1989 – 0 років 9 місяців 6 днів, з 10.08.1991 по 02.10.1998 – 7 років 1 місяць 23 днів, та строкова військова служба з 30.05.1989 по 31.05.1991 – 2 роки 0 місяців 2 дні (арк.спр. 63, 64).

Разом з тим, як зазначалося вище, для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є наявність 10 та більше років пільгового стажу, і зарахування до такого стажу періодів роботи ОСОБА_1 на шахті ім. С.В. Косіора ВО «Ворошиловградвугілля», про які зазначає у позовній заяві позивач та які в оскаржуваному рішенні відмовляється зараховувати до пільгового стажу відповідач – з 23.05.1987 по 10.12.1987, з 31.03.1989 по 29.04.1988, з 08.08.1988 по 13.05.1989, з 10.08.1991 по 30.09.1998, не обумовлює виникнення в позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, оскільки ці періоди охоплюють менше 10 років.

При цьому можливості зарахування до пільгового стажу військової служби з 30.05.1989 по 31.05.1991 відповідачем в оскаржуваному рішенні не надавалася оцінка.

Крім того, відповідачем взагалі не досліджувався зміст наданих ОСОБА_1 уточнюючих довідок, наказів про проведення атестації.

Фактично всі зазначені обставини свідчать про протиправність оскаржуваного рішення, та є підставою для його скасування.

Що стосується вимог позивача щодо зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу певний стаж роботи та призначити позивачу пенсію, вони задоволенню не підлягають через неможливість перебирання судом дискреційних повноважень органу ПФУ шляхом обчислення пільгового стажу позивача та самостійного вивчення документів, зміст яких не досліджувався відповідачем.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

З огляду на наведене, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним): визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 01.03.2019 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 та зобов`язати УПФУ в Попаснянському районі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2019 № 238 з врахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

При цьому суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як зазначалося вище, позивач досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся з заявою про призначення пенсії 21.02.2019, тому має право на призначення пенсії з 10.02.2019, а не з 21.02.2019, як заявлено позивачем у позові.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 12.06.2019 № 78 (арк. спр. 3).

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 01 березня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 лютого 2019 року № 238 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська