Ухвала суду № 83101379, 18.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

18 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2571/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, у якому позивач просить суд:

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі № 360/2571/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

15.07.2019 на адресу суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі. У вказаній заяві представник позивача просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №817/1381/18, яким зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію за період з 01 липня 2018 по 31 жовтня 2018 року без врахування положень п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року. № 365.

Заява мотивована тим, що судом було не в повному обсязі розглянуто позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату без врахування положень п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, а саме позивач просив у своєму позові : Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію за період з 01 липня 2018 по 31 жовтня 2018 року без врахування положень п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365.

Отже, без ухвалення додаткового судового рішення у справі, на думку сторони позивача, не можливо повністю усунути порушення законних прав та інтересів позивача, факт допущення яких встановлено судом за результатами розгляду справи. З підстав наведених у заяві, представник позивача просив її задовольнити повністю.

За приписами ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зважаючи на те, що розгляд адміністративної справи № 360/2571/19 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, здійснено у письмовому провадженні, то розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення також проводиться у письмовому проваджені.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі № 360/2571/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за віком за період з 01.07.2018 по 31.10.2018.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01.07.2018 по 31.10.2018.

Отже, питанням, що порушується у поданій заяві про ухвалення додаткового судового рішення є те, що рішенням суду від 11.07.2019 не вирішено позовну вимогу про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату без врахування положень п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Дана обставина, на думку сторін, спричинила неможливість фактичного виконання відповідачем рішення суду.

Відтак, на думку позивача, при прийнятті рішення суд хоча фактично і задовольнив його позовні вимоги, однак, не визначив належного способу виконання судового рішення, без врахування положень п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Вирішуючи питання про прийнятність поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, КАС України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання. Також, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.

За результатами розгляду позовної заяви, адміністративним судом серед іншого, Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01.07.2018 по 31.10.2018.

Поміж тим, в судовому рішенні надано оцінку положенням Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Зокрема, в рішенні суду зазначено, що посилання відповідача на те, що виплата заборгованості позивачу буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України з моменту його прийняття, при цьому керується підзаконним нормативно-правовим актом – постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365” є неприйнятними. Оскільки судом встановлено відсутність підстав для невиплати пенсії позивачу за період з 01.07.2018 по 31.10.2018, таким чином, вказана заборгованість пенсії позивачу повинна бути виплачена без відтермінування на невизначений час.

Так, суду слід зазначити, що ухвалення додаткового судового рішення є одним із способів усунення недоліків судового рішення.

Тобто, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Оскільки зазначені позивачем обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, були відсутні при прийнятті основного судового рішення, то підстави встановлені ч. 1 ст. 252 КАС України для ухвалення додаткового судового рішення у зв`язку із заявою представника позивача відсутні.

Враховуючи те, що рішенням суду вирішено усі заявлені позовні вимоги, вирішено питання судових витрат, вирішено питання про право та визначено належний та ефективний спосіб виконання судового рішення, який власне і просив позивач у позові, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового судового рішення у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення - необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/2571/19 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов