Рішення № 83101234, 17.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 р. Справа № 400/828/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо не проведення індексації грошових доходів ОСОБА_1 за період роботи з лютого 2008 року по травень 2011 року включно в сумі 5932,77 грн.;

- зобов`язати Южноукраїнську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по травень 2011 року включно в сумі 5932,77 грн.

Ухвалою від 12.04.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 17.05.2019 року суд замінив відповідача у справі з Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області її правноступником - Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідачем за період її роботи з 02.11.1993 року по 11.05.2016 року невірно нарахував індексацію грошових доходів населення. Так, місяцем, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації з дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація. Відповідачем при розрахунку індексації базовим місяцем для обчислення індексації враховувався лютий 2008 року, але у грудні 2008 року безпідставно змінено базовий місяць на лютий 2008 року. Крім того, у жовтні 2009 року позивачу збільшено надбавку за вислугу років та надбавку за високі досягнення, а нарахування індексації було зупинено. Позивач вважає, що зміна заробітної плати у жовтні 2009 року ніяк не може впливати на зміну базового періоду для обчислення індексації, так як в результаті такої зміни сума підвищення заробітної плати не перевищила суму нарахованої індексації. Таким чином, період підвищення не можна вважати базовим періодом. Внаслідок вищевказаного, відповідачем невірно було визначено величину приросту індексу споживчих цін, що вплинуло на невірний розрахунок розміру індексації грошових доходів, які підлягали виплаті позивачу.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити та зазначив, що період, в якому може бути застосована індексація, збігається із підвищенням доходу, тобто є базовим, а отже індексація у вказаному періоді не проводиться. Таким чином, зміна базового місяця для обрахунку доходу позивача є правомірною, у зв`язку з чим не проведення індексації за вказаний період відбулось у відповідності до норм чинного законодавства.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 з 02.11.1993 року працювала у Первомайській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області на різних посадах та відповідно до наказу голови комісії з реорганізації Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 100-О була звільнена у зв`язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Як зазначає позивач, за період служби з лютого 2008 року по травень 2011 року включно їй в повному обсязі не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошових доходів, про що свідчили щомісячно отримувані нею витяги з картки особового рахунку.

За проведеним позивачем розрахунком сума проіндексованих доходів за вищевказаний період (з 01.02.2008 року по 31.05.2011 року включно), яку належить виплатити їй, становить 5932,27 грн.

27.02.2014 року позивач звернулась до бухгалтерії ГУ Міндоходів у Миколаївській області з письмовим запитом щодо нарахування та виплати належних сум індексації доходів за вказаний період, але відповіді на вказаний запит на момент розгляду справи не отримала.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі - Закон України № 1282) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ст. 4 Закону України № 1282).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.06.2018 року у справі № 803/940/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до наказу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС від 03.03.2018 року № 15-ф «Про встановлення посадових окладів працівникам інспекції», працівникам податкової інспекції, в тому числі й позивачу було підвищено посадовий оклад у розмірі 1620,00грн., в зв`язку з чим з 01.02.2008 року збільшилась надбавка за високі досягнення у праці та склала 1181,25 грн., а також надбавка за вислугу років, яка склала 612,50 грн. Таким чином, збільшення заробітної плати позивача відбулося на суму 1018,57 грн.

Відповідачем при розрахунку індексації базовим місяцем для обчислення індексації враховувався лютий 2008 року. Але у грудні 2008 року відповідач змінив базовий місяць для нарахування індексації та з 01.12.2008 року припинив нарахування позивачу індексації. При цьому, постійні складові заробітної плати не змінювалися з 01.02.2008 по 30.09.2009 року, а саме оклад - 1620,00грн., доплата за ранг - 130,00грн., доплата за вислугу років - 612,50,00грн., надбавка за високі досягнення у праці - 1181,25 грн.

У жовтні 2009 року позивачу збільшено надбавку за вислугу років до 700,00 грн., та надбавку за високі досягнення - до 1225,00 грн. Загальне підвищення надбавок склало 131,25 грн. Відповідачем припинено нарахування індексації, чим порушено п. 5 Порядку № 1078. Зміна заробітної плати у жовтні 2009 року ніяк не може впливати на зміну базового періоду для обчислення індексації, так як в результаті такої зміни сума підвищення заробітної плати не перевищила суму нарахованої індексації. (Сума індексації на цей момент мала складати 171,93 грн., а сума підвищення - 131,25 грн.). Таким чином, період підвищення не можна вважати базовим періодом.

Базовим місяцем при обчислені індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної плати за рахунок зростання її постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів). Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексу нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. При порівнянні суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначені базового місяця береться заробітна плата в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.

Таким чином, згідно п. 5 Порядку № 1078 місяць, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації за дотримання таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.

У червні 2011 року відбулося чергове збільшення заробітної плати позивача за рахунок її постійних складових та змінено базовий період, з чим позивач погоджується. Але, за період з лютого 2008 року по травень 2011 року відповідачем індексацію грошових доходів позивача належним чином не проведено.

Отже, в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, позовна вимога про зобов`язання провести нарахування та виплату недонарахованої суми індексації заробітної плати саме в розмірі 5932,27 грн. до задоволення не підлягає, оскільки позивач не зверталась із заявою до відповідача про нарахування та виплату індексації заробітної плати саме в розмірі 5932,27 грн. та спору щодо розміру індексації між сторонами не виникло.

Крім того, суд не може взяти до уваги розрахунок суми індексації заробітної плати, складений особисто позивачем, оскільки у вказаному розрахунку позивач провела нарахування сум індексації заробітної плати з розрахунку повного робочого часу та не врахувала фактично відпрацьовані дні та дні, в які вона перебувала у відпустці чи на лікарняному, що вплинуло на розмір індексації, яка повинна виплачуватися пропорційно відпрацьованому часу (п. 4 Порядку № 1078).

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна. 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо не проведення індексації грошових доходів ОСОБА_1 за період роботи з лютого 2008 року по травень 2011 року включно.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна. 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по травень 2011 року включно.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.07.2019 року.

Суддя О.В. Малих