Рішення № 83101016, 11.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року Справа № 440/547/19

провадження № 2-іс/340/24/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Чек Сіті", вул. Ушакова,1а, м. Кропивницький

до відповідача Київської міської митниці ДФС, вул. Вацлава Гавела,8а, м. Київ,03124

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2018/00250 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2018/000071/1 від 08.10.2018 року.

Ухвалою суду від 28 березня 2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 15.04.2019 року відкладено проведення підготовчого судового засідання та призначено розгляд справи в режимі відеоконфенеренції для представника позивача по справі (а.с.124-125).

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що між ним та нерезидентом компанією "VELCAR ЕSTATE LP" (Едінбург, Шотландія) 08.05.2018р. було укладено контракт №UA-001 щодо придбання продуктів харчування, назва, опис, ціна за одиницю яких зазначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Строк дії контракту до 31.12.2019р.

На виконання умов контракту контрагентом було поставлено позивачеві каву розчинну сублімовану, загальною вагою 7500 (кг нетто) на суму 27825 дол. США., що становить 3,71 дол. США за кг (курс 28,320 грн.).

Вказаний товар позивачем подано відповідачеві до митного оформлення 04.10.2018р. на підставі митної декларації №UA100010/2018/150860, за першим методом визначення митної вартості, за ціною 3,71 дол США за 1 кг.

Відповідачем відмовлено позивачеві у митному оформлені товару за заявленою вартістю, про що прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2018/00250, а рішенням про коригування митної вартості товару №UA100000/2018/000071/1 від 0810.2018р. митну вартості товару скориговано до вартості 5 дол.США за кг на підставі ст. 59 Митного кодексу України за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Позивач вказує, що у зв`язку з коригуванням митної вартості ним було складено нову митну декларацію №UA100010/2018/151456 та сплачено митні платежі з урахуванням скоригованої митної вартості.

Не погоджуючись з коригуванням митної вартості позивач зазначає про його протиправність тому, що ним були подані всі необхідні документи, які давали змогу визначити митну вартість, а тому дії відповідача щодо коригування митної вартості позивач вважає протиправними, що і зумовило необхідність звернутись до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що під час здійснення митного оформлення товару який надійшов на адресу позивача, шляхом порівняння митної вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено, інформація щодо яких виявлена в митній декларації №UA10001/2018/150860 від 04.10.2018 р., встановлено що заявлена митна вартість товарів нижча, ніж вартість ідентичного товару, оформленого митним органом України в митному режимі "імпорт". Вказані обставини викликали сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості, що і зумовило прийняття оскаржуваних рішень (т.2,а.с.1-6).

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.05.2018 між компанією "VELCAR ESTATE LP" (продавцем) та ТОВ "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" (покупцем) укладено контракт № UA-001 за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, а також будь-які інші замовлені покупцем товари продовольчого, сировинного або промислового характеру, які зазначені в Інвойсах та є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що назва товару, опис, ціна за одиницю товару зазначаються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціни на товар установлюються у договорах США на умовах поставки (Інкотермс 2010), зазначених в Інвойсах на конкретну визначену поставку (т.1,а.с.196-204).

На виконання умов контракту ТОВ "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" через уповноважену особу декларанта подано до Київської митниці ДФС митну декларацію для оформлення товарів, які надійшли на адресу позивача (т.2,а.с.2).

Відповідно до митної декларації № UA100010/2018/150860 від 04.10.2018року був заявлений до оформлення товар кава натуральна розчинна, сублімована в упаковці масою нето понад 10 кг (П/Е мішки по 30 кг), не для роздрібної торгівлі масою7500 кг; торгівель марка S.L.N, країна виробництва IN, виробник S.L.N Coffee privat limited (т.2,а.с. 10).

За результатами перевірки митної декларації та документів доданих до неї, відповідачем, після проведення консультацій, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2018р. №UA100010/2018/00250 та рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2018/000071/1 від 08.10.2018р., яким митну вартості товару скориговано на підставі ст. 59 Митного кодексу України за ціною договору щодо ідентичних товарів (т.1,а.с.143-146).

Ціна товару з 27825 дол. США з розрахунку 3,71 дол. США за 1 кг (графа 27 рішення) збільшена до 37500 дол.США з розрахунку 5 дол.США за 1 кг (графа 30 рішення) (т.1,а.с.145).

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв`язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість. У результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості не містять, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: не подано транспортного документу на морське перевезення (коносаменту) до митного контролю та митного оформлення, що не дає можливості перевірити достовірність декларування складових митної вартості (графа 33 рішення про коригування митної вартості товару) (т.1,а.с.146).

У зв`язку з коригуванням митної вартості позивачем було складено нову митну декларацію №UA100010/2018/151456 та подано її до митного оформлення (т.1,а.с.147).

Незгода позивача із рішенням про коригування митної вартості зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.34-1 ч.1 ст.4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що одночасно з митною декларацією №UA100010/2018/150860 позивачем додатково подано документи, зокрема такі, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, прайс-лист продавця від 03.09.2018р., відповідно до якого вартість кави визначена на рівні 3,71 дол. США. Разом з тим, суд зазначає, що вартість визначена у вказаних прайс-листах зазначена на умовах постачання CFR Odessa на відміну від умов постачання CPT Kropivnitskiy, що відповідно впливає на вартість товару (т.1, а.с.154).

Крім того, як на підставу протиправності коригування митної вартості позивач посилається на факт ввезення на територію України ідентичного товару, який декларувався за ціною 3,71 дол. США і яка була визнана митними органами. Зокрема посилається на митні декларації №UA500200/2018/010171 від 09.11.2018р, №UA500200/2018/011522 від 07.12.2018р., №UA25250/2018/812074 від 10.11.2018р. (т.1, а.с.23-28).

Суд не погоджується з вказаними доводами позивача оскільки, як вбачається із змісту вказаних декларацій, показники: країна відправлення (графа 16), походження товару (графа 34), умови поставки (графа 20) не співпадають з показниками митної декларації №UA100010/2018/150860, яка подавалась позивачем для митного оформлення та відповідно не можуть слугувати беззаперечним доказом правильності визначення митної вартості.

Частинами 1 та 2 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч.12 ст.264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч. 1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст.55 МК України).

Згідно ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Судом встановлено, що позивачем та його контрагентом за контрактом визначено умови поставки товару - CPT Kropivnitskiy. Відповідно до правил інтерпретації обраного методу поставки, який перекладається як "фрахт/перевезення оплачено до", в обов`язки продавця входить поставка товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

В даному випадку, зважаючи на обрані позивачем та його контрагентом за контрактом умови поставки, продавець "VELCAR ЕSTATE LP", мав сплати вартість перевезення товару до м. Кропивницький, що відповідно мало вплинути на вартість товару.

Надані позивачем документи не мають розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом підтверджена, а подані позивачем під час митного оформлення рахунки фактури (інвойс) та прейскуранти (прайс-лист) виробника товару дозволяли митному органу встановити вартість товару.

Крім того, як вже встановлено судом рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2018/000071/1 від 08.10.2018р. здійснено на підставі ст. 59 Митного кодексу України за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Таким чином, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди товари зі схожими характеристиками були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З приводу посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано прайс-листи від продавця, задекларовані ціни на товар в яких не можуть вважатися дійсною вартістю товару у розумінні статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ), оскільки встановлені саме для одного підприємства, суд зазначає, що означене жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару позивачем за першим методом, з огляду на підтвердження позивачем заявленої митної вартості товару документами, передбаченими частиною другою статті 53 МК України. При цьому надані для митного оформлення прайс-листи взагалі не містять назви конкретного підприємства-покупця.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності у нього обґрунтованого сумніву у заниженні заявленої позивачем митної вартості при розмитненні товарів, а отже, і підстав коригування митної вартості товару за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №UA100000/2018/000071/1 від 08.10.2018р. є необґрунтованими, у зв`язку з чим не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені статтею 2 КАС України, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у цій частині, зазначає, що після отримання картки відмови, позивачем до митного оформлення товару подано відповідну митні декларацію, за якою товар випущено у вільний обіг. У зв`язку із чим, на думку відповідача, скасування спірної картки відмови не буде мати жодних юридичних наслідків, оскільки таке скасування не поновить право позивача на завершення митного оформлення товарів за митною декларацією, за якою надана відмова, оскільки товар випущений у вільний обіг за новою митною декларацією.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд приходить таких висновків.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої ст.264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA100010/2018/00250 вмотивована прийняттям митним органом спірного рішення №UA100000/2018/000071/1 про коригування митної вартості товарів, яке за результатами розгляду справи судом визнано протиправним та скасовано.

За таких обставин, зазначена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору, то суд приходить таких висновків.

Ухвалою від 11.02.2019 року позовні вимоги по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" до Полтавської митниці ДФС України, Київської міської митниці ДФС, Рівненської митниці ДФС, про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення роз`єднано шляхом виділення у самостійне провадження, зокрема, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2018/00250 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2018р. №UA100000/2018/000071/1.

Отже, оскільки в межах даної справи № 440/547/19 розглядалися позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" до Київської міської митниці ДФС, то суд вирішує питання про розподіл судових витрат в межах розглянутих позовних вимог.

При звернення до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС позивачем одночасно заявлено вимоги майнового та немайнового характеру.

Зокрема, вимоги про визнання протиправними та скасування рішення від 08.10.2018 року № UA100000/2018/00071/1 мають майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення є зміна майнового стану позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що різниця в митних податках, які підлягають сплаті по рішенню від 08.10.2018 року № UA100000/2018/00071/1 складає 3273996,35 грн.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративний позов майнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2018 № UA100000/2018/000071/1 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі:

- 4110,00 грн. за вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2018р. № UA100000/2018/000071/1, прийняте Київської міської митниці ДФС (різниця у митних податках в сумі 3 273 996,35 грн. *1,5 %).

При цьому згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено також вимогу немайнового характеру щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2018/00250, прийняте Київської міської митниці ДФС.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на вищевикладене, оскільки позовна заява, розглянута в межах справи № 440/547/19 містить вимогу немайнового характеру, то при зверненні з даним позовом до Київської міської митниці ДФС розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 1921 грн.

Таким чином при звернення до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС позивач мав сплатити судовий збір в загальному розмірі 6031 грн.

Враховуючи висновки суду щодо задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6031,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100010/2018/00250 від 08.10.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС №UA100000/2018/000071/1 від 08.10.2018 року.

Стягнути на користь ТОВ "Стандарт Чек Сіті" (код 41985532) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6031,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко