Рішення № 83100998, 04.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/5399/18

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача Величка О.В .,

представників відповідача Синицької Н.В., Весельської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

19.11.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (далі - ТОВ "ЯнЕір"), у якому просить визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Житомирській області №976 від 21.05.2018 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ЯнЕір" ЛТД".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що уповноваженими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства з питань митної справи позивача і вказана перевірка проведена на підставі наказу від 21.05.2018 №976, який позивач вважає протиправним та таким, що має бути скасованим. Позивач зазначає, що у наведеному наказі не вказано конкретних фактичних підстав для проведення перевірки, що вказує на його протиправність. На переконання позивача, той предмет перевірки, який був зафіксований у спірному наказі - не міг бути перевірений в порядку проведення невиїзної документальної перевірки, а виключно в порядку проведення виїзної документальної перевірки.

Ухвалою суду від 22.11.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 19.12.2018 на 10:00.

12.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду (а.с. 36). Крім того, представником відповідача також подано відзив на адміністративний позов від 11.12.2018 №1754/06-30-10-03 (а.с. 60-61). У якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що посилання позивача на те, що в оскаржуваному наказі на проведення перевірки відсутні підстави для її проведення є хибними, оскільки у тексті наказу чітко вказано, що підставами для перевірки слугувала відповідність фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та зазначено посилання на норми Митного кодексу України.

19.12.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 79-83) та заперечення проти клопотання про залишення позову без розгляду (а.с. 84-86).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 19.12.2018, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів та відклав розгляд справи у підготовчому засіданні до 30.01.2019 до 10:00 у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 19.12.2018 (а.с. 87).

30.01.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про доповнення підстав позову №1873/19 (а.с. 94-95).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 30.01.2019, постановленими у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, прийняв до розгляду заяву представника позивача про доповнення підстав позову та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 06.03.2019 до 10:00 у зв`язку з поданням заяви про доповнення позовних вимог, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 30.01.2019 (а.с. 96-97).

Ухвалою суду від 30.01.2019 у задоволенні заяви представника відповідача - Головного управління ДФС у Житомирській області про залишення позову без розгляду - відмовлено (а.с. 99-101).

06.03.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №4762/19 (а.с. 111-112).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 06.03.2019, постановленими у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 04.04.2019 до 14:00 у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про оголошення перерви, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 06.03.2019 (а.с. 138).

Відповідно до довідки у справі справа, призначена на 04.04.2019 на 14:00 у судовому засіданні не розглядалась у зв`язку з неприбуттям сторін. Наступне підготовче засідання призначене на 07.05.2019 на 10:00 (а.с. 144).

Згідно з листом від 25.04.2019 у зв`язку з перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці в період з 26.04.2019 до 10.05.2019 судове засідання у справі №240/5399/18, призначене на 07.05.2019 на 10:00 відкладене на 06.06.2019 на 14:00 (а.с. 148).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 06.06.2019, постановленими у порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 04.07.2019 на 14:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 06.06.2019 (а.с. 156).

У судовому засіданні 04.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, що зазначені у позовній заяві, заяві про доповнення підстав позову (а.с. 94-95), відповіді на відзив (а.с. 79-83) та додаткових поясненнях (а.с. 160-161).

У судовому засіданні 04.07.2019 представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 60-61), запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 111-112).

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з 30.05.2018 до 19.06.2018 уповноваженими особами відповідача на підставі наказу від 21.05.2018 №976 (а.с. 17) було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ТОВ "ЯнЕір" щодо відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016.

22.05.2018 направлено ТОВ "ЯнЕір" письмове повідомлення про перевірку від 22.05.2018 №434/6/06-30-14-09 (а.с. 18).

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2018 №729/06-30-14-09/38267160 (а.с. 19-32).

Згідно з висновками акту документальної перевірки ТОВ "ЯнЕір" порушено ч.1 ст.160, п.1 ч.1 ст.284, ч.12 ст.286, п.2, ч.1 ст.289, п.2, п.3 ч.1 ст.292, п.3 ч.3 ст.293, п.2 ч.5 ст.297 Митного кодексу України, п.п.190.1 ст.190, п.п.206.2.3 п.206.2, п.206.12 п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016 на суму 16090848,00 грн (а.с. 32).

У ході проведеної перевірки встановлено, що у порушення частини 1 статті 160, пункту 1 частини 1 статті 284, частини 12 статті 286, частини 1 статті 289, пункту 2, пункту З частини 1 статті 292, пункту 3 частини 3 статті 293, пункту 2 частини 5 статті 297 МК України, пункту 206.12, пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України ТОВ "ЯнЕір" не виконало у встановлений строк до 15.02.2017, на який надавався митницею дозвіл на здійснення операцій з переробки (ремонту) літака цивільної авіації Аіrbus 320-231, реєстраційний номер ЕХ-32002 , заводський (серійний) номер 0386, заходів щодо завершення митного режиму переробки та не сплатило до бюджету митні платежі, на які було надано умовне повне звільнення від сплати при поміщенні у митний режим переробки за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016.

Перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДФС у Житомирській області №976 від 21.05.2018 (а.с. 17).

Позивач, вважає, що наказ від 21.05.2018 №976, на підставі якого було проведено вказану перевірку є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірному наказу на відповідність останнього вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає про таке.

Частиною 3 статті 345 Митного кодексу України (далі - МК України), встановлено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Частиною 1 статті 351 МК України, визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України підприємств.

Відповідно до ч.2 ст.351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затвердженими наказом ДФС від 12.12.2016 №856, зокрема підпунктом 2.4.1 зазначеного встановлено, що рішення про проведення документальної перевірки відповідно до частини першої статті 346, частини третьої статті 351 МК України оформлюється наказом:

1) ДФС - для проведення документальних перевірок платників податків посадовими особами відповідного структурного підрозділу ДФС із залученням (або без залучення) посадових осіб територіальних органів ДФС (у тому числі митниць ДФС), ОВПП, експертів СЛЕД ДФС;

2) ГУ ДФС в областях, м. Києві - для проведення документальних перевірок платників податків із залученням посадових осіб відповідного територіального органу ДФС, інших територіальних органів ДФС (у тому числі митниць ДФС), експертів СЛЕД ДФС, посадових осіб відповідного структурного підрозділу ДФС;

3) ОВПП - для проведення документальних перевірок платників податків із залученням посадових осіб ОВПП (його відокремлених підрозділів), посадових осіб інших територіальних органів ДФС (у тому числі митниць ДФС), експертів СЛЕД ДФС, посадових осіб відповідного структурного підрозділу ДФС.

У свою чергу, підпункт 2.4.2 пункту 2.4 наказу ДФС №856 встановлює, що у наказі про проведення документальної перевірки зазначається: номер, дата наказу, найменування органу ДФС, який буде здійснювати (очолювати) перевірку, основні реквізити та місцезнаходження платника податків, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дати початку та закінчення перевірки, період, за який проводитиметься перевірка тощо.

Під поняттям підстави проведення перевірки мається на увазі обставини, за настання яких відповідач має право на таке проведення перевірки.

Стосовно доводів представника позивача про відсутність в оскаржуваному наказі підстав для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному наказі ГУ ДФС у Житомирській області №976 від 21.05.2018 міститься посилання на підстави проведення перевірки, а саме: пункт 2, пункт 4 частини 3 статті 345, пункт 1 частини 2 статті 351 МК України, окрім того, зазначено, що документальна невиїзна перевірка проводитиметься щодо відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України заявленій меті такого переміщення, обґрунтованості та законності (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016.

Таким чином, оскаржуваний наказ ГУ ДФС у Житомирській області містить усі реквізити відповідно до встановленої форми, а також розкриває підстави та предмет проведення перевірки, які зі змісту такого наказу можливо чітко ідентифікувати.

Щодо доводів представника позивача про відсутність у спірному наказі фактів які б конкретно вказували на наявність підстав проведення перевірки, передбаченої п.1 ч.2 ст.351 МК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.334 МК України, з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

ГУ ДФС у Житомирській області 31.08.2017 направило на адресу ТОВ «ЯнЕір» лист-запит №3925/6/06-30-14-09-12 з проханням надати копії документів та інформацію, що стосується дотримання умов митного режиму переробки за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016 (а.с. 115).

Так, у листі зазначено, що в ході проведенні аналізу митних оформлень встановлено, що ТОВ «ЯнЕір» за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016 з метою ремонту було ввезено на митну територію України та поміщено у митний режим переробки на митній території України «Літак цивільної авіації Аіrbus А320-231 реєстраційний номер ЕХ -32002, заводський серійний номер 0386 ». Строк переробки з врахуванням продовження встановлений до 15.02.2017. Однак, після закінчення строку переробки «Літак цивільної авіації Аіrbus А320-231, реєстраційний номер ЕХ-32002 , заводський серійний номер 0386» за межі митної території України не вивезено.

Зазначений лист отримано позивачем 06.09.2017, про що свідчить корінець повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.09.2017 (а.с. 116).

Окрім того, у ході проведення перевірки, на адресу позивача 31.05.2018 направлено повторний запит ГУ ДФС у Житомирській області №4819/6/06-30-14-09 з проханням надати копії документів та інформацію, що стосується дотримання умов митного режиму переробки за МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016 (а.с. 117).

З урахуванням викладених обставин, видачі спірного наказу передував запит ГУ ДФС у Житомирській області від 31.08.2017 №3925/6/06-30-14-09-12, в якому висвітлено, що в ході проведення аналізу митних оформлень встановлено обставини щодо недотримання позивачем умов митного режиму переробки по МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016 (а.с. 62).

Крім того, 29.03.2017 у відношенні посадової особи ТОВ «ЯнЕір» - директора ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №0173/401000/17 за ст.480 МК України (а.с. 63-64).

Так, протоколом про порушення митних правил встановлено, що ТОВ «ЯнЕір» ЛТД порушено строк переробки товарів на митній території, в частині невивезення за межі митної території України продуктів переробки, а саме товару по МД №401090002/2016/003036 від 16.02.2016.

Постановою Вінницької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0173/401000/17 від 12.05.2017 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.480 МК України.

Відповідно до ст.147 МК України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Згідно з ч.1 ст.148 МК України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Частиною першою статті 151 МК України встановлено, що строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 293 МК України у разі недотримання положень Митного кодексу України щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, на особу, відповідальну за дотримання митного режиму, покладається обов`язок із сплати митних платежів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято наказ від 21.05.2018 №976 про проведення перевірки ТОВ «ЯнЕір» щодо відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів за митною декларацією №101090002/2016/003036.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого наказу, а тому у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" необхідно відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати понесені позивачем відповідно до положень ст.139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (вул. Авіаторів, 9, м. Житомир, 10007. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38267160) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 18 липня 2019 року.

Головуюча суддя О.В. Єфіменко