Ухвала суду № 83100766, 18.07.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1012/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Ужгородського управління Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Ужгородського управління Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2 , якою просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 травня 2019 року № 0005591305, № 0005581305, № 0005581305 та податкову вимогу від 03 липня 2019 року № 152776-55.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), виходячи з наступного.

Згідно до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Разом з тим, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове – повідомлення рішення 06 травня 2019 року № 0005591305 та податкове – повідомлення рішення № 0005581305, яке зазначає двічі.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач до позовної заяви додає податкові повідомлення-рішення № 0005591305, № 0005581305, № 0005571305, які винесені на підставі акту перевірки № 291/07-16-13-05/2765002301 від 05 квітня 2019 року.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, зазначивши, які саме податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження.

Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано документів про сплату ним судового збору.

В той же час, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судових витрат на підставі ст. 133 Закону України Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Прийняття рішення щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду.

Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

У зв`язку з вищенаведеним, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.

Зі змісту позовних вимог та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме: позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- податкову вимогу № 152776-55 від 03 липня 2019 року на суму 900062,41 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0005591305, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 60918,86 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0005581305, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170, 00 грн.

Як вже зазначалося вище, вказане податкове – повідомлення рішення № 0005581305 зазначено двічі у прохальній частині позовної заяви. Однак, до позовної заяви позивачем додано податкове повідомлення-рішення № 0005571305, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 731026,35 грн. грн. та на яке позивач посилається у позовній заяві.

Таким чином, позивачу необхідно сплати судовий збір з урахуванням уточненого змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, враховуючи заявлені позивачем майнові вимоги та у разі уточнення змісту позовних вимог із зазначенням податкового повідомлення-рішення № 0005571305, позивачу необхідно сплати судовий збір з розрахунку ціни позову - 1692177,62 грн.

Отже, за подання до адміністративного суду даного позову розмір судового збору становить 9605,00 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно подати до суду доказ про сплату судового збору в зазначеному розмірі.

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони (позивач, відповідач) та треті особи.

Відповідно ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Позивачем в якості третьої особи визначено ОСОБА_2 , однак не визначено статус третьої особи. Таким чином, позивачу слід вказати на стороні позивача чи відповідача вступає у справу учасник справи зазначений, як третя особа та чи заявляє він самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

- уточнити позовні вимоги, зазначивши, які саме податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження:

- у разі уточнення змісту позовних вимог (оскарження податкового повідомлення-рішення № 0005571305) оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 9605,00 грн.;

- надати позовну заяву, із зазначенням в ній на стороні позивача чи відповідача вступає учасник справи зазначений, як третя особа та чи заявляє він самостійні вимоги на предмет спору та копію такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Ужгородського управління Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - залишити без руху.

3.Надати позивачеві строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4.Копію ухвали надіслати позивачеві.

5.Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

6. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Луцович