Ухвала суду № 83100640, 17.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

17 липня 2019 р. Справа № 120/2239/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Міністерства оборони України

про: визнання незаконним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частинами 1, 3 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

В силу частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Звертаючись до суду з даним позовом у липні 2019 року, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ першого заступника Міністра оборони України від 03.08.2017 №98, яким підполковника ОСОБА_2 призначено на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця. Разом з тим, у позовній заяві позивач клопоче про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та вказує, що про наявність наказу йому стало відомо 26.02.2019 після подання його ОСОБА_2 в якості додатку до апеляційної скарги в її обґрунтування, при ознайомленні з матеріалами справи.

До суду позовна заяву подано у липні 2019 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України", Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зважаючи на ту обставину, що позивач, заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, вказує, що про порушення своїх прав дізнався 26.02.2019, проте не обґрунтовує належними доказами та поясненнями поважність причин пропуску строку звернення до суду встановленого ч.5 статті 122 КАС України, суд вважає за необхідне надати позивачу час для подання та обґрунтування належними доказами клопотання про поновлення строку звернення до суду та вказати поважність підстав для його поновлення.

В силу вимог п.5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Так, у даній справі позивач оскаржує наказ першого заступника Міністра оборони України від 03.08.2017 №98, яким підполковника ОСОБА_2 призначено на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця. Разом з тим, вказує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №802/1107/17-а відновлено його права та поновлено ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці Південно територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Проте, позивач у позовній заяві, заявляючи вимогу про скасування наказу першого заступника Міністра оборони України від 03.08.2017 №98, яким підполковника ОСОБА_2 призначено на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця, не вказує та не надає відомостей щодо виконання рішення ВОАС від 19.03.2018 у справі №802/1107/17-а.

Таким чином, позивачеві слід вказати та обґрунтувати яким чином обраний ним спосіб захисту захистить чи відновить право у разі визнання його судом порушеним та надати обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 грн.

При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено 1 основну вимогу немайнового характеру, відтак, за подання даного адміністративного позову позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Серед іншого, суд враховує позицію позивача викладену у позовній заяві, згідно якої останній, посилаючись на п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" вказує, що звільнений від сплати судового збору.

Разом з тим, варто наголосити, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, зокрема, відповідно п.1 ч.1 вказаної статті від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, суд зауважує, що предметом даного позову є скасування наказу про призначення на посаду ОСОБА_2 , а положеннями статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:

- подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме в сумі 768,40 грн. за наступними реквізитами: одержувач: УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- подання та обґрунтування належними доказами клопотання про поновлення строку звернення до суду;

- обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович