Вирок № 83100114, 18.07.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/167/19

Провадження № 1-кп/362/210/19

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

18.07.2019 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарi - Лущик Т.М.,

за участю прокурорів - Панченка О.І., Лисюк Л.О

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Осадчого А.М.,

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілих та

цивільного позивача ПП «Автомагістраль» - адвоката Петренка Є.І.

представника потерпілої - адвоката Сиротенка О.В.,

цивільного позивача - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області кримінальне провадження № 120 181 100 000 004 27 від 09.07.2018 року за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого начальником будівельної дільниці ТОВ Науково-виробнича фірма «Реле», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2018 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у хворобливому стані (маючи захворювання «Гіпертонічна хвороба ІІ стадія 3-го ступеню ризик 3-й (високий); СН 1 ст. Цукровий діабет ІІ тип, середнього ступеня важкості в стадії субкомпенсації», що відповідно до Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затвердженого наказом МОЗ України № 299 від 24.12.1999 року, є протипоказаними для водіння транспортними засобами категорії «В»), чим порушив вимоги пункту 2.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року (далі Правила дорожнього руху), відповідно до якого «водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу», керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel Vectra 2.2», номерний знак НОМЕР_1 по 38-му кілометрі + 900 метрів автомобільної дороги Київ - Одеса в напрямку міста Одеси (поблизу села Хлепча Васильківського району Київської області), в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», проявив злочинну недбалість, не був уважним, не вірно зреагував на зміну дорожньої обстановки (звуження дороги у зв`язку із ремонтними роботами), в порушення вимог пункту 2.3 д) Правил дорожнього руху, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що це буде безпечно та не створить перешкод або загрози іншим учасникам дорожнього руху», не переконавшись в безпечності своїх дій, ігноруючи дорожні знаки 4.7 «Об`їзд перешкоди з правого боку» та 1.37 «Дорожні роботи» виїхав на належним чином огороджену ділянку дороги де проводилися дорожні роботи та здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ..

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинули, а потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 206 від 06.09.2018 року, смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з численними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, рану на лобі, численними саднами на тілі. Між даною травмою та смертю існує прямий причинний зв`язок. Вказана черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії тупих твердих предметів, можливо в строк та за обставин вказаної ДТП.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 204 від 12.09.2018 року, смерть ОСОБА_8 настала від закритої внутрішньочерепної травми з численними саднами обличчя, синцем в лівої навколоочної ділянки забитою раною нижньої губи, крововиливом в м`які тканини голови, крововиливами під тверду та м`які оболонки головного мозку, вогнищем забою тканини мозку на зовнішній поверхні правої тім`яної долі та вторинними крововиливами в стовбур головного мозку, що підтверджується даними судово-гістологічної експертизи. Вказана внутрішньочерепна травма кваліфікується як тяжке тілесне пошкодження, що привело до смерті потерпілого та виникла внаслідок неодноразових травмуючих дій в ділянку обличчя ОСОБА_8 тупих предметів незадовго до поступлення останнього в стаціонар. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 також виявлені:

- численні садна верхніх, нижніх кінцівок та тулуба; синець лівої підщелепної ділянки; кровили ви в м`які тканини в ділянках пошкоджень, крововиливи під плевру легень та в заочеревну клітковину - відносно живих осіб які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, відношення до безпосередньої причини смерті не мають, та виникли внаслідок неодноразових травмуючих дій в вказані ділянки тіла ОСОБА_8 тупих предметів незадовго до поступлення останнього в стаціонар;

- відкритий перелом обох кісток лівої гомілки - відносно живих осіб яких кваліфікується як тяжке тілесне пошкодження за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, відношення до безпосередньої причини смерті не має, та виник внаслідок травмуючої дії в задню поверхню лівої гомілки ОСОБА_8 тупого предмета незадовго до поступлення останнього в стаціонар.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 223 від 09.10.2018 року, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден та ран на обличчі, перелому правої ключиці, переломів кісток тазу, розривів тонкої та брижі товстої кишок, розриву сечового міхура. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин вказаної ДТП. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 275 від 01.11.2018 року, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правої гомілки, рани волосяної частини голови ліворуч, саден на обличчі. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин вказаної ДТП. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки переломи кісток правої гомілки викликали тривалий розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 повідомив суду про визнання своєї винності у вчиненому та показав суду наступне.

09 липня 2018 року, приблизно о 09:00 годині він на автомобілі «Opel Vectra 2.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав з м. Київ (Одеська площа) в напрямку м. Одеси до своєї дачі, що розташована в с. Солтанівка Васильківського району Київської області, рухаючись по автодорозі Київ-Одеса зі швидкістю близько 80 км на годину, було спекотно, він відкрив вікно, проїхавши поворот в напрямку смт. Калинівка, він побачив перешкоду, а саме у виді транспорту на його полосі руху, (проте, що на цій ділянці дороги ведуться дорожні роботи, йому було відомо так, як він часто відвідує свій садовий будинок), після чого подививсь в праве дзеркало, для того щоб переконатись у відсутності перешкод в правій смузі руху та розпочав маневр перестроювання, раптово в нього запаморочилось в голові після чого він втратив свідомість, що відбувалося далі він не пам`ятає. Коли він отямився, то побачив, що розбите лобове скло, автомобіль був зупинений, але з ввімкненим двигуном. Він вийшов з автомобіля та побачив, що сталося, після чого, сів до свого автомобіля, вимкнув двигун та через деякий час зателефонував своєму сину ОСОБА_9 . Потім приїхали працівники поліції та швидка, у нього був підвищений тиск 220 на 120, швидка його забрала до Васильківської ЦРЛ, впевнений що у нього був інсульт, проте МРТ йому не робили. До дорожньо-транспортної пригоди він почував себе добре, на самопочуття він не скаржився. Його водійський стаж становить більше 25 років, за весь цей час з його вини не було жодного ДТП.

Також зазначив, що у скоєному щиро розкаюється, просив вибачення у потерпілих; цивільні позови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнав частково не погоджуючись з розміром моральної шкоди; цивільний позов ПП «Автомагістраль» не визнав.

Разом з цим, винність ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням повністю підтверджується наступними доказами, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 показала суду, що ОСОБА_7 був її чоловіком.

09 липня 2018 року, близько 06-00 год., її чоловік ОСОБА_7 поїхав на роботу ПП «Автомагістраль» де працював більше восьми років на керівних посадах. Близько 10-30 год. вона зателефонувала своєму чоловікові, проте він не відповів на телефонний дзвінок, що дуже її занепокоїло, оскільки він завжди брав слухавку, потім о 11-00 год., вона зателефонувала сестрі чоловіка ОСОБА_10 , яка повідомила її про загибель ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди, звідки їй про це стало відомо вона не знає. Під час дачі пояснень потерпіла ОСОБА_2 , наполягала на суворій мірі покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не менше десяти років позбавлення волі та задоволенні заявленого цивільного позову, оскільки вона залишилась без коханого чоловіка та батька їх спільних дітей, сім`я втратила єдиного годувальника, на її утриманні залишилося двоє малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 , їй особисто не телефонував з пропозицією надати матеріальну допомогу не звертався в усній формі, на її адресу було направлено лише лист, в якому він вибачався та пропозицією про відшкодування збитків у розмірі 50000 гривень, що вона вважає знущанням з його боку. Заявлений цивільний позов на суму 5 264 172 (п`ять мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі сто сімдесят гривні нуль копійок) - вартість матеріального забезпечення малолітніх дітей та 1500 000 9 (один мільйон п`ятсот тисяч гривень нуль копійок) завданої моральної шкоди підтримала в повному обсязі.

Допитаний під час розгляду справи в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що того дня, перед виїздом на об`єкт, їм було проведено інструктаж з техніки безпеки, видані всі необхідні знаки та жилети. Прибувши на об`єкт близько 08-40 год., він почав розставляти знаки, місце де перебували робітники належним чином було огороджено, далі він виліз на причіп за наступним знаком, а коли спустився назад на землю - стався наїзд, цей момент він не пам`ятає, далі швидкою його було доставлено до Васильківської ЦРЛ, де він проходив лікування, лікування здійснювалось за рахунок підприємства в якому на момент аварії він працював, а саме ПП «Автомагістраль». Сім`я ОСОБА_1 , пропонувала батькам потерпілого допомогу, проте вони відмовились.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні показав суду, загиблий ОСОБА_3 , був його сином, та 9 липня 2018 року, близько 12-40 хв., його дружині зателефонували з Васильківської ЦРЛ, та повідомили, що їх син перебуває в реанімаційному відділенні лікарні в непритомному стані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Син пробув в лікарні три дні, не прийшовши до свідомості помер.

Також, повідомив, що адвокат Верхацького В.І., пропонував дружині компенсацію, а вони взамін мали написати розписку, що претензій до обвинуваченого не мають на що вони відмовили.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 повідомив суду, що 9 липня 2018 року, близько 08-30 год., вони (бригада в кількості близько 10-ти осіб) прибули на об`єкт, а саме на 40 км. траси Київ-Одеса, всі були одягнуті в яскраві розпізнавальні жилети, початок роботи полягав в тому, щоб спочатку встановити обмежувальні знаки та огородити відповідними знаками ділянку дороги на якій будуть проводитись дорожні роботи. Безпосередньо він допомагав розвантажувати знаки з причепу технічного транспорту, далі останню фішку, його попросили встановити у вказаному місці, він зробив крок, далі нічого не пам`ятає, до тями він прийшов, як йому здалося хвилин за 20, відчував нестерпний біль, не міг поворухнутись, було багато людей, після чого його забрала швидка до лікарні та вже там повідомили, що він травмований внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заявлений цивільний позов на суму 200 000 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди підтримує в повному обсязі, так як вважає, що внаслідок дій обвинуваченого він зазнав занадто багато моральних страждань. Крім того, стан його здоров`я на даний час не є задовільним, він проходить реабілітацію, на даний час працювати за станом здоров`я позбавлений можливості. Матеріальні збитки пов`язані з витратами на лікування відшкодовувалися ПП «Автомагітраль», ОСОБА_1 , особисто з пропозицією відшкодувати спричинену йому шкоду не звертався, від дружини обвинуваченого він отримав 5000 гривень, які були необхідні для придбання ліків, його адвокат телефонував та пропонував 25 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, на що потерпілий ОСОБА_4 , відмовився, так як вважає цю суму занадто малою. При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченого, вважає що це має бути позбавлення волі не менше ніж на п`ять років.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав суду, що більше чотирьох років він працює в ПП «Автомагастраль», того ранку 9 липня 2018 року близько 06-30 год., вони виїхали на об`єкт, а саме 38 км. автодороги Київ-Одеса, для проведення ремонтних робіт даного автошляху. За декілька днів до цього, на місці проведення ремонтних робіт були встановлені знаки обмеження швидкості руху 70 км/год та 90 км/год., чи був встановлений знак 50 км/год він не пам`ятає. Після проведеного інструктажу з техніки безпеки, почали встановлювати обмежувальні знаки, огородження місця проведення ремонтних доріг (розміщеня камаза і мерседеса з причіпом не зрозуміла), він стояв з боку причіпу обличчям в напрямку м. Одеса, хлопці: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (прізвищ він не знає) перебували на території огородженій захисними знаками, він почув сильний удар та коли повернувся то побачив, що перший лежав на асфальті Влад, потім ОСОБА_15 , під «ОСОБА_39» ОСОБА_16 , а попереду «ОСОБА_39» ОСОБА_17, з автомобіля який зупинився внаслідок наїзду на перешкоди у виді знаків та мішків з піском, в зеленій зоні вийшов чоловік років 60-ти, схватившись за голову промовив: «Що я накоїв», та потім сів за кермо свого автомобіля, чи перебував в останній у хворобливому стані він не помітив, ОСОБА_1 , допомоги постраждалим надавати не намагався. До моменту удару, звуків різкого гальмування він не чув. Свідок ОСОБА_13 , підійшов до водія автомобіля «Камаз» та сказав щоб той викликав швидку, потім приїхала поліція та швидка, яка забрала тіло загиблого на місці ОСОБА_18 та травмованих: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_19 показав суду, що 7 липня 2018, ОСОБА_20 повідомив його проте, що 9 липня 2018 року на ділянці траси Київ-Одеса, 38 км., розпочнуться роботи по «збросу» переналаштування руху транспорту з однієї полоси напрямку руху в іншу, для проведення дорожньо-ремонтних робіт, для цього він мав підготувати всі необхідні знаки. В ПП «Автомагістраль» він працює вісім років, 9 липня 2018 року близько 06-30 год., вони приїхали на об`єкт, та його висадили за 600 метрів від місця де відбулась дорожньо-транспортна пригода, для виконання наказу ОСОБА_21 , а саме демонтаж раніше пошкоджених знаків, тобто моменту самої аварії він не бачив. В період з 07.07.20018 рік-по 09.07.2018 рік на даній ділянці дороги були встановлені відповідні попереджувальні знаки про ремонтні роботи, а також знаки з лівого та правого боків траси про обмеження швидкості руху 90 км/год. та 70 км/год. Близько 09-00 год. він почув звуки удару, коли вже наближався до місця де сталась ДТП, побачив швидку, яка в цей час забирала останнього травмованого, та на запитання лікаря швидкої чи потребує хтось медичної допомоги, водій автомобіля «Опеля» відмовився. На дорозі були розкидані потрощені дорожні знаки, чи були вони до моменту дорожньо-транспортної пригоди встановлені належним чином, йому невідомо, проте показав, що ОСОБА_20 був дуже відповідальною особою, техніка безпеки, в тому числі встановлення знаків, були для нього принципово важливим. Під автомобілем «Опель» також були потрощені дорожні знаки, які на його думку і були причиною зупинки автомобіля.

Допитаний під час розгляду справи в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав суду, що він працює водієм в ПП «Автомагістраль» близько 8 років. ОСОБА_23 ОСОБА_20 , також на даному підприємстві працював більше восьми років, спочатку на посаді майстра, на момент ДТП вже був на посаді начальника дільниці. За два дні до подій, що мали місце 09.07.2018 року, їхня бригада розпочала підготовчі дії до перекриття частини траси Київ-Одеса, а саме на ділянці дороги приблизно 40 км., необхідно було перекрити рух з Одеси в напрямку Києва, тобто змістити рух в обидві сторони на одну полосу в напрямку Києва. Приблизно о 07-00 год., вони прибули до зазначеного об`єкта, та працівники почали встановлювати обмежувальні знаки згідно методики та схеми затвердженої дорожньою службою, ліва полоса руху була перекрита повністю, автомобіль марки «Мерседес», яким керував свідок ОСОБА_22 , був з причепом на якому були мішки з піском для закріплення обмежувальних знаків, вже перебував на момент аварії в зоні обмеження, ОСОБА_24 , в цей час проводив інструктаж з подальшої роботи всі були повернуті в напрямку м.Одесса, в цей час близько 09-00 год., він почув звук удару далі нічого не пам`ятає, відбувалося все дуже швидко, він навіть не встиг побачити колір автомобіля, отямився він під автомобілем, поруч з ним в крові лежав ОСОБА_25 . Далі вони почали вилазити з-під автомобіля, знаки були розкидані та їм повідомили, що відбулась аварія, ОСОБА_26 ймовірно загинув, інші робітники----- в тяжкому стані. Потім приїхала швидка та забрала травмованих до лікарні, він був в шоковому стані, проте від госпіталізації відмовився.

Свідок ОСОБА_27 , допитаний в судовому засіданні показав суду, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 9 липня 2018 року, він працював водієм автомобіля марки «Камаз» ПП «Автомагістраль», саме в той день до його обов`язків входило перевезення дорожніх знаків, прибувши на об`єкт, працівники ПП «Автомагістраль» розпочали розвантажувати та встановлювати дорожні знаки. В момент аварії він стояв біля причепу автомобіля марки «Мерседес», працівники перебували з іншої сторони даного автомобіля, близько 09-00 год., він почув сильний звук удару, було багато пилу, та коли він обійшов автомобіль з іншого боку, то побачив спочатку тіло ОСОБА_28 , та інших травмованих людей які лежали на асфальті, він викликав швидку та почав надавати травмованим допомогу. З автомобіля марки «Опель», вийшов чоловік та схопивсь за голову, далі він його не бачив. Самого моменту аварії він також не бачив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 показав суду, що станом на 9 липня 2018 року, він працював в ПП «Автомагістраль» на посаді водія автомобіля марки «Газель». 9 липня 2018 року близько 08-30 год. він приїхав на 39 км автомобільної траси Київ-Одеса, до його обов`язків того дня входило привезти на об`єкт дорожні знаки, мішки з піском та необхідні інструменти. Коли він приїхав на місце, працівники вже працювали, він зупинився приблизно за 100 метрів від місця де проводились роботи по перекриттю траси, з його автомобіля на причіп автомобіля марки «Мерседес» перевантажили знаки та мішки з піском, після чого «Мерседес» заїхав на ліву полосу руху в напрямку м. Одеса, яка була вже огороджена знаками, а він залишився в своєму автомобілі. Робітники в момент аварії були біля причіпу автомобіля «Мерседес», самого моменту аварії він не бачив, почув глухі удари та коли підняв голову то побачив, що ймовірну попереду відбулась дорожньо-транспортна пригода, після чого під`їхав на місце аварії та зупинився біля причіпу в зоні огородження. Коли він вийшов з свого авто то побачив на дорозі лежачих в крові ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , водій автомобіля «Камаз» викликав швидку, а він намагався надавати постраждалим необхідну допомогу, коли приїхали працівники поліції, він взяв в них медичний жгут та перев`язав ногу ОСОБА_30 , так як в останнього була сильна кровотеча. Автомобіль «Опель» стояв паралельно до намазу, дорожні знаки були розтрощені, водій даного авто по приїзду швидких за медичною допомогою не звертався, і лише коли після того як з місця події забрали травмованих, приїхала ще одна карета швидкої допомоги, то в її кабіні він бачив водія автомобіля «Опель».

Свідок ОСОБА_31 допитана в судовому засіданні в якості свідка показала суду, що вона працює фельдшером Васильківської ЦРЛ, того дня вона була на чергуванні, було літо, ранок, точної дати та часу вона не пам`ятає, диспетчер повідомив їм про виклик, а саме надання невідкладної медичної допомоги на автодорозі Київ-Одеса людям, які постраждали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Коли вони прибули на місце, там вже була одна карета швидкої допомоги, які повідомили їм про необхідність надання невідкладної медичної допомоги одному з важко травмованих, після чого вони на носилках доправили останнього в карету швидкої, надаючи допомогу доправили його до приймального відділення Васильківської ЦРЛ. Далі їм знову надійшло повідомлення про виклик на місце цього ж ДТП, для надання допомоги одному з водіїв. Коли вони прибули на місце до них підійшов чоловік ОСОБА_1 який був в стані сильного хвилювання, скаржився на біль голови та в грудях, ознак травмування в нього виявлено не було. Верхній тиск був 220, вона ввела йому ін`єкції для зниження тиску та таблетки, після чого його було доставлено до приймального відділення Васильківської ЦРЛ з подальшим направленням для госпіталізації.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32 показала суду, що вона працює фельдшером Васильківської ЦРЛ, та щодо обставин надання невідкладної допомоги 9 липня 2018 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , надала аналогічні покази свідка ОСОБА_31 .

В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_33 показала суду, що вона працює лікарем швидкої допомоги Васильківської ЦРЛ, того ранку, точної дати не пам`ятає, близько 09-00 год., їм надійшло повідомлення про виклик на місце дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на автодорозі Київ-Одеса, поблизу с. Хлепча Васильківського району Київської області. Коли вони прибули на місце, то виявили одного загиблого, одну людину у край важкому стані та двох осіб з травмами різного ступеню, які лежали на асфальті в нерухомому стані. Згідно Протоколу, вони викликали ще три карети швидких та почали надавати невідкладну допомогу постраждалим, визначаючи тих хто цього потребує в першу чергу. Обвинуваченого ОСОБА_1 , вона бучила на місці аварії біля працівників поліції, за наданням йому медичної допомоги він не звертався, хоча вони запитували всіх присутніх, хто її потребує, на місці їх бригада перебувала більше години, та коли доставили до приймального відділення Васильківської ЦРЛ, останнього з травмованих, зі слів фельдшера іншої карети швидкої їй стало відомо, що вони знову повертаються на місце аварії за викликом, оскільки водій який скоїв дорожньо-транспортну пригоду потребує медичної допомоги.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показав суду, що обвинувачений ОСОБА_1 , є його батьком. Того ранку, точної дати не пам`ятає, (це було літо 2018 року) близько 09-00 год., йому зателефонував батько, то повідомив, що на трасі Київ-Одеса він скоїв дорожньо-транспорту пригоду, він швидко зібрався та на власному авто прибув на місце аварії, його батько в цей час перебував в автомобілі працівників поліції, вигляд у нього був знервований. Свідок ОСОБА_9 , почав фотографувати місце аварії, потерпілих на той час вже забрали карети швидких. Далі під час розмови з батьком, він зрозумів, що останній потребує медичної допомоги, так як в нього тремтіли руки, змінився голос, після чого він звернувся до працівників поліції, щоб ті викликали швидку. В лікарні де перебував його батько, того ж дня він та його мати-дружина ОСОБА_9 , просили вибачення у потерпілих, пропонували матеріальну допомогу, сум він не пам`ятає, дехто з потерпілих погоджувався і писали розписки, хто саме прізвищ він не пам`ятає, деякі відмовлялися. У Васильківській ЦРЛ його батько перебував добу, а вже за два тижні проходив лікування в м. Київ, де після проведення МРТ, було зазначено про зміну в роботі головного мозку. До ДТП, батько на стан свого здоров`я не скаржився. На запитання прокурора та представників потерпілих, підтвердив обставину дарування ОСОБА_1 , на його користь об`єкту нерухомості - будинку, вже після того як сталася дорожньо-транспортна пригода.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_34 показав суду, що він працює на посаді інспектора патрульної поліції м. Києва. Того ранку, 09.07.2018 року, він заступив на чергування, та разом зі своїм колегою ОСОБА_35 , розпочали патрулювання автотраси Київ-Одеса. Близько 09-00 год. ранку, рухаючись на патрульному автомобілі в напрямку м. Одеса, по вказаному автошляху, близько 40 км., він побачив людей, які лежали на роздільній смузі, потрощені дорожні знаки та людей в розпізнавальних жилетах. Коли вони зупинилися, він підійшов до першої людини, яка лежала в крові, ним виявився чоловік без ознак життя, далі, ще в крові лежали три чоловіки. Він одразу ж викликав швидку, та почав надавати травмованим першу допомогу, один з них був у непритомному стані. Коли хвилин за 10 приїхали карети швидких, він разом зі своїм колегою, запропонували ОСОБА_1 , сісти до їх службового автомобіля для відібрання пояснень. Чоловік був у шоковому стані, проте на пропозицію скористатися медичною допомогою відмовився, вже пізніше приблизно через хвилин 40, коли на місце прибули ймовірно родичі обвинуваченого, повідомив, що потребує огляду лікарів, після чого свідок ОСОБА_34 викликав карету швидкої, ознак зовнішнього травмування на ньому не було. Пояснення, які надав Верхацький стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди він не пам`ятає. Перед тим як вони приїхали на місце ДТП, в напрямку м. Одеса, були встановленні попереджувальні знаки про проведення дорожніх робіт, перед самим місцем також стояли знаки «Об`їзд перешкоди справа», тобто водій мали рухатися в правій смузі руху якомога ближче до краю проїзної частини, погода була ясна, сонячна, дорожнє покриття сухе, перешкод як заважали руху на даній ділянці дроги не було.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_35 показав суду, що він працює інспектора патрульної поліції м. Києва, стосовно обставин на місці події дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 9 липня 2018 року на автодорозі Київ-Одеса за участі водія ОСОБА_1 , надав аналогічні покази свідка ОСОБА_34 , додавши що на питання: «Як сталася аварія?» ОСОБА_1 , чітко пояснити не міг, спочатку казав, що він відволікся від керування, а потім в подальшому пояснював, що в нього відбулося запаморочення.

Отже, із показань допитаних під час розгляду справи в судовому засіданні свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_36 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_19 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 і ОСОБА_32 судом достовірно встановлено обставини ДТП за участю обвинуваченого.

Показання свідків відповідають фактичним обставинам справи та змісту інших доказів по справі.

Винність підсудного в повному обсязі також підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 09.07.2018 року, з яких вбачається що на автодорозі Київ-Одеса 38 км. + 950 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Opel Vectra 2.2», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , на автомобілі містяться пошкодження у виді розбитого переднього скла, пошкоджено капот, бампер, ліве дзеркало бокового виду (т.с. 3, а.с. 138 - 143);

-фото-таблицею до протоколу огляду місця події від 09.07.2018 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди, розташування дорожніх знаків, та огородження місця події, труп ОСОБА_7 та його розташування відносно транспортних засобів, які перебували на місці події (т.с. 3, а.с. 144 - 154);

-протоколом проведення слідчого експерименту, схемою до протоколу та ілюстративної таблиці до нього від 06 вересня 2018 року за участі свідка ОСОБА_29 з якого вбачається, що він був водієм автомобіля «Газель», його автомобіль розташований в кармані для розвороту та йому було добре видно розташування робітників, самого моменту ДТП він не бачив, місце де перебували працівники було огороджено знаками пластиковими блоками та фішками (т.с. 3, а.с. 260 - 265);

-протоколом проведення слідчого експерименту, схемою до протоколу та ілюстративної таблиці до нього від 06 вересня 2018 року за участі свідка ОСОБА_13 від 0 вересня 2018 року згідно якого свідок показав, що момент наїзду на працівників автомобілем марки «Опель» він не бачив, проте показав, що на момент аварії всі працівники перебували а огородженій ділянці дороги, перед місцем події були встановлені знаки «Об`їзд перешкоди з правого боку» (т.с. 3, а.с. 266 - 269);

-протоколом проведення слідчого експерименту, схемою до протоколу та ілюстративної таблиці до нього від 06 вересня 2018 року за участі свідка ОСОБА_22 від 06 вересня 2018 року який показав, що того дня він керував автомобілем «Мерседес-Спрінтер» з причім, коли приїхав на місце де в подальшому відбулася дорожньо-транспортна пригода, ліва полоса в напрямку м. Одеса вже була огороджена працівниками дорожньої служби, відповідними знаками та пластиковою огорожею, він заїхав на огороджену територію для вивантаження вантажу, всі працівники перебували у розпізнавальних жилетах та на огородженій території біля його причепу де і було скоєно на них наїзд автомобілем «Опель», самого моменту наїзду він не бачив (т.с. 3, а.с. 270 - 277);

-висновком судово-медичної експертизи № 206 від 06.09.2018 року, згідно із якого смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з численними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, рану на лобі, численними саднами на тілі. Між даною травмою та смертю існує прямий причинний зв`язок. Вказана черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії тупих твердих предметів (т.с. 4, а.с. 7 - 8);

-висновком судово-медичної експертизи № 204 від 12.09.2018 року у відповідності до якого смерть ОСОБА_8 настала від закритої внутрішньочерепної травми з численними саднами обличчя, синцем в лівої навколоочної ділянки забитою раною нижньої губи, крововиливом в м`які тканини голови, крововиливами під тверду та м`які оболонки головного мозку, вогнищем забою тканини мозку на зовнішній поверхні правої тім`яної долі та вторинними крововиливами в стовбур головного мозку, що підтверджується даними судово-гістологічної експертизи. Вказана внутрішньочерепна травма кваліфікується як тяжке тілесне пошкодження, що привело до смерті потерпілого та виникла внаслідок неодноразових травмуючих дій в ділянку обличчя ОСОБА_8 тупих предметів незадовго до поступлення останнього в стаціонар (т.с. 4, а.с. 12 - 13);

-висновком судово-медичної експертизи № 223 від 09.10.2018 року відповідно до якого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден та ран на обличчі, перелому правої ключиці, переломів кісток тазу, розривів тонкої та брижі товстої кишок, розриву сечового міхура. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (т.с. 4, а.с. 21 - 23);

-висновком судово-медичної експертизи № 275 від 01.11.2018 року якою встановлено, що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правої гомілки, рани волосяної частини голови ліворуч, саден на обличчі. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки переломи кісток правої гомілки викликали тривалий розлад здоров`я (т.с. 4, а.с. 31 - 32);

-висновком судово-медичної експертизи № 221 від 04.10.2018 року відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ- струс головного мозку, забиті рани голови в тім`яній ділянці зліва та потиличній ділянці, забій правого кульшового суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що потягнули короткочасний розлад здоров`я, та виникли внаслідок дії тупого предмету(предметів) (т.с. 4, а.с. 40 - 41);

-висновком судової інженерно-технічної експертизи № 12-1/1435 від 21.08.2018 року згідно із яким наїзд на пішоходів автомобілем «Opel Veсtra 2.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 стався в межах проїзної частини дороги призначеної для руху в напрямку до м. Одеса. Встановити експертним шляхом розташування відносно елементів дороги місця наїзду на пішоходів автомобілем «Opel Veсtra 2.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 не надається можливим через відсутність в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження необхідного для цього комплексу слідової інформації (т.с. 4, а.с. 49 - 51);

-висновком судової інженерно-технічної експертизи № 12-1/1439 від 22.08.2018 року яким встановлено, що рульове керування, система робочого гальма, елементи підвіски автомобіля марки «Opel Veсtra 2.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування, погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма, зміни курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП не виявлено (т.с. 4, а.с. 61 - 64);

-висновком комісійної судово-медичної експертизи № 105/К від 04.01.2019 року за результатами проведення якої встановлено, що згідно даних медичної документації на ім`я ОСОБА_1 останній після дорожньо-транспортної пригоди звертався за медичною допомогою з приводу: 09.07.2018 року «Гіпертонічна хворобі ІІ ст. 3 ступ., ризик 3 (високий). СН 1 ст. Цукровий діабет ІІ тип, середній степені важкості в стадії субкомпенсації». 25.07.2018 року «Енцефалопія змішаного геезу (дисциркуляторна та дисметаболічна), двобічна пірамідна недостатність, виражена вести було-мозочкова атаксія, саті змішані негативно-судинні, переважно симпато-адреналовіпароксизми, субкортикальні одиночні вогнища в лобно та тімяних частинах розмірами 1-4 мм, вогнище в правій задньо-лобній області розмірами 7,0 х 4,0 мм за даними МРТ 27.07.20018 року, помірні загально мозкові явища іритативного характеру, ознаки залученності дієнцефально-стовбурових структур у вигляді білатерально-синхронних спалахів за даними ЕЕГ 26.07.2018 року. Церебральний артеросклероз. Стеноз загальної сонної артерії справа до 25 %, внутрішньої сонної артерії зліва 30 % за даними УЗДГ від 26.07.2018 року. На час обстеженні членами комісії експертів загальний стан здоров`я ОСОБА_1 був задовільний.

Для об`єктивного встановлення, яким саме чином проявлялася клінічна симптоматика вищевказаних хвороб ОСОБА_1 на момент ДТП 09 липня 2018 року-судово-медичних даних не мається. Згідно із наданою медичною документацією пацієнт до настання дорожньо-транспортної пригоди 09.07.2018 року не звертався за медичною допомогою з приводу виявлених у нього захворювань, тобто його не турбували симптоми наявних (виявлених) хвороб. Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я № 299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» у ОСОБА_1 наявні медичні протипоказання для керування транспортними засобами, за якими він взагалі не мав право на водіння автомобіля, згідно пунктів 25 «Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст.» за 28 «Діабет» (т.с. 4, а.с. 82 - 166);

-висновком судово-психіатричної експертизи № 480 від 17.10.2018 року щодо визначення психічного стану ОСОБА_1 яким встановлено, що свідомість ясна, вірно та всебічно орієнтований, ціль експертизи розуміє правильно, намагається предстати з вигідного боку, несприятливі для себе відомості подає у вигідному для себе ракурсі. Маячення та галюцинацій не виявляє. Активно захищається. На час проведення експертного дослідження ОСОБА_1 страждає на емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження. Проте ступінь психічних розладів такий, що на даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На питання «Чи страждав ОСОБА_1 , будь-якими психічними розладами, що могли вплинути на контроль за транспортним засобом на час ДТП?» відповісти не представилося можливим, оскільки на це питання можливо надати відповідь лише після проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз (т.с. 4, а.с. 174 - 181);

-висновком комплексної стаціонарної психіатрично-психологічної експертизи № 222 від 27.12.2018 року яким встановлено, що ОСОБА_1 на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.с. 4, а.с. 189 - 202);

-висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 12-1/1683 від 12.09.2018 року яким встановлено, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля «Opel Vektra 2.2» реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (т.с. 4, а.с. 211 - 213).

При отриманні та фіксації доказів у справі порушень Кримінального процесуального закону допущено не було, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Аналізуючи представлені докази, суд приходить до висновку, що винність підсудного у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні показаннями потерпілих, допитаних свідків, документами, які надано обвинуваченням та містяться в матеріалах кримінального провадження, а також, дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Суд оцінює зібрані по справі і представлені докази відносними, належними, допустимими, достовірними і достатніми для правильного вирішення справи по суті, у зв`язку з чим, вважає можливим покласти їх в основу обвинувального вироку.

Показання обвинуваченого відносно того, що він на мить втратив керування транспортним засобом через запаморочення і тимчасову втрату свідомості, суд розцінює як обраний спосіб захисту та бажання обвинуваченого виключити свою невинуватість у вчинені даного суспільно небезпечного діяння.

Доводи обвинуваченого і його захисника в цій частині, суд не приймає до уваги, оскільки вони перевірені судом в ході судового слідства і повністю спростовуються висновками комплексних судово-медичних експертиз щодо стану здоров`я ОСОБА_1 в момент ДТП.

До того ж, обвинуваченим і стороною захисту не надано суду жодних доказів того, що в момент ДТП ОСОБА_1 переніс інсульт.

При цьому, клопотання захисника про призначення судової експертизи із запитанням: «Чи міг бути у ОСОБА_1 інсульт в момент ДТП?» судом не ставилось на обговорення, оскільки відповідь на дане питання із формулюванням «міг» або «не міг» - є припущенням та не дає відповіді на питання: «Чи переніс ОСОБА_1 інсульт в момент ДТП?».

Отже, під час розгляду справи в судовому засіданні не встановлено факту запаморочення і/або втрати обвинуваченим свідомості в момент ДТП.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження і загибель ОСОБА_7 та ОСОБА_37 ..

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений зареєстрований та постійно проживає у місті Києві, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, є людиною пенсійного віку, офіційно працевлаштований, одружений, має захворювання із діагнозом «Гіпертонічна хвороба ІІ стадія 3-го ступеню ризик 3-й (високий); СН 1 ст. Цукровий діабет ІІ тип, середнього ступеня важкості в стадії субкомпенсації», не судимий.

Під час розгляду справи, судом не встановлено, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному.

Так, суд не переконався у тому, що каяття обвинуваченого ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки і характеризується її щирим осудом.

При цьому, заперечення обвинуваченим факту ДТП внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху із посиланням на запаморочення і втрату свідомості (що спростовані під час розгляду справи), свідчить про те, що він не надав належну оцінку вчиненому ним злочину.

Отже, суд не вбачає будь-яких обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та могли б бути визнані такими, що пом`якшують покарання.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання відповідно до статей 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у виді позбавлення волі на максимальний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, як достатнє для виправлення засудженого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Одночасно, згідно із пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, при призначенні покарання суд враховує, як наслідки, що настали, так і характер і мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку обвинуваченого після вчинення злочину та відсутність вини інших причетних до ДТП осіб.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

При цьому, беручи до уваги особу винного, який має виключно позитивні характеристики, його пенсійний вік та стан його здоров`я, враховуючи усі фактичні обставини справи, як то: ігнорування обвинуваченим встановлених правил безпеки дорожнього руху, нехтування забороною на керування транспортними засобами в хворобливому стані, що призвело до позбавлення життя і здоров`я інших людей, які за Основним законом держави визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що у даному випадку виразилася в активних діях обвинуваченого по керуванню автомобілем, що, відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України - є джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає, що виправлення засудженого без відбування покарання неможливе, а тому, і немає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Потерпілими у справі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , а також цивільними позивачами ОСОБА_6 і ПП «Автомагістраль» до обвинуваченого заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обвинувачений в судовому засіданні частково визнав цивільні позови щодо стягнення із нього моральної шкоди на користь фізичних осіб, а в частині відшкодування матеріальної шкоди позов не визнав, посилаючись на страхування своєї цивільно-правової відповідальності.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована, суд залучив до участі у справі за даними позовами в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншурас Груп».

Представник ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншурас Груп» в судове засідання не прибув, судом було отримано письмові пояснення вказаної юридичної особи у яких повідомлено про те, що для отримання страхового відшкодування потерпілим особам, які мають право на його отримання необхідно звернутись до страховика в порядку, передбаченому статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вирішуючи питання про обґрунтованість цивільних позовів та їх вирішенні по суті, суд керується нормами § 2 Глави 82 Підрозділу ІІ Розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та враховує наступне.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 264 172 гривні 00 копійок та моральної шкоди в розмірі 1 500 000 гривень 00 копійок.

Потерпілою розраховано матеріальну шкоду шляхом помноження середньомісячної заробітної плати загиблого ОСОБА_7 на кількість місяців до повноліття меншої дитини.

Натомість, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті; шкода відшкодовується другому з подружжя незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років.

Тобто, матеріальна шкода підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 за період з дати смерті її чоловіка до дня досягнення меншою дочкою ОСОБА_12 чотирнадцяти років, а саме: з 09.07.2018 року по 01.04.2032 року.

Згідно із пунктом 2 Розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за

останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою

пов`язана відповідна виплата.

Із наданої позивачем на підтвердження своїх вимог довідки ПП «Автомагістраль» № 605 від 07.08.2018 року вбачається, що за червень липень 2018 року ОСОБА_7 було виплачено 18 000 гривень 00 копійок і 13 512 гривень 57 копійок заробітної плати (т.с. 1, а.с. 27).

Отже, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_7 становила: 18 000 гривень 00 копійок + 13 512 гривень 57 копійок х 2 = 15 756 гривень 30 копійок.

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено судам, що непрацездатним особам, які знаходились на утриманні померлого і мають право на відшкодування у зв`язку з його смертю, відшкодування визначається у розмірі середньомісячного заробітку померлого за відрахуванням частки, що припадала на нього самого і працездатних осіб, які знаходились на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Сума заробітку, що припадає на утриманців, ділиться на їх кількість і з одержаної частки у випадках, передбачених статтями 457, 461 ЦК (суд враховує, що норми ЦК змінили номер) відраховується пенсія у зв`язку з втратою годувальника (або відповідна частина пенсії, призначеної на всіх утриманців).

Оскільки сім`я загиблого складалася із чотирьох осіб, суд ділить розмір його середнього заробітку на чотири рівні частки та не враховує частку, що припадала на нього самого в розмірі 3 939 гривень 10 копійок.

Надалі, сума заробітку, що припадає на трьох утриманців загиблого 11 817 гривень 20 копійок ділиться на їх кількість (три особи) і з одержаної частки 3 939 гривень 10 копійок відраховується відповідна частина пенсії зв`язку з втратою годувальника, призначеної на всіх утриманців.

Згідно із довідки Управління ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) Вих. № 7930 від 07.02.2019 року ОСОБА_2 отримує пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 4 592 гривні 28 копійок (т.с. 2, а.с. 181).

Так, відповідна частина пенсії зв`язку з втратою годувальника, призначеної на всіх утриманців загиблого складає 4 592 гривні 28 копійок / 3 = 1 530 гривень 76 копійок.

Отже, із частки середнього заробітку загиблого на одного утриманця в сумі 3 939 гривень 10 копійок відраховується відповідна частина пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на одного утриманця в сумі 1 530 гривень 76 копійок та дорівнює сумі для визначення відшкодування на одну особу в розмірі 2 408 гривень 34 копійки.

При цьому, суд враховує той факт, що позов заявлено лише ОСОБА_2 саме в її інтересах.

Цивільного позову ОСОБА_2 в інтересах малолітніх дітей про відшкодування шкоди дітям у зв`язку із смертю їх годувальника заявлено не було, а тому відповідно до норми пункту 1 частини першої статті 1200 ЦК України такі вимоги суд не розглядає і не вирішує.

Таким чином, матеріальна шкода завдана ОСОБА_2 становить розмір частини середньомісячного заробітку загиблого в сумі 3 939 гривень 10 копійок із відрахуванням відповідної частини пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на одного утриманця в сумі 1 530 гривень 76 копійок, помноженого на кількість місяців до досягнення меншою дитиною чотирнадцяти років, а саме: 2 408 гривень 34 копійки х 165 місяців = 397 376 гривень 10 копійок.

Одночасно, суд обов`язково враховує, що відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами (частина перша статті 1202 ЦК України).

За таких обставин, на підставі статті 1200 ЦК України, із обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 слід стягнути у відшкодування шкоди завданої смертю чоловіка 2 408 гривень 34 копійки щомісячно, починаючи з 09 липня 2018 року до досягнення меншою дитиною ОСОБА_12 чотирнадцяти років.

До того ж, суд вважає правомірним звернення потерпілої ОСОБА_2 із позовом безпосередньо до винної особи, оскільки це не суперечить закону, а тому, суд не приймає до уваги заперечення захисника про безпідставність позову у зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованим з наступних підстав.

Суд враховує ступінь вини підсудного у заподіянні моральної шкоди потерпілій та бере до уваги ту обставину, що потерпіла в результаті злочинних дій обвинуваченого зазнала непоправних моральних страждань, які вплинули на її психологічний та загально емоційний стан.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 , суд враховує її характер, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілої у зв`язку із втратою чоловіка та необхідністю самостійно утримувати двох малолітніх дітей, їх тривалість, наявність причинного зв`язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого у її заподіянні, порушення життєвих сімейних зв`язків, які поновити неможливо, тяжкість вимушених змін у житті потерпілої, час і зусилля необхідні для відновлення свого душевного стану.

При цьому, суд виходить з основ розумності, доцільності, виваженості та справедливості.

Таким чином, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 1 500 000 гривень 00 копійок.

Отже, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, щодо вимог, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованим з наступних підстав.

Суд враховує ступінь вини підсудного у заподіянні моральної шкоди потерпілому та бере до уваги ту обставину, що потерпілий в результаті злочинних дій обвинуваченого зазнав суттєвих моральних страждань, які вплинули на його психологічний та загально емоційний стан.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_5 , суд враховує її характер, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілого у зв`язку із втратою здоров`я та перенесеними медичними операціями, їх тривалість, наявність причинного зв`язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого у її заподіянні, порушення життєвих зв`язків, тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, час і зусилля необхідні для відновлення свого душевного стану.

При цьому, суд виходить з основ розумності, доцільності, виваженості та справедливості.

Таким чином, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_5 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 500 000 гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованим з наступних підстав.

Суд враховує ступінь вини підсудного у заподіянні моральної шкоди потерпілому та бере до уваги ту обставину, що потерпілий в результаті злочинних дій обвинуваченого зазнав непоправних моральних страждань, які вплинули на його психологічний та загально емоційний стан.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3 , суд враховує її характер, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілого у зв`язку із втратою сина та необхідністю самостійно утримувати дружину, їх тривалість, наявність причинного зв`язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого у її заподіянні, порушення життєвих сімейних зв`язків, які поновити неможливо, тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, час і зусилля необхідні для відновлення свого душевного стану.

При цьому, суд виходить з основ розумності, доцільності, виваженості та справедливості.

Таким чином, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованим з наступних підстав.

Суд враховує ступінь вини підсудного у заподіянні моральної шкоди потерпілому та бере до уваги ту обставину, що потерпілий в результаті злочинних дій обвинуваченого зазнав суттєвих моральних страждань, які вплинули на його психологічний та загально емоційний стан.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_4 , суд враховує її характер, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілого у зв`язку із втратою здоров`я та перенесеними медичними операціями, їх тривалість, наявність причинного зв`язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого у її заподіянні, порушення життєвих зв`язків, тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, час і зусилля необхідні для відновлення свого душевного стану.

При цьому, суд виходить з основ розумності, доцільності, виваженості та справедливості.

Таким чином, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_4 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 200 000 гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованим з наступних підстав.

Суд враховує ступінь вини підсудного у заподіянні моральної шкоди ОСОБА_6 та бере до уваги ту обставину, що останній в результаті злочинних дій обвинуваченого зазнав суттєвих моральних страждань, які вплинули на його психологічний та загально емоційний стан.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який слід стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_6 , суд враховує її характер, ступінь та обсяг моральних переживань останнього у зв`язку із втратою здоров`я, їх тривалість, наявність причинного зв`язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого у її заподіянні, порушення життєвих зв`язків, тяжкість вимушених змін у житті особи, час і зусилля необхідні для відновлення свого душевного стану.

При цьому, суд виходить з основ розумності, доцільності, виваженості та справедливості.

Таким чином, на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, з обвинуваченого на користь ОСОБА_6 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень 00 копійок.

З урахуванням встановлених судом обставин та добровільності оплати підприємством вартості медичних препаратів і лікування своїх робітників ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , що за своєю правовою природою не є матеріальною шкодою, на підставі норм статей 1166 і 1201 ЦК України та пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», цивільний позов ПП «Автомагістраль» підлягає задоволенню лише в частині затрат підприємства на поховання ОСОБА_7 в сумі 73 510 гривень 00 копійок та вартості пошкоджених внаслідок ДТП дорожніх знаків в розмірі 7 984 гривні 79 копійок.

В судових дебатах, прокурором було заявлено клопотання про зміну засудженому запобіжного заходу на тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція частини статті КК України, за якою ОСОБА_1 висунуто обвинувачення, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

За таких, обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та його задоволення.

При цьому, у 5-му томі матеріалів кримінальної справи на аркушах справи 1 - 4 знаходиться протокол про затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину з якого вбачається, що 09 липня 2018 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (т.с. 5, а.с. 27).

Таким чином, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання необхідно зарахувати попереднє ув`язнення обвинуваченого, включивши у нього строк його тримання під вартою за підозрою у скоєнні злочину день за день.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, із засудженого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати по справі на залучення експерта, що підтверджені документально.

У зв`язку із задоволенням цивільних позовів потерпілих майно обвинуваченого, на яке накладено арешт, слід залишити під арештом.

Майно, що не належить на праві власності обвинуваченому та було арештоване за ухвалою слідчого судді з метою збереження речових доказів по справі, слід скасувати.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Змінити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили залишити без змін.

ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 18 липня 2019 року.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк його затримання за підозрою у вчиненні злочину з 09 по 11 липня 2018 року день за день.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_7 2 408 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 34 копійки щомісячно, починаючи з 09 липня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов Приватного підприємства «Автомагістраль» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» у відшкодування матеріальної шкоди 81 494 (вісімдесят одну тисячу чотириста дев`яносто чотири) гривні 79 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 12 298 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) 00 копійок.

Скасувати арешт належного на праві власності ОСОБА_38 автомобіля марки «Opel Vectra 2.2», номерний знак НОМЕР_1 , який було накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Хардіної О.П. від 23.07.2018 року по кримінальному провадженню № 120 181 100 000 004 27 від 09.07.2018 року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Речові докази:

-автомобіль марки «Opel Vectra 2.2», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Васильківського ВП ГУ НП у Київській області за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Польова, буд. 61 - повернути ОСОБА_38 як володільцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий