Рішення № 83099305, 15.07.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/788/19

Провадження № 2/288/392/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій вказує, що між ним та ОСОБА_1 (далі - відповідач) 27 січня 2014 року було укладено кредитний договір на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 43,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг (далі - договір), що підтверджується його підписом у заяві. Також підтвердив той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Пунктом 1.1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг.

Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.7.6. договору передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гривень (в еквіваленті 500.00 гривень за кредитними картками, відкритим у валюті USD) +5% від суми позову.

Відповідно до п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого його заборгованість станом на 31 березня 2019 року складає 21124 гривень 92 копійок.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 січня 2014 року в розмірі 21124 гривень 92 копійок та понесені судові витрати. Надав до суду клопотання в яких просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника банку, позов підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до Судового виклику № 288/788/19/5515 від 26 червня 2019 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 15 липня 2019 року о 09 годині 15 хвилин.

Згідно частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено 27 січня 2014 року кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідач заповнив заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, якими передбачені всі умови користування платіжною карткою та строки погашення кредиту, про що свідчить його підпис у вказаних документах, наведені обставини підтверджуються заявою від 27 січня 2014 року, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року.

Згідно п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення щодо можливості видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Оскільки в даному випадку, кредит надавався на платіжну картку, то банк вправі змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку без погодження та повідомлення клієнта. Прийняте таким чином рішення про зміну кредитного ліміту не потребує якогось додаткового обґрунтування чи підтвердження.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 січня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 березня 2019 року складає 21124 гривень 92 копійок, а саме: тіло кредиту - 1828 гривень 68 копійок; заборгованість за процентами - 16414 гривень 10 копійок; нарахована комісія - 1400 гривень; заборгованість по судовим штрафам - 1482 гривень 14 копійок.

Правильність розрахунку відповідачем не оспорюється, а відтак такий розрахунок є належним доказом.

Відповідно до Статуту АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», Банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, Відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

Як вбачається з п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язується погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання по поверненню Кредиту (в тому числі прострочених кредитах та Овердрафту), оплату винагороди Банку.

На підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Пунктом 1.1.7.11 вищезазначених Умов передбачено, що Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 гривень, Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту (п. 2.1.1.12.6.1).

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526, частини третьої статті 549 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов Договору. За несвоєчасне виконання зобов`язання, боржнику нараховується пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Судом встановлено, що позивачем застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді нарахованої пені та комісії в розмірі 1400 гривень та штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг в розмірі 1482 гривень 14 копійок, проте суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з відповідача пені та комісії і штрафу за невиконання умов договору кредиту, не має виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов`язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15).

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафів - фіксованої частини (500 гривень 00 копійок) та процентної складової (982 гривень 14 копійок), разом 1482 гривень 14 копійок, оскільки діючим законодавством не передбачена подвійна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Крім того, досліджуючи наданий банком розрахунок суми заборгованості, суд дійшов висновку, що він суперечить умовам договору та не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки нарахування банком відсотків в даному випадку здійснювалось на тіло кредиту та відсотки. Вказану обставину було встановлено і при розгляді апеляційним судом Житомирської області цивільної справи за аналогічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» №286/352/17 (рішення від 10.07.2017, яке набрало законної сили), про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру, і відповідно вказана обставина є загальновідомою.

Таким чином, заборгованість зі сплати відсотків станом на 31 березня 2019 року становить 3385 гривень 57 копійок, виходячи із відсоткової ставки за рік у період з 18 червня 2015 року по 31 березня 2019 року в розмірі 43,20%.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, заборгованості за: тілом кредиту - 1828 гривень 68 копійок; заборгованості за процентами - 3385 гривень 57 копійок; нарахованої комісії та пені - 1400 гривень - підлягають задоволенню, а вимога про стягнення заборгованості по штрафам в розмірі 1482 гривень 14 копійок не підлягає задоволенню у зв`язку з її безпідставністю.

Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 509, 525-527, 530, 549, 551, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280 - 283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № НОМЕР_2, адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 січня 2014 року в розмірі 6614 гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № НОМЕР_2, адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, 1Д) судовий збір в розмірі 601 гривню 46 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник