Рішення № 83099192, 12.07.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1363/16-ц

Провадження № 2/280/10/19

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі :

Головуючого – судді Василенка Р.О.

із секретарем - Бех І.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, визнання права власності на 1/2 частину квартири, стягнення компенсації,-

ВСТАНОВИВ

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов вказаний позов в обґрунтування якого позивач зазначила, що в період часу з березня 2009 року по липень 2013 вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю, підтримуючи фактичні шлюбні стосунки, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, піклувалися один про одного. Факт спільного проживання підтверджується складеним актом депутата міської ради та свідками. На початку літа 2012 року її мати внесла аванс в розмірі 5000 грн. за кімнату в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , в рахунок її майбутнього придбання, в яку позивач та відповідач переїхали жити. Спочатку вирішили зібрати гроші на квартиру, а потім одружитися. Оскільки грошей на купівлю квартири в них не вистачало, то вони позичали кошти, згодом купивши дану кімнату та оформили на відповідача згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2012 р. за № 5358. 27 липня 2013 сторони зареєстрували шлюб. На початку 2016 року позивач та відповідач почали сваритись, останній виганяв її з дому і повідомив, що не визнає за нею права на придбану кімнату. Враховуючи, що позивач з відповідачем в період часу з 01 березня 2009 року по 26 липня 2013 року підтримували особисті стосунки характерні для сімейних, не перебуваючи при цьому в іншому шлюбі та в цей період їхнього з відповідачем проживання однією сім`єю придбали пральну машину LG F1022ND, холодильник NORD 275-012, телевізор SATURN 32 LCD та кімнату є підстави визнати їх об`єктом спільної сумісної власності, тому що на вказане майно поширюється положення глави 8 Сімейного кодексу. Просить встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної вище кімнати, стягнути з відповідача компенсацію за частку у праві спільної сумісної власності в розмірі 2500 грн. та визнати спільним майном сторін пральну машину LG F1022ND, холодильник NORD 275-012, телевізор SATURN 32 LCD, натяжну стелю, вартістю 5000 грн.

В ході розгляду справи позивач та її представник позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що позивач проживала разом із ОСОБА_2 як чоловік і жінка без шлюбу з березня 2009 року по липень 2013 року. Проживали спочатку з батьками позивача, потім винаймали житло і в подальшому придбали квартиру – кімнату в гуртожитку за спільні кошти, також в цей період придбали холодильник, пральну машину, телевізор в кімнаті зробили ремонт та натяжну стелю, почали проживати в квартирі та готуватись до весілля. Мати позивача внесла аванс за придбання квартири в сумі 5000 грн.. Позивач щодо періоду проживання в спірній квартирі не може вказати період проживання та чи взагалі вона проживала разом з відповідачем у спірній квартирі, просять позов задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що сторони у вказаний період не жили як чоловік і жінка, не вели спільного господарства, вони зустрічались та періодично жили разом у батьків позивача, певний період у батьків відповідача та винаймали житло, іноді їздили відпочивати, однак не було спільного сімейного бюджету, позивач не працювала, їсти не готувала. Спірну квартиру відповідач придбав за свої кошти, отримавши кредит та кредит взяла його мати, побутову техніку він також купував за кредитні кошти. У спірній квартирі позивач ніколи не жила, ремонт він робив за свої кошти. Просять відмовити в задоволенні позову.

Допитана свідок ОСОБА_5 – мати позивача, суду пояснила, що її дочка і відповідач познайомились приблизно в 2009 році, вони жили у неї вдома, в цей період познайомились з батьками відповідача та планували весілля. Приблизно в 2011 році сторони переїхали проживати на квартиру. В 2012 році вони знайшли кімнату в гуртожитку та вирішили придбати для проживання сім`ї, вона дала аванс 5000 грн., допомагали в купівлі цієї квартири і батьки відповідача.

Допитана свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що сторони винаймали в неї житло в період 2011-212 років, вона бачила, що купили побутову техніку, телевізор, холодильник та пральну машину, диван був один, а тому жили як сім`я.

Допитана свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що живе по сусідству зі сторонами, випадково зустрічались на вулиці, бачила їх разом. Знає зі слів мами позивача, що остання давала гроші на квартиру.

Допитана свідок ОСОБА_8 – мати відповідача пояснила суду, що спірну квартиру вона купувала з сином – відповідачем по справі, брали кредит. Сторони до одруження зустрічались, періодично жили разом, жили у матері позивача, їсти готувала мати, вона також допомагала. Побутову техніку відповідач купував в кредит, позивач не працювала.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог вважає, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Так, судом встановлено, що шлюб між сторонами було укладено 27 липня 2013 року та розірвано в січні 2017 року.

В період з 2009 року та до реєстрації шлюбу сторони зустрічались та періодично проживали в батьків позивача, в період 2011-2012 років винаймали житло.

Згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2012 продавець ОСОБА_9 передає у власність (продає), а покупець ОСОБА_2 приймає у власність (купує) квартиру АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 40000грн., з яких отримані представником продавця до підписання цього договору – 20000грн., а ще 20000грн. має бути сплачено в термін до 10.11.2012.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 22.10.2012 квартира АДРЕСА_2 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 частка 1/1.

Також в період з 2009 року до реєстрації шлюбу було придбано пральну машину «LG», холодильник «Норд», телевізор «Сатурн», та в придбаній квартирі зроблено натяжну стелю.

У відповідності до ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу і відповідно до ст. 60 та ч.1 ст.70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і частки майна подружжя є рівними.

Разом з цим, як встановлено судом, то у вказаний позивачем період, тобто з 2009 року та до дня реєстрації шлюбу (27.07.2013) сторони зустрічались та планували створення сім`ї і відповідно періодичне спільне проживання сторін у вказаний період не свідчить про наявність спільного бюджету, ведення спільного господарства, тобто у сторін не склались притаманні подружжю відносини, а тому позовні вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги щодо визнання спільною сумісною власністю майна – квартири АДРЕСА_2 , пральної машини «LG», холодильника «Норд», телевізора «Сатурн», натяжної стелі, визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири, стягнення компенсації – є похідними від вимог щодо встановлення факту проживання однією сім`єю і задоволенню не підлягають, оскільки спірне майно набуте до реєстрації шлюбу.

Наданий акт депутата № 704 від 30.07.2015 відносно того, що сторони з 2009 по 2013 рік проживали в громадянському шлюбі судом не приймаються як належний доказ на підтвердження зазначених позивачем обставин, оскільки в діючому законодавстві України відсутнє таке поняття, як громадянський шлюб.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 74 СК України, керуючись ст.ст. 4,10,12,13, 258,259263,264,265-268 ЦПК України,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу в період з 01.03.2009 по 26.07.2013, визнання спільною сумісною власністю майна – квартири АДРЕСА_2 , пральної машини «LG», холодильника «Норд», телевізора «Сатурн», натяжної стелі, визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири, стягнення компенсації – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.07.2019.

Суддя Р.О. Василенко