Ухвала суду № 83098029, 18.07.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7526/16-к

Провадження № 1-кп/204/113/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора Немчинова Є.С.,

за участю захисника: Сидорова Д.І.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040650002142 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Григоренко Д.Ю. знаходилося кримінальне провадження №12016040650002142 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.289 КК України.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, проведеного у зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді ОСОБА_4 , який звільнений з посади судді відповідно до рішення Вищої ради правосуддя, зазначене кримінальне провадження було повторно розподілено відповідно до «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» та передано для розгляду судді Білик І.А.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчинення тяжких злочинів, оскільки існують ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які до теперішнього часу залишаються не допитаними. Крім того, обвинувачений на виклики суду у судове засідання без поважних причин не з`являвся, що приводило до неможливості проведення судового засідання. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на неможливість ОСОБА_2 перебувати у місцях ув`язнення, а також запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються останньому, а також відповідає особі обвинуваченого. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечти виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, просив визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96050,00 грн.

Обвинувачений та його захисник просили суд, відмовити в задоволенні клопотання прокурора, застосувавши запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду були повідомлені належним чином.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання прокурора. При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, у зв`язку із неявкою в судове засідання обвинуваченого, ухвалами суду від 05.02.2019 року, 04.04.2019 року, 06.06.2019, 25.06.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було засновано привід через органи поліції.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які не допитані, тому обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».

Враховуючи викладене, а також, що будь-яких даних про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможить запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні.

При цьому, суд приходить до переконання, що відносно обвинуваченого слід обрати запобіжний захід - тримання під вартою, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Такою сумою застави суд визначаю 96050,00 грн., що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 182, 183, 315, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 вересня 2019 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96050,00 грн.

У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_2 , встановленої застави у розмірі 96050,00 грн., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 , прибувати за кожною вимогою суду, а також виконувати обов`язки на строк до двох місяців:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- прибувати по першому виклику до суду на визначений час.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: І.А. Білик