Вирок № 83098002, 18.07.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/594/19

Провадження № 1-кп/204/360/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Коваль Ю.Ю.,

за участю захисника: Чудновського С.О.,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680002147 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 08 грудня 2006 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 31 липня 2008 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, частково приєднано невідбутий строк 2 місяці за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2006 року, до відбуття 3 роки 2 місяці позбавлення волі, звільнений 07.04.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 дні за постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 31.03.2010 року, на підставі ст.81 КК України;

- 29 червня 2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.06.2008 року і визначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2011 року вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2011 року залишений без змін, звільненого 18.02.2015 року з Синельниківської ВК №94 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та у грудні 2018 року повторно став на шлях вчинення умисного злочину проти власності.

Так, ОСОБА_1 , 10 грудня 2018 року, приблизно о 02:00 годині, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, з проникненням у інше приміщення, прибув до підвального приміщення будинку № 10 по вул. Леваневського у м. Дніпрі . Далі, ОСОБА_1 , знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом зламу замку вхідних дверей, проник до підвального приміщення будинку № 10 по вул. Леваневського у м. Дніпрі , де, використовуючи заздалегідь підготовлений ніж, зрізав два фрагменти кабельної продукцію марки ТПП 100*2*04 загальною довжиною 16 м 25 см, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/1137 від 28.12.2018 року становить 1567 грн. 31 коп., та марки ТПП 50*2*04 загальною довжиною 9 м 71 см згідно судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/1137 від 28.12.2018 року вартістю 411 грн. 21 коп., чим спричинив майнову шкоду ПАТ « Фарлеп- Інвест» на загальну суму - 1 978 грн. 52 коп.

Тобто, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, однак не отримав можливості розпорядитися викраденим майном, що належить ПАТ «Фарлеп-Інвест», з причин, які не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії ОСОБА_1 були помічені працівниками поліції, які затримали його з викраденим майном.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. У вчиненому розкаюється.

Від представника потерпілого ПрАТ «Фарлеп-Інвест» надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, просить призначити покарання на розсуд суду. Цивільний позов у розмірі 1978,52 грн. підтримує і просить задовольнити у повному обсязі. Не заперечує щодо проведення розгляду справи відповідно до ст.349 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.71-91), протоколи огляду місця події від 10 грудня 2018 року, від 22.01.2019 року, з фототаблицею (а.п.8-11, 68-70, 189-192); протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.12.2018 року (а.п.12); протокол огляду предмету від 13.12.2018 року, з фототаблицею (а.п.114-117); висновок експерта №11/12.1/1137 від 28.12.2018 року (а.п.123-127), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.122); висновок експерта №26/4.6/1235 від 28.12.2018 року (а.п.133-140), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.132); висновок експерта №24/4.2/990 від 27.12.2018 року (а.п.149-160), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.148); висновок експерта №24/4.2/1002 від 28.12.2018 року (а.п.169-176), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.168); протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.12.2018 року (а.п.179-181,182-184,185-187,198-199), постанови про визнання речовими доказами (а.п.26,141,161,177), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України з виконанням вимог ч.1 та ч.3 ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на тяжкий злочин, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Як пом`якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, але без ізоляції від суспільства, із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2018 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід-тримання під вартою.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданих довідок.

У справі представником потерпілого ПрАТ «Фарлеп-Інвест» заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Фарлеп-Інвест» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином 1978 грн. 52 коп.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 128,129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, перевіривши докази, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та необхідність задоволення.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. У даній справі встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ПрАТ «Фарлеп-Інвест» спричинено матеріальну шкоду у розмірі 1978,52 грн., яку обвинувачений визнав у повному обсязі.

Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню, а саме слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого - ПрАТ «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду у розмірі 1978,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого

ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - два роки - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов`язати обвинуваченого

ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 - скасувати.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти в залі суду.

Цивільний позов ПрАТ «Фарлеп-Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Фарлеп-Інвест» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1978 гривні 52 копійки.

Речові докази: копію Витягу з реєстру платників єдиного податку, копію довідки наданої ФОП « ОСОБА_3 », копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12018040680002147 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12018040680002147; 2 сліди пальців рук, вилучені 10.12.2018 року з полотна внутрішньої сторони вхідних дверей під час огляду місця події, дактилокартку, які знаходяться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2167) - знищити; бухту-кабелю, який опечатаний в поліетиленовому пакеті, опечатаний пломбою №7524430, бухту-кабелю, який опечатаний в поліетиленовому пакеті, опечатаний пломбою №3248531, які знаходяться в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція№2168) - повернути законному власнику ПрАТ «Фарлеп-Інвест»; інструменти в опечатаному спецпакеті №2283694, чотири фрагменти кабелю в опечатаному спецпакеті №2283693, врізаний замок з циліндровим механізмом, вилучений 10.12.2018 року у ході огляду місця події, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2168, квитанція №2169) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 11/12.1/1137 від 28.12.2018 року, у розмірі 572 гривень 00 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 26/4.6/1235 від 28.12.2018 року, у розмірі 1430 гривень 00 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 24/4.2/990 від 27.12.2018 року, у розмірі 1716 гривень 00 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави фактичну вартість проведення судової експертизи № 24/4.2/1002 від 28.12.2018 року, у розмірі 1716 гривень 00 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик