Ухвала суду № 83096170, 17.07.2019, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1993/17

Номер провадження 1-кп/728/133/19

УХВАЛА

про повернення обвинувального акту прокурору

17 липня 2019 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участі:

секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270070001037 від 10 листопада 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бахмач Чернігівської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактичного проживає АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі КК), -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Яременка Р.А.

обвинуваченої - ОСОБА_1

у с т а н о в и в :

1. 18 жовтня 2017 року до Бахмацького районного суду Чернігівської області з прокуратури Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10 листопада 2016 року за №12016270070001037 щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК.

2. Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

3. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року в даному провадженні вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасовано у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

4. Ухвалою від 26 квітня 2019 року було призначено підготовче судове засідання.

5. Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити справу до судового розгляду.

6. Обвинувачена не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду та пояснила, що апеляційною інстанцією було встановлено наявність порушень при проведенні досудового розслідування, а тому підстав для притягнення її до відповідальності не має.

7. Відповідно до статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) вирішуючи питання про можливість призначення справи до судового розгляду Суд враховує наступне.

8. Згідно з частиною першою статті 337 КПК судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Тобто, обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені між собою; висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов`язком органу досудового розслідування та невід`ємною частиною права обвинуваченого на захист.

9. За змістом статті 291 КПК обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

10. Поряд із цим при апеляційному перегляді вироку суду першої інстанції по даній справі апеляційною інстанцією було встановлено, що матеріалами кримінального провадження встановлено, що згідно витягу з ЄРДР № 12016270070001037 (т. 1 а.п. 33), на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, 10 листопада 2016 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК, по факту можливої розтрати коштів службовими особами Митченківської сільської ради Бахмацького району під час виконання робіт з поточного ремонту даху будинку культури в липні 2016 року.

Згідно даного витягу з кримінального провадження, на момент внесення відомостей до ЄРДР слідчими зазначено: слідчих Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Гайдая С.М. та Сидоренка А.М.

Відповідно до цього, 10 листопада 2016 року заступником начальника Бахмацького відділу поліції - начальником СВ ГУНП в Чернігівській області Шевченком В.І. доручено проведення досудового розслідування старшому слідчому СВ Бахмацького ВП Гайдаю С.М., в цей же день від слідчого Гайдая С.М. направлено повідомлення прокурору про початок досудового розслідування (т. 1 а.п. 34, 35).

Вже в подальшому, постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області Єрашова М.В. від 24 липня 2017 року правова кваліфікація даного злочину була перекваліфікована з частини другої статті 191 на частину першу статті 190 КК (т. 1 а.п. 38-39).

В матеріалах кримінального провадження маються процесуальні документи: постанова про призначення групи слідчих (т. 1 а.п. 23) та постанова про зміну групи слідчих (т. 1 а.с. 25).

Слідчий Сидоренко А.М. в даних документах відсутній. Відсутні дані щодо нього і в реєстрі до обвинувального акту.

Однак слідчим Сидоренко А.М. в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК, 28 лютого 2017 року винесена постанова про призначення по кримінальному провадженню судової будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.п. 2).

При цьому, в матеріалах кримінального провадження відсутнє доручення керівника органу досудового розслідування про проведення досудового розслідування слідчому Сидоренку А.М.

Так як керівником органу досудового розслідування ОСОБА_2 не був призначений слідчим та не включений в групу слідчих у кримінальному провадженні за № 12016270070001037, тобто, він не наділений повноваженнями відповідно до вимог КПК здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, то він і не мав законних повноважень виносити постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

На підставі висновків даної експертизи була проведена судова економічна експертиза, призначена іншим слідчим, ОСОБА_3 , і зазначені висновки експертиз були визнані судом допустимими доказами у кримінальному провадженні. Тобто, фактично, вся доказова база вини ОСОБА_4 базувалася на висновках судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ОСОБА_2 .

Таким чином, дійшовши висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, суд 1 інстанції формально розглянув питання про перевірку отриманих доказів на предмет їх допустимості та всупереч вимогам статті 94 КПК, не дав цим доказам належної оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи був проведений судом без додержання положень статей 2,7 КПК, а постановлене рішення не відповідає вимогам статті 370 КПК.

11. Наведені порушення, які вказані судом апеляційної інстанції, на думку Суду стали наслідком того, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 291 КПК, зокрема пункту 4 частини другої, згідно із яким обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора.

Так в обвинувальному акті міститься перелік шести слідчих і відсутні відомості щодо слідчого Сидоренка А.М., який, як встановлено апеляційною інстанцією (див. пункт 10) згідно витягу з ЄРДР № 12016270070001037 на момент внесення відомостей до ЄРДР був вказаний в статусі слідчого і в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК 28 лютого 2017 року виносив постанову про призначення по кримінальному провадженню судової будівельно-технічної експертизи.

Навпаки виконання вимог КПК щодо зазначення всіх слідчих в обвинувальному акті усуває розбіжності на які звернула апеляційна інстанція.

12. В даних правовідносинах Судом враховується, що такі недоліки обвинувального не дали змоги апеляційній інстанції, яка, як і суд першої інстанції є «судом факту», на відміну від суду касаційної інстанції, який є «судом права», ухвалити судове рішення по суті, в межах повноважень передбачених статтею 407 КПК. При цьому, недоліки щодо «правового статусу» слідчого ОСОБА_5 .М. стали саме тією виключною підставою, яка міститься в Законі (стаття 415 КПК) для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями для повернення обвинувального акту прокурору, що може зробити лише суд першої інстанції.

В такій ситуації і суд першої інстанції внаслідок недоліків обвинувального акту і суперечностей в «статусі слідчого», не зазначення його прізвища, ім`я, по батькові та займаної посади в обвинувальному акті, позбавлений можливості провести розгляд справи по суті та надати оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, а їх сукупності – з точки зору достатності та взаємозв`язку та дотримуючись вимог статті 370 КПК постановити законне і обґрунтоване рішення.

13. Таким чином, Суд не оцінюючи наперед докази та не вдаючись до вирішення питання про правильність кваліфікації дій обвинуваченої та її винності встановив, що всупереч вказаних вище вимог, в обвинувальному акті міститься невідповідність його статті 291 КПК.

Отже, враховуючи, що кримінальним процесуальним законом встановлено вичерпний перелік дій, які вчиняються до початку судового розгляду кримінального провадження, і на підставі яких Судом вирішуються питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, наявність будь-яких недоліків або суперечностей є недопустимим.

Тому в даному випадку зазначені вище порушення можуть бути розцінені як істотне порушення норм кримінального процесуального закону (на чому наголосив і суд апеляційної інстанції див. пункт 10), яке в майбутньому перешкодить чи може перешкодити Суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що свідчить про наявність у обвинувальному акті таких недоліків, які перешкоджають Суду призначити судовий розгляд, у зв`язку із чим обвинувальний акт в даному кримінальному проваджені необхідно повернути прокурору.

Керуючись статтями 9, 20, 91, 291, 314-316, 371, 372 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270070001037 від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених частиною першою статті 190, частиною першою статті 358 та частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України з додатками та матеріалами провадження повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко